
- •Латинська мова (для неспеціальних факультетів) / Ревак н.Г., Cулим в.Т.
- •Передмова
- •Вступ Коротка історія латинської мови та її значення у міжнародній науковій термінології
- •Латинська мова у Львові
- •Gaudeāmus (веселімось!) carmen scholasTĭCum
- •Перше заняття (lectio prima) Фонетика Латинський алфавіт (Alphabētum Latīnum)
- •Вимова голосних
- •Дифтонги I диграфи
- •Вимова приголосних
- •Лiтера «у»
- •Буквосполучення з «h»
- •Буквосполучення з «ngu», «qu», «su», «ti»
- •Наголос (Accentus)
- •Друге заняття (lectio secunda) Морфологія Дієслово (Verbum) Коротка характеристика граматичної будови латинської мови
- •Частини мови
- •Граматичні категорії дієслова
- •Основні форми дієслова
- •Дієслівні основи
- •Дієвідміни латинського дієслова
- •Теперішній час дійсного способу активного стану (Praesens indicatīvi actīvi)
- •Дієслово sum, esse (бути)
- •Наказовий спосіб теперішнього часу (Imperatīvus praesentis)
- •Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
- •Лексичний мінімум
- •Третє заняття (lectio tertia) Іменник (Nomen substantīvum) Прикметник (Nomen adiectīvum) Граматичні категорії іменника (прикметника)
- •Основні (словникові) форми іменника (прикметника)
- •Перша відміна (Declinatio prima)
- •Словотворення іменників першої відміни
- •Прийменники (Praepositiōnes)
- •1. Найуживаніші прийменники з акузативом:
- •2. Найуживаніші прийменники з аблативом:
- •3. Прийменники з акузативом і аблативом:
- •Синтаксис простого поширеного речення
- •Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
- •Лексичний мінімум
- •Четверте заняття (lectio quarta) Друга відміна (Declinatio secunda) Парадигма другої відміни
- •Особливості іменників (прикметників) другої відміни
- •Латинські назви найважливіших хімічних елементів
- •Словотворення другої відміни
- •Граматичний аналіз частин мови
- •Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
- •Лексичний мінімум
- •П’яте заняття (lectio quinta) Третя відміна (Declinatio tertia) Загальна характеристика третьої відміни
- •Третя приголосна відміна (Classis consŏnans)
- •Третя голосна відміна (Classis vocālis)
- •Третя мішана відміна (Classis mixta)
- •Ознаки роду іменників третьої відміни
- •Найважливіші винятки з правил про рід іменників третьої відміни
- •Особливості відмінювання іменників третьої відміни
- •Утворення латинських назв солей
- •Словотворення третьої відміни
- •Запам’ятайте такі латинські прислів’я і крилаті вислови:
- •Лексичний мінімум
- •Шосте заняття (lectio sexta) Часи системи інфекта Минулий час недоконаного виду дійсного способу активного стану (Imperfectum indicatīvi actīvi)
- •Майбутній час (перший) дійсного способу активного стану (Futūrum I (primum) indicatīvi actīvi)
- •Пасивний стан часів системи інфекта
- •Особливості утворення часів системи інфекта
- •Висновки до теми «Часи системи інфекта»
- •Синтаксис відмінків у пасивній конструкції
- •Займенники (вказівні, відносні, зворотний)
- •Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
- •Лексичний мінімум
- •Сьоме заняття (lectio septĭma) Іменник. Четверта і п’ята відміни (Nomen substantīvum. Declinatio quarta et quinta) Іменники четвертої відміни (Declinatio quarta)
- •Іменники п’ятої відміни (Declinatio quinta)
- •Словотворення четвертої та п’ятої відмін
- •Займенники (особові, вказівні, неозначені, заперечні)
- •Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
- •Лексичний мінімум
- •Восьме заняття (lectio octāva) Ступені порівняння прикметників (Gradus comparatiōnis adiectivōrum) Дієприкметники (Participia) Вищий ступінь порівняння прикметників (Gradus comparatīvus)
- •Найвищий ступінь порівняння прикметників (Gradus superlatīvus)
- •Особливості утворення найвищого ступеня порівняння прикметників
- •Неправильні ступені порівняння прикметників
- •Неповні ступені порівняння
- •Синтаксис відмінків при ступенях порівняння прикметників
- •Дієприкметники (Participia)
- •Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
- •Лексичний мінімум
- •Дев’яте заняття (lectio nonа)Числівник (Nomen numerāle) Кількісні й порядкові числівники (Numeralia cardinalia et ordinalia)
- •Відмінювання числівників
- •Узгодження числівників з іменниками
- •Розділові та прислівникові числівники (Numeralia distributīva et adverbia)
- •Синтаксис відмінків при числівниках
- •Словотворення за допомогою латинських числівників
- •Римський календар
- •Римські міри і грошові одиниці
- •Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
- •Лексичний мінімум
- •Десяте заняття (lectio decĭma) Система перфекта (система доконаних часів) Часи системи перфекта дійсного способу активного стану
- •Часи системи перфекта дійсного способу пасивного стану
- •Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
- •Лексичний мінімум. Латинські слова
- •Українські слова
- •Одинадцяте заняття (Lectio undecĭma). Дієслівні форми:(Gerundium, gerundīvum, supīnum I et II, participium) Ґерундій (Gerundium)
- •2. Перекладіть латинською мовою:
- •Лексичний мінімум Латинські слова
- •Дванадцяте заняття (Lectio duo decĭma). Синтаксис дієслова. Інфінітивні синтаксичні звороти
- •Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
- •Лексичний мінімум
- •Тринадцяте заняття (Lectio tertia decĭma). Дієприкметникові звороти
- •Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
- •Лексичний мінімум
- •3. Провідміняйте відкладні дієслова:
- •4. Провідміняйте словосполучення:
- •5. Поясність латинське походження та значення слів:
- •Чотирнадцяте заняття(Lectio quarta Decĭma). Вживання кон’юнктива у незалежних реченнях
- •Дієслово sum, fui, esse (бути):
- •Минулий час недоконаного виду умовного способу активного та пасивного стану (Imperfectum coniunctīvi actīvi et passīvi)
- •Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
- •Лексичний мінімум
- •П’ятнадцяте заняття (Lectio quINta decĭma). Dживання часів та способів у складнопідрядних реченнях
- •Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
- •Лексичний мінімум
- •Шістнадцяте заняття (Lectio seXta decĭma). Складнопідрядні речення, що вводяться сполучником cum
- •1. Cum temporāle (cum часове)
- •2. Cum iteratīvum (cum повторювальне)
- •3. Cum inversum (cum переставне)
- •4. Cum explicatīvum (cum пояснювальне) або cum coincĭdens (cum співпадаюче)
- •1. Cum historĭcum (історичне) або cum narratīvum (розповідне)
- •2. Cum causāle (причинове)
- •3. Cum concessīvum (допустове)
- •4. Cum adversatīvum (протиставне)
- •Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
- •Лексичний мінімум
- •Сімнадцяте заняття (lectio septĬma decĬma)
- •1. Чисто умовні;
- •2. Умовно-побажальні;
- •3. Умовно-ітеративні.
- •Реальний або індикативний вид
- •Можливий вид (Modus (casus) potentiālis)
- •Нереальний вид (Modus (casus) irreālis)
- •Означальні речення
- •1. Чисто означальні речення;
- •2. Узагальнено-означальні речення;
- •3. Обставинно-означальні речення.
- •Уподібнення способу (Attractio (assimilatio) modi)
- •Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
- •Лексичний мінімум
- •Латинські прислів’я та вислови
- •Латинсько–український словник a
Словотворення другої відміни
Більшість іменників другої відміни утворюються від двох основ:
1) іменникових; 2) дієслівних.
Іменникові основи
Від іменникових основ за допомогою форманта (формант – сполучення суфікса із закінченням):
а) -arius утворюються іменники чоловічого роду, що означають професію або заняття:
antīqua, ōrum, n – старовина – antiquarius, ii, m – антиквар, знавець старовинних речей;
secrētum, i, n – таємниця, секрет – secretarius, ii, m – секретар, учасник таємних нарад;
б) за допомогою формантів -ŭlus, -ŏlus, -cŭlus, -ellus утворюються іменники із зменшувальним значенням:
mus, muris, m – миша – muscŭlus, i, m – м’яз;
filius, ii, m – син – filiŏlus, i, m – синок;
flos, floris, m – квітка – floscŭlus, i, m – квіточка;
liber, bri, m – книжка – libellus, i, m – книжечка;
в) за допомогою форманта -arium утворюються іменники другої відміни середнього роду, що означають сховище або місце дії:
tabella, ae, f – дощечка, запис – tabularium, ii, n – архів;
aes, aeris, n – мідь, гроші – aerarium, ii, n – скарбниця;
г) за допомогою форманта -bŭlum утворюються іменники другої відміни середнього роду, що означають знаряддя, іноді місце:
vox, vocis, f – голос, звук – vocabŭlum, i, n – слівце, назва, словник.
Дієслівні основи
Від основи інфекта:
а) за допомогою форманта -mentum утворюються іменники середнього роду, що означають знаряддя або результат дії:
instruĕre – будувати – instrumentum, i, n – знаряддя;
arguĕre – доказувати – argumentum, i, n – доказ;
б) за допомогою форманта -ium утворюються іменники середнього роду, що означають дію або стан:
studēre – займатися – studium, ii, n – заняття;
consulĕre – радити, обговорювати – consilium, ii, n – нарада, консиліум.
Від основи супіна за допомогою форманта -(t)orium, ‑(s)orium утворюються іменники другої відміни середнього роду, що означають місце дії:
labōro, āvi, ātum, āre – працювати – laboratorium, ii, n – лабораторія;
audio, īvi, ītum, īre – слухати – auditorium, ii, n – авдиторія (аудиторія).
Граматичний аналіз частин мови
Граматичний аналіз частин мови виявляє вміння студента записувати словникову форму слова, визначати частини мови, належність до відміни чи дієвідміни, визначати рід, число, відмінок (іменників, прикметників, займенників), час, спосіб, стан, особу, число (дієслів).
Зразок граматичного аналізу
Discipŭli studiōsi in schola natūram variam terrārum et mundi discunt. – Старанні учні вивчають у школі різноманітну природу землі та всесвіту.
Discipŭli – іменник, основна (словникова форма) discipŭlus, i, m, друга відміна, називний відмінок множини;
studiōsi – прикметник, словникова форма studiōsus, a, um, друга відміна, називний відмінок множини;
in – прийменник, керує орудним відмінком;
schola – іменник, словникова форма schola, ae, f, перша відміна, орудний відмінок однини;
natūram – іменник, словникова форма natūra, ae, f, перша відміна, знахідний відмінок однини;
variam – прикметник, словникова форма varius, a, um, перша відміна, знахідний відмінок однини;
terrārum – іменник, словникова форма terra, ae, f, перша відміна, родовий відмінок множини;
et – сполучник;
mundi – іменник, словникова форма mundus, i, m, друга відміна, родовий відмінок однини;
discunt – дієслово, основні форми disco, didĭci, –, ĕre, третя дієвідміна, теперішній час дійсного способу активного стану, третя особа множини.
Це речення схематично можна зобразити так:
Схема граматичного аналізу
Тексти
1. Перекладіть українською мовою і зробіть граматичний аналіз:
І. In schola
Schola nostra haud procul a foro oppĭdi nostri sita est. De fenestris scholae discipŭli aedificia alta et pulchra, vias latas et rectas, theatrum novum et hortum publĭcum vident.
In schola multa auditoria sunt, ubi puĕri littĕras discunt, in bibliothēca autem discipŭli libros legunt et ad litterārum studium se praepărant. Nostra bibliothēca magna est multosque libros habet. Varia sunt librōrum argumenta. Multi libri de mundi ac terrārum natūra, de caelo et stellis, de aqua et terra, de bestiis et plantis narrant. Discipŭli ex libris natūram variam terrārum ac mundi cognoscunt. Loca plana et montuōsa, terras amplas, silvas densas, fluvios longos et latos, rivos parvos discunt.
Libri saepe tabŭlis pictis ornāti sunt. In una pagĭna libri oppĭdum antīquum pictum est. Oppĭdum in loco alto situm est. Muri alti et fossae profundae oppĭdum cingunt. In alia tabŭla agricŏlae agrum arant et frumentum serunt. In prato herbōso rustĭci bestias domestĭcas: vaccas, equos, agnos, capras pascunt. Nonnulli puĕri in fluviis se lavant.
ІІ. De metallis
Aurum, argentum, ferrum metalla sunt. Metalla sunt in terra. Multi fluvii auro abundant. Ferrum est metallum necessarium. Aurum et argentum apud popŭlos magnum pretium habent. E ferro duro popŭli instrumenta varia parant.
ІІІ. De vera amicitia
Veri amīci semper sunt rari. Amicitia bonōrum firma et certa est. Amīcus amīco carus est. Amicitia vitam humānam multis bonis ornat. Amīci probi amīcis exempla industriae et diligentiae sunt. Amicitia improbōrum amicōrum non certa est. Exempla mala saepe causae malōrum magnōrum et vitiōrum multōrum sunt. Via vitiōrum est lata. Divitiae stultis viris periculōsae sunt. Divitiae magnae curas magnas et pericŭla multa parant. In pericŭlis amīci veri praesidium firmum sunt.
ІV. De Graecōrum et Romanōrum deis
Graeci et Romāni antīqui non unum deum, ut Christiāni, sed multos deos deasque colunt. Primus in numĕro deōrum et maxĭmus Iuppĭter, filius Saturni et Rheae, est. Locus, ubi Iuppĭter sedet et mundi imperium tenet, est Olympus altus, stellis vicīnus. Inde deus deōrum, domĭnus caeli et mundi tonat et fulmĭnat: equi rapĭdi dei per totum mundum volant. Si clipeo quatit, ventos et procellas in terram mittit. Idem gratiā suā natūram tranquillat.
2. Перекладіть латинською мовою:
1. Наші міста прикрашають високі й красиві будівлі.
2. Учитель розповідає учням про храми греків і римлян.
3. Наша країна має багато лісів, рік, лугів, металів і тварин.
4. Учень показує на карті острови, що розміщені між Італією та Грецією.