
- •Латинська мова (для неспеціальних факультетів) / Ревак н.Г., Cулим в.Т.
- •Передмова
- •Вступ Коротка історія латинської мови та її значення у міжнародній науковій термінології
- •Латинська мова у Львові
- •Gaudeāmus (веселімось!) carmen scholasTĭCum
- •Перше заняття (lectio prima) Фонетика Латинський алфавіт (Alphabētum Latīnum)
- •Вимова голосних
- •Дифтонги I диграфи
- •Вимова приголосних
- •Лiтера «у»
- •Буквосполучення з «h»
- •Буквосполучення з «ngu», «qu», «su», «ti»
- •Наголос (Accentus)
- •Друге заняття (lectio secunda) Морфологія Дієслово (Verbum) Коротка характеристика граматичної будови латинської мови
- •Частини мови
- •Граматичні категорії дієслова
- •Основні форми дієслова
- •Дієслівні основи
- •Дієвідміни латинського дієслова
- •Теперішній час дійсного способу активного стану (Praesens indicatīvi actīvi)
- •Дієслово sum, esse (бути)
- •Наказовий спосіб теперішнього часу (Imperatīvus praesentis)
- •Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
- •Лексичний мінімум
- •Третє заняття (lectio tertia) Іменник (Nomen substantīvum) Прикметник (Nomen adiectīvum) Граматичні категорії іменника (прикметника)
- •Основні (словникові) форми іменника (прикметника)
- •Перша відміна (Declinatio prima)
- •Словотворення іменників першої відміни
- •Прийменники (Praepositiōnes)
- •1. Найуживаніші прийменники з акузативом:
- •2. Найуживаніші прийменники з аблативом:
- •3. Прийменники з акузативом і аблативом:
- •Синтаксис простого поширеного речення
- •Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
- •Лексичний мінімум
- •Четверте заняття (lectio quarta) Друга відміна (Declinatio secunda) Парадигма другої відміни
- •Особливості іменників (прикметників) другої відміни
- •Латинські назви найважливіших хімічних елементів
- •Словотворення другої відміни
- •Граматичний аналіз частин мови
- •Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
- •Лексичний мінімум
- •П’яте заняття (lectio quinta) Третя відміна (Declinatio tertia) Загальна характеристика третьої відміни
- •Третя приголосна відміна (Classis consŏnans)
- •Третя голосна відміна (Classis vocālis)
- •Третя мішана відміна (Classis mixta)
- •Ознаки роду іменників третьої відміни
- •Найважливіші винятки з правил про рід іменників третьої відміни
- •Особливості відмінювання іменників третьої відміни
- •Утворення латинських назв солей
- •Словотворення третьої відміни
- •Запам’ятайте такі латинські прислів’я і крилаті вислови:
- •Лексичний мінімум
- •Шосте заняття (lectio sexta) Часи системи інфекта Минулий час недоконаного виду дійсного способу активного стану (Imperfectum indicatīvi actīvi)
- •Майбутній час (перший) дійсного способу активного стану (Futūrum I (primum) indicatīvi actīvi)
- •Пасивний стан часів системи інфекта
- •Особливості утворення часів системи інфекта
- •Висновки до теми «Часи системи інфекта»
- •Синтаксис відмінків у пасивній конструкції
- •Займенники (вказівні, відносні, зворотний)
- •Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
- •Лексичний мінімум
- •Сьоме заняття (lectio septĭma) Іменник. Четверта і п’ята відміни (Nomen substantīvum. Declinatio quarta et quinta) Іменники четвертої відміни (Declinatio quarta)
- •Іменники п’ятої відміни (Declinatio quinta)
- •Словотворення четвертої та п’ятої відмін
- •Займенники (особові, вказівні, неозначені, заперечні)
- •Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
- •Лексичний мінімум
- •Восьме заняття (lectio octāva) Ступені порівняння прикметників (Gradus comparatiōnis adiectivōrum) Дієприкметники (Participia) Вищий ступінь порівняння прикметників (Gradus comparatīvus)
- •Найвищий ступінь порівняння прикметників (Gradus superlatīvus)
- •Особливості утворення найвищого ступеня порівняння прикметників
- •Неправильні ступені порівняння прикметників
- •Неповні ступені порівняння
- •Синтаксис відмінків при ступенях порівняння прикметників
- •Дієприкметники (Participia)
- •Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
- •Лексичний мінімум
- •Дев’яте заняття (lectio nonа)Числівник (Nomen numerāle) Кількісні й порядкові числівники (Numeralia cardinalia et ordinalia)
- •Відмінювання числівників
- •Узгодження числівників з іменниками
- •Розділові та прислівникові числівники (Numeralia distributīva et adverbia)
- •Синтаксис відмінків при числівниках
- •Словотворення за допомогою латинських числівників
- •Римський календар
- •Римські міри і грошові одиниці
- •Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
- •Лексичний мінімум
- •Десяте заняття (lectio decĭma) Система перфекта (система доконаних часів) Часи системи перфекта дійсного способу активного стану
- •Часи системи перфекта дійсного способу пасивного стану
- •Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
- •Лексичний мінімум. Латинські слова
- •Українські слова
- •Одинадцяте заняття (Lectio undecĭma). Дієслівні форми:(Gerundium, gerundīvum, supīnum I et II, participium) Ґерундій (Gerundium)
- •2. Перекладіть латинською мовою:
- •Лексичний мінімум Латинські слова
- •Дванадцяте заняття (Lectio duo decĭma). Синтаксис дієслова. Інфінітивні синтаксичні звороти
- •Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
- •Лексичний мінімум
- •Тринадцяте заняття (Lectio tertia decĭma). Дієприкметникові звороти
- •Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
- •Лексичний мінімум
- •3. Провідміняйте відкладні дієслова:
- •4. Провідміняйте словосполучення:
- •5. Поясність латинське походження та значення слів:
- •Чотирнадцяте заняття(Lectio quarta Decĭma). Вживання кон’юнктива у незалежних реченнях
- •Дієслово sum, fui, esse (бути):
- •Минулий час недоконаного виду умовного способу активного та пасивного стану (Imperfectum coniunctīvi actīvi et passīvi)
- •Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
- •Лексичний мінімум
- •П’ятнадцяте заняття (Lectio quINta decĭma). Dживання часів та способів у складнопідрядних реченнях
- •Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
- •Лексичний мінімум
- •Шістнадцяте заняття (Lectio seXta decĭma). Складнопідрядні речення, що вводяться сполучником cum
- •1. Cum temporāle (cum часове)
- •2. Cum iteratīvum (cum повторювальне)
- •3. Cum inversum (cum переставне)
- •4. Cum explicatīvum (cum пояснювальне) або cum coincĭdens (cum співпадаюче)
- •1. Cum historĭcum (історичне) або cum narratīvum (розповідне)
- •2. Cum causāle (причинове)
- •3. Cum concessīvum (допустове)
- •4. Cum adversatīvum (протиставне)
- •Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
- •Лексичний мінімум
- •Сімнадцяте заняття (lectio septĬma decĬma)
- •1. Чисто умовні;
- •2. Умовно-побажальні;
- •3. Умовно-ітеративні.
- •Реальний або індикативний вид
- •Можливий вид (Modus (casus) potentiālis)
- •Нереальний вид (Modus (casus) irreālis)
- •Означальні речення
- •1. Чисто означальні речення;
- •2. Узагальнено-означальні речення;
- •3. Обставинно-означальні речення.
- •Уподібнення способу (Attractio (assimilatio) modi)
- •Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
- •Лексичний мінімум
- •Латинські прислів’я та вислови
- •Латинсько–український словник a
Перше заняття (lectio prima) Фонетика Латинський алфавіт (Alphabētum Latīnum)
Scienta potentia est Знання – сила
Творцями фонетичного письма вважають фінікійців. У ІХ ст. до н.е. фінікійське письмо запозичили греки, які внесли до фінікійського алфавіту істотні доповнення – графеми для позначення голосних звуків.
До кінця V ст. до н.е. у Греції сформувались дві алфавітні системи: східна, як основа грецького алфавіту, і західна (халкідська), яка через етрусків стала основою латинського алфавіту. З часом графеми зазнали змін і до І ст. до н.е. набули вигляду, що відомий як латиниця, і яким досі користується більшість народів.
З уваги на те, що латинська мова тривалий час функціонувала на території Європи поряд з національними мовами, вона зазнала їхнього впливу. Цей вплив позначився на читанні латинських текстів. Існує два види вимови: перший прагне відтворити деякі особливості вимови класичної латини, другий – відображає середньовічну латинську вимову і за традицією – найпоширеніший у практиці викладання.
Латинський алфавіт класичного періоду складається з 24 букв.
Латинські літери |
Назва літери |
Вимова |
Aa |
а |
а |
Bb |
бе |
б |
Cc |
це |
к, ц |
Dd |
де |
д |
Ee |
е |
е |
Ff |
еф |
ф |
Gg |
ґе |
ґ |
Hh |
га |
г |
Ii |
і |
і, й |
Kk |
ка |
к |
Ll |
ель |
ль |
Mm |
ем |
м |
Nn |
ен |
н |
Oo |
о |
о |
Pp |
пе |
п |
ку |
к |
|
Rr |
ер |
р |
Ss |
ес |
с, з |
Tt |
те |
т |
Uu |
у |
у |
Vv |
ве |
в |
Xx |
ікс |
кс, кз |
Yy |
іпсилон |
і |
Zz |
зета |
з |
Вимова голосних
Звуки поділяються на голосні (vocāles) і приголосні (consonantes). У латинській мові є 12 голосних звуків: шість довгих [ā, ē, ī, ō, ū, yˉ ] та шість коротких [ă, ĕ, ĭ, ŏ, ŭ, ў], які відповідають шістьом буквам a, e, i, o, u, y. Для позначення довготи і короткості прийнято надрядкові знаки: ˉ (знак довготи), ˘ (знак короткості). За свідченням римських граматиків, на вимову довгого голосного потрібно вдвоє більше часу, ніж для короткого.
а – вимовляється вiдкрито, як український [a]:
arma [арма] – зброя
acĭdum [ацiдум] – кислота
е – вимовляється твердо, як український [е]:
ego [еґ о] – я
erudītus [ерудiтус] – освічений
i – позначає голосний звук [і] та приголосний звук [й]:
для позначення голосного вимовляється, як український [i]:
ignis [iґнiс] – вогонь,
для позначення приголосного вимовляється, як український [й] у двох випадках:
а) на початку слова або складу перед голосним:
ianua [йануа] – дверi
iniuria [iнюрiа] – несправедливiсть
coniunctio [кон’юнкцiо] – сполучник
б) у серединi слова мiж двома голосними:
maior [майор] – бiльший
maiālis [маялiс] – травневий
о – вимовляється, як український [о]:
orīgo [орiґо] – походження
ortus [ортус] – схiд
u – вимовляється, як український [у]:
urbs [урбс] – мiсто
unus [унус] – один
у – вимовляється, як український [i] i вживається у словах грецького походження:
pyrămis [пiрамiс] – пiрамiда
synthĕsis [синтезіс] – набiр, комплекс, синтез.