8. Демографічний та трудовий потенціал.

Населення країни – це головний чинник її комплексного економічного і соціального розвитку. Трудові ресурси країни створюють можливості для повнішого використання наявних природних ресурсів, сприяючи тим самим підвищенню рівня комплексного розвитку території.

Головними характеристиками демографічного потенціалу країни є:

1) співвідношення показників перерозподілу руху населення (народжуваність, смертність, механічний приріст та відтік, природний приріст, сальдо міграції);

2) статево-вікова структура населення – в Україні переважає кількість жінок над кількістю чоловіків, при чому, у віці до 32 років.

В Україні в останнє десятиріччя намітилась тенденція до зростання кількості людей пенсійного віку. В Україні на 100 народжених дівчат припадає 107 хлопців, але коефіцієнт смертності перевищує у чоловіків у віці до 4 років і далі цей дисбаланс зберігається у всіх вікових групах.

Трудовий потенціал – це система, що має просторову і часову орієнтацію, елементами якої виступають трудові ресурси з урахуванням всієї сукупності їх кількісних та якісних характеристик, зайнятості, робочих місць. Кількісно трудовий потенціал визначається демографічними чинниками. Для України досить гостро стоїть таке поняття як безробіття. Особливо це стосується сіл, селищ та гірських територій.

В Україні виділяють 5 типів регіональних ринків праці:

І. Характеризує брак трудових ресурсів, його утворюють подільські, поліські та карпатські області з низьким рівнем індустріального розвитку;

ІІ. Наближається до І-го, але ознаки депресивності та застійності відстежуються не так чітко (Львівська, Черкаська, Чернівецька);

ІІІ. Індустріальні області (Дніпропетровська, Донецька, Луганська);

IV. Висока мобільність робочої сили і достатність пропозицій щодо працевлаштування (Запорізька, Харківська);

V. Причорноморські області – Крим, Херсонська, Миколаївська, Одеська.

9. Науково-технічний потенціал.

Науковий потенціал – сукупність ресурсів і можливостей сфери науки будь-якої системи, яка дає змогу за наявних форм організацій та управління ефективно вирішувати господарські завдання.

Складовими НП є кадри, кошти, матеріало-техн. база, інформац.забезпечення. Відсутність дієвого механізму впровадження технологій, скорочення кадрового потенціалу у вітчизняній науці – це основні перепони на шляху зростанні економіки України. Крім того, негативний вплив на науково-техн.потенціал справляють наступні явища:

1. «виливання умів»;

2. «низькі темпи оновлення наукового парку (більшість машин та устаткування перебувають в експлуатації понад 20років);

3. стійка тенденція до скорочення асигмувані на науку.

В цілому 2003-2008 інновації здійснили лише 8,6 промисл.підприємств України. Інноваційні процеси в України розвивався в основному у вигляді таких нових форм виробництва, як технологічні парки та бізнес інкубаторів.

Під технологічним парком розуміють науково – виробничий комплекс, до якого входять дослідний центр та компактна виробнича зона, на якій розташовані малі науково ємні фірми, що виконують завдання з розробки та впровадження обладнання і приладів.

Під бізнес інкубаторами розуміють інноваційну структуру, головним завданням якої є створення локального сприятливого для діяльності малих ризикових фірми підприємницького середовища. В Україні налічується приблизно 50 бізнес інкубаторів.

Таким чином пріоритетні напрямки підприємницького сектору полягають у залученні передового світового досвіду в розбудові нових видів відносин та форм підприємницьких та виробничих мереж різного роду.