
- •1. Предмет і задачі курсу.
- •Незводимість функцій та структури елементів системи до системи як єдиного цілого
- •2. Економічні теорії та базисні інститути не.
- •4. Моделі не.
- •За типом власності на засоби виробництва (формаційний підхід):
- •За ступенем індустріально-економічного розвитку:
- •5. Особливості формування та розвитку національної економіки України.
- •6. Поняття та склад потенціалу національної економіки.
- •7. Природно-ресурсний потенціал.
- •8. Демографічний та трудовий потенціал.
- •9. Науково-технічний потенціал.
- •10. Інформаційний потенціал.
- •11. Виробничий потенціал
- •12. Зовн.-екон. Потенціал.
- •13. Екологічний потенціал.
- •14. Основи формування господарського комплексу.
- •15. Промисловий комплекс.
- •16. Будівельний комплекс.
- •3. Основні економічні показники не,
- •17. Агропромисловий комплекс.
- •18. Транспорт і зв’язок
- •19. Соціальна інфраструктура.
- •20. Економічне зростання як категорія національної економіки.
- •21. Типи і способи економічного зростання
- •22. Фактори економічного зростання
10. Інформаційний потенціал.
Інформація – це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбувається в суспільстві, призначені для передачі в процесі комунікації. Інформація на сьогоднішній день є складовою НЕ, що підтверджується наступними аргументами:
1) інформація стала самостійним видом, виробничою галуззю;
2) інформація є невід'ємним фактором будь-якого виробництва;
3)інформація є товаром;
4)інформація в сучасних умовах є одним з найважливіших факторів у конкурентній боротьбі.
Інформ.потенціал – це наявні обсяги інформ.ресурсів, інф.техніки і технологій та інших засобів і можливостей створювати, збирати, накопичувати, обробляти та використовувати задоволення інформаційних потреб суспільства.
До націон.інф.ресурсу відносять: вся належна в Україні інформація включаючи окремі документи і масиви документів належно від форми,часу і місця їх створення, форми власності, а також кінцеві результати інтелектуальної творчої діяльності, зафіксованої на будь – яких носіях інформації, доступні для використання через ЗМІ та телекомунікації, архіви, бібліотеки, музей, фонди, бази даних, публічні виступи тощо. Таким чином можна говорити про те, що саме інформаційний ресурс здатен значно підвищити ефективність НЕ без будь-якого помітного збільшення обсягів використання інших ресурсів (праця, земля,капітал).
Інформаційні технології – сукупність методів виробництва, процесів та програмно-технічних засобів, які забезпечують збір, зберігання, обробку та передачу й використання інформації, тобто підсилювачі інтелектуальних можливостей людини, які становлять основу розвитку продуктивних сил. Сучасний етап розвитку НЕ передбачає впровадження в усі організаційно-управлінські та виробничо-економічні процеси, новітніх інформаційних технологій, сучасних машин та відповідно нових знань.
11. Виробничий потенціал
Спроможність галузей господарства країни виробляти товари та послуги для населення та виробництва називається виробничим потенціалом.
Виробничі ресурси України характеризує висока міра зносу, висока собівартість продукції, матеріало та енергомісткість. Крім того в Україні фіксується гостра нестача кваліфікованих менеджерів середньої та вищої ланок. Виробництво в Україні переважно низько теологічне та збиткове. Крім того неподатними залиш. є такі явища, як не цільове використання амортизаційного фонду , незбалансованість галузей економіки, високий рівень неплатежів. Середній рік обладнання в Україні в двічі перевищує відповідний показник у розвинутих країнах.
За останні 10 років продуктивність праці в окремих галузях економіки продуктивності праці знизилася на 20%. І на сьогоднішній день У-ну характеризує технологічне відставання від розвинутих країн.
Найбільшим виробничим потенціалом характеризується промисловість У-ни в якій створюється майже половина національного доходу країни.
Міжгалузевий регіональний комплекс -- це територіальне поєднання взаємопов’язаних галузей і виробництв в економічних районах , вузлах, центрах завдяки якому може бути забезпечений, максимальний госп. ефект при мін. витратах.
Найбільш розвинутим міжгалузевими комплексами У-ни є: паливно-енергетичний, машинобудівний, металургійний, хімічний і агропромисловий. Галузева структура У-ни є незбалансованою і слід розвивати в-во продукції саме цих комплексів .
В У-ні сформовані 7 основніих машинобудівних районів: 1) Харківський – м. Харків, енергетичне, транспортне та с/г машинобудування, випуск електроприладів; 2) Придніпровський – центр Дніпропетровський устаткування верстати, електротехнічні та с/г машини; 3)Донецьк – м. Донецьк спец. в-во машин та устаткування для вуглевидобутку і чорної металургії. 4)Центрально-український – м. Київ спеціалізація на випуски верстатів та устаткування для хім.. і будівничих індустрій та електро техн. приладів. 5)Подільський – м. Вінниця с/г та електро-техн. машинобудувань 6)Зх.-укр.—м Львів в-во приладів, верстатів с/г машин, вантажно- пасажирські автомобілі 7)Пд. район —м. Одеса спеціалізація на в-ві судин, верстати,крани і с/г машини
Саме ці сфери складають експортний потенціал країни та забезпечують її конкурентоспроможність на світовому ринку.
В У-ні назріла гостра необхідність розробки такої державної політики, яка б вирішувала завдання відродження та розвитку виробн.. потенціалу на основі інноваційного шляху розвитку.