
- •1. Предмет і задачі курсу.
- •Незводимість функцій та структури елементів системи до системи як єдиного цілого
- •2. Економічні теорії та базисні інститути не.
- •4. Моделі не.
- •За типом власності на засоби виробництва (формаційний підхід):
- •За ступенем індустріально-економічного розвитку:
- •5. Особливості формування та розвитку національної економіки України.
- •6. Поняття та склад потенціалу національної економіки.
- •7. Природно-ресурсний потенціал.
- •8. Демографічний та трудовий потенціал.
- •9. Науково-технічний потенціал.
- •10. Інформаційний потенціал.
- •11. Виробничий потенціал
- •12. Зовн.-екон. Потенціал.
- •13. Екологічний потенціал.
- •14. Основи формування господарського комплексу.
- •15. Промисловий комплекс.
- •16. Будівельний комплекс.
- •3. Основні економічні показники не,
- •17. Агропромисловий комплекс.
- •18. Транспорт і зв’язок
- •19. Соціальна інфраструктура.
- •20. Економічне зростання як категорія національної економіки.
- •21. Типи і способи економічного зростання
- •22. Фактори економічного зростання
22. Фактори економічного зростання
У будь-якому суспільстві прагнення до розвитку невпинне, при цьому основною проблемою забезпечення економічне зростання є з’ясування чинників впливу та побудова моделей і механізмів, які забезпечать збільшення обсягів ВВП у довгостроковому періоді, що є критерієм економічного добробуту суспільства.
Темпи і якість економічного зростання залежать від певних чинників зовнішнього і внутрішнього характеру:
1. Фактори пропозиції:
а) природні фактори;
б) капітал;
в) праця;
г) технології;
д) інновації;
е) інформаційні фактори.
2. Фактори попиту:
а) з/п;
б) заощадження.
3. Фактори розподілу: структурна політика.
4. Інституційні фактори.
5. Соціальні фактори.
6. Культурні, релігійні та інші фактори.
Всю різноманітність факторів, які здійснюють вплив на екон. зростання, можна звести до наступних груп:
1. природні;
2. базові;
3. інституційні.
Ці фактори кожна країна використовує для свого розвитку із врахуванням національних особливостей.
Для країн з низьким рівнем розвитку більш характерним є залучення ресурсних факторів виробництва, а для розвинутих – інтелектуальних.
Фактори пропозиції забезпечують основу для економічного зростання, безпосередньо діють і впливають на підприємства зі сторони пропозиції. До них відносять:
1. кількість і якість природних ресурсів;
2. кількість і якість трудових ресурсів;
3. обсяг капіталу країни;
4. менеджмент.
Всі ці фактори є необхідними складовими для здійснення виробничого процесу і створюють можливості для існування пропозиції товарів взагалі.
Капітал як фактор економічного зростання може виступати у 2-х проявах: натуральному і грошовому; він обслуговує виробничий процес, який є основою для нарощення виробництва.
Річне нагромадження обсягу капіталу коливається від 5% НД у слаборозвинутих країнах і до 25% НД у розвинутих країнах.
Для України характерними є низькі темпи нагромадження основного капіталу, і основну увагу в зростанні капіталу слід звернути на використання нових технологій та інновацій.
Є фактори, які впливають на економічне зростання зі сторони споживання.
Вплив фактора попиту проявляється в певному рівні сукупних видатків споживачів, які формуються на основі доходів громадян, державних витрат, здатністю до заощаджень.
Суспільний процес відтворення, як правило, відбувається на розширеній основі, коли частина доходів направляється на розширення загального випуску продукції.
Актуальною є проблема переорієнтації економіки на більш збалансоване виробництво засобів виробництва і предметів споживання.
Значний вплив має також соціальна, культурна і політична атмосфера, які склалися в країні. В країнах з високим розвитком цих складових складається позитивна атмосфера для ведення бізнесу.
Вагомі чинники: релігія, звичаї, традиції – які можуть впливати на тривалість робочого дня чи року та приймати активну участь у житті держави.