Методичні поради

Мета семінарського заняття: з’ясувати виникнення тоталітарних режимів, визначити суть тоталітаризму і показати його безперспективність для соціально-політичного й економічного розвитку країни. Формувати вміння аналізувати історичний матеріал, користуватися науковою термінологією, розвивати пріоритет загальнолюдських цінностей, ідеї громадянського суспільства.

При підготовці до першого питання семінарського заняття слід розглянути наслідки Першої світової війни.

На початку ХХ ст. Італія належала до середньорозвинених країн Європи. Участь у Перший світовій війні коштувало їй дуже дорого:

700 тис. загиблих, 450 тис. інвалідів, 1 млн. поранених та 1,5 млн. полонених. Військові витрати - 46 млрд. лір (80% видаткової частини державного бюджету). Збільшення зовнішнього боргу до 19 млрд. лір.

Економічне становище країни було вкрай критичним: не вистачало продовольчих товарів, палива, предметів першої необхідності. У країні нараховувалося понад 2 млн. безробітних.

Надії італійців на те, що мир принесе полегшення, не виправдалися. Великі держави, оцінюючи внесок Італії у війну як занадто малий, не дотримали свого слова (таємна угода про передачу Італії східного узбережжя Адріатичного моря, а також ряд територій), даного напередодні вступу Італії у війну. Вона отримала лише Трентіно, Південний Тіроль та Істрію з Трієстом. Частину німецьких колоній в Африці. Італія стала «переможеною серед переможців».

Важке фінансово-економічне становище країни позбавляло уряд можливості здійснити заходи щодо покращення життя населення. Довіра до нього і до конституційного ладу впала. Післявоєнний спад виробництва, демобілізація армії ще більше загострили соціальні проблеми і призвели до розгортання масового робітничого руху, у якому домінували радикальні течії. Страйки робітників супроводжувалися захоплюванням заводів і створенням фабрично-заводських рад(ФЗР), які брали на себе функції місцевої влади. Формувались загони Червоної гвардії.

При підготовці до другого питання слід розглянути:

- соціальну опору фашистів (дрібна і середня буржуазія, частина робітників і селян, націоналістично налаштована інтелігенція і студентство):

- гасла, які висунули фашисти і отримали підтримку різних верств населення:

1. Робітничий контроль на виробництві.

2. Відродження «величі нації», «величі Італії».

3. 40-годинний робочий день.

4. Прогресивний податок на капітал.

5. Зниження пенсійного віку.

6.Боротьба з комуністичним і соціалістичним рухами.

7. Проведення аграрної реформи.

8. Конфіскація 85% військових прибутків.

Фашисти створювали озброєні загони «чорносорочечників», які називали себе «бойовими союзами».

24 жовтня 1922р. З’їзд фашистських партій у Неаполі, на якому уряду було висунено ультиматум з вимогою надати шість міністерських портфелів.

28 жовтня 1922р. «Похід на Рим», організований фашистською партією, щоб примусити уряд виконувати їх ультиматум. Король Віктор – Еммануїл запропонував Б. Муссоліні очолити уряд.

Так в Італії був відкритий шлях до ліквідації ліберальної демократії і встановлення фашистської диктатури. 30 жовтня 1922 року Б. Муссоліні у супроводі одягнених у чорну форму фашистів вступив до Риму і очолив уряд. В Італії була остаточно заборонена діяльність усіх політичних партій, уряд Б.Муссоліні зосередив у своїх руках усю повноту влади, в країні була створена система репресивних органів.

Остаточне оформлення фашистської диктатури відбулося в 1925 – 1926рр., коли було покінчено із зовнішніми ознаками парламентської форми правління і ліквідовано залишки демократичних прав і свобод.