
- •1. Предмет і задачі курсу.
- •Незводимість функцій та структури елементів системи до системи як єдиного цілого
- •2. Економічні теорії та базисні інститути не.
- •4. Моделі не.
- •За типом власності на засоби виробництва (формаційний підхід):
- •За ступенем індустріально-економічного розвитку:
- •5. Особливості формування та розвитку національної економіки України.
- •6. Поняття та склад потенціалу національної економіки.
- •7. Природно-ресурсний потенціал.
- •8. Демографічний та трудовий потенціал.
- •9. Науково-технічний потенціал.
- •10. Інформаційний потенціал.
- •11. Виробничий потенціал
- •12. Зовн.-екон. Потенціал.
- •13. Екологічний потенціал.
- •14. Основи формування господарського комплексу.
- •15. Промисловий комплекс.
- •16. Будівельний комплекс.
- •3. Основні економічні показники не,
- •17. Агропромисловий комплекс.
- •18. Транспорт і зв’язок
- •19. Соціальна інфраструктура.
- •20. Економічне зростання як категорія національної економіки.
- •21. Типи і способи економічного зростання
- •22. Фактори економічного зростання
12. Зовн.-екон. Потенціал.
Міжнародний поділ праці -- це процес обумовленої спеціалізації окремих країн на в-ві певних товарів для продажу на світовому ринку, що сприяє створення с-ми багатосторонніх зв’язків між країнами.
У-на займаючи територію менше 1% земної кулі володіє 5% природних ресурсів світу. Зокрема запаси марганцю становлять 80% його запасів у Європі. В с-мі міжнародного поділу праці У-на спеціалізується на в-ві машин, продукції чорної металургії, продукція АПК особливо харчова , спеціалізація на в-во хімікатів, цементую
На У-ну припадає понад 7% св.. в-ва соняшнику та понад 6% картоплі.
Зовн. торгівлі У-ни зорієнтована переважно на країни СНД, де основна частка припадає на Росію та становить бл. 25% експорту та 45% загал. Імпорту товарів. Крім того важливими торгівельними партнерами У-ни є Німеччина, Польща, Угорщина до яких експортується руда, чорні метали, устаткування для металургії промисл. с/г машин, трансформатори тощо.
Основним недоліком експорту є те , що 70% становить сировина та матеріали які продаються на світовому ринку майже за демпінговими цінами. Таким чином У-на входить у світовий екон. простір у якості сировинного придатку. На сьогоднішній день У-на підтримує зв’язки з такими міжнародними організаціями , як МВФ, ЄБРР, СОТ. За роки незалежності У-на має налагоджені екон. зв’язки з 180 країнами у 34 з них має свої економічні представництва.
13. Екологічний потенціал.
Екологічна ситуація на Україні є складною і є 3основні чинники, які вплинули на сучасний стан екології:1) аварія на ЧАЕС; 2)невміла меліорація земель; 3)надмірний розвиток сконцентрованої промисловості в районах Донбасу та Придніпров'я.
Залежно від ступеня забрудненості виділяють такі території:
зони екологічного лиха
надзвичайно забруднені
забруднені
дуже забруднені
помірно забруднені
умовно чисті
До умовно чисті території в Україні належать 8,3% всієї території України: Українські Карпати, Шатське, Черкаська, Полтавська області, Сумщина, Чернігівщина, і деякі ареали Криму.
Помірно забруднені 24% території України: території Заходу України і майже весь Пн.Схід. До дуже забруднені і надзвичайно забруднені - 25% території України.
Основними забруднювачами є транспорт, діючі атомні електростанції, хімічна промисловість і металургійна.
14. Основи формування господарського комплексу.
До основних факторів формування господарського комплексу НЕ слід віднести:
Економіко-географічне положення
Природно-ресурсний потенціал
Трудоресурсний потенціал
Господарський комплекс України хар-ся наступними показниками:
Наявність потужної та агропромислової ланки
Екстенсивний розвиток с/г
Недостатній розвиток рекреаційного комплексу
Наявність розгалуженої транспортної с-ми, яка однак знаходиться в негативному стані
Застарілість технологій
Недост. використання потужностей сировинної бази
Осн чинниками утворення комплексів і їх територіальної організації є певні види ресурсів, як правило природні (морські, лісові, природні умови і ресурси с/г-го в-ва, мінерально-сировинні ресурси.
Виділяють наступні підходи до виділення міжгалузевих комплексів:
Цільовий. МК розглядається як група галузей господарського комплексу або окремих виробництв, які об’єднані спільною метою розвитку.
Технологічний. Передбачає групування галузей, які пов’язані між собою послідовністю переробки і використання загального матеріалу та однакових призначенням продукції.
Відтворювальний. Він є визначальним у виділенні МК-ів на регіональному рівні і поєднує цільову спрямованість і технологічну послідовність переробки сировинних матеріалів. Для нього характерною є відтворювальна цілісність на всіх стадіях та сферах господарства.