20. Економічне зростання як категорія національної економіки.

Розвиток визначається як спрямована якісна закономірна зміна об’єктів будь-якої природи.

Такий розвиток породжується внутрішніми причинами та зовнішніми обставинами, які мають вплив на даний об’єкт.

За характером і швидкістю змін розрізняють 2 протилежні різновиди розвитку:

1) еволюція – вид розвитку з поступовим характером змін;

2) революція – стрімкий вид розвитку із раптовим переходом в нову якість.

За направленістю виділяють 2 напрями процесів розвитку:

1. прогресивний;

2. регресивний.

Економічний розвиток – перехід від одного стану економіки до іншого, який характеризується розширенням виробництва нових товарів, послуг, технологій.

Економічний розвиток є багатофакторним процесом, який відображає зміни в усіх сферах господарського життя країни.

Зокрема, через наступні показники відбувається оцінка стану економічного зростання:

1. ВВП на душу населення;

2. Виробництво основних видів продукції на душу населення;

3. Рівень, якість життя населення;

4. Індекс людського розвитку.

Економічне зростання може відбуватись і без економічного розвитку, а екон. розвиток неможливий без економічного зростання.

Томпсон давав визначення «економічного зростання»: економічне зростання – це кількісне і якісне вдосконалення продукту і факторів економічного зростання.

Самуельсон: «Економічне зростання – це збільшення реального обсягу продукції на душу населення».

Економічне зростання є основною складовою економічної динаміки, яка визначає тенденції обсягів виробництва.

Основною особливістю економічного зростання є періодичне чергування збільшення і зменшення обсягів ВВП.

Для економічного зростання характерною є циклічність, де періоди економічного піднесення чергуються з періодами економічного спаду.

21. Типи і способи економічного зростання

Економічне зростання залежить від багатьох чинників, їх кількісних і якісних характеристик.

Найважливіший вплив на економічне зростання справляють фактори виробництва і підвищення рівня їх продуктивності. Дія цих чинників може забезпечувати нарощення економічного потенціалу і сприяти зростанню сукупної пропозиції.

Залежно від ознаки характеру економічного зростання виділяють такі його типи:

1. екстенсивний – збільшення виробничих потужностей в результаті збільшення кількості залучених факторів виробництва;

2. інтенсивний – нарощення виробничого потенціалу в результаті вдосконалення техніки і технології;

3. змішаний – збільшення виробничих потужностей в результаті збільшення кількості використовуваних факторів виробництва і вдосконалення техніки і технології.

Темпи економічного зростання найчастіше виступають основним критерієм економічного розвитку, і на основі показника темпів економічного зростання можна зробити висновок, що сучасна ринкова економіка функціонує ефективніше, ніж економіка попередніх періодів.

Екстенсивний тип економічного зростання – розширення виробництва на основі кількісного збільшення його факторів при незмінних якісних параметрах.

Обсяги виробництва продукції зростають за рахунок збільшення чисельності робочої сили, обсягу інвестицій, використовуваних земельних та інших ресурсів.

Економічне зростання називається екстенсивним, якщо воно характеризується незмінним співвідношенням факторів та результатів виробництва, тобто не змінюється середня продуктивність праці, а відбувається додаткове залучення землі, праці і капіталу, якісний і технічний рівень яких є незмінним.

Економічне зростання називається інтенсивним, якщо воно характеризується зростанням результатів діяльності порівняно з факторами виробництва, тобто, коли збільшення національно доходу випереджає зростання кількості зайнятих у виробництві, а продуктивність праці в країні підвищується. При цьому вихід кінцевої продукції з кожної одиниці залучених у виробництво ресурсів збільшується, жива і уречевлена праця економляться, якість продукції підвищується, а ефективність виробництва зростає.

В розвинутих країнах збільшення затрат праці забезпечує приблизно 1/3 приросту реального НД, тоді як 2/3 припадає на підвищення продуктивності праці. Тому зростання продуктивності праці є найважливішим чинником зростання обсягів виробництва і НД.

Ефективне використання трудових ресурсів залежить від рівня, типів організації виробництва, методів і способів організації праці, стану освітньої і професійної підготовки.

Використання тієї чи іншої моделі економічне зростання залежить від рівня розвитку та інших можливостей, і визначаються певними цілями, які ставляться перед державою.

Так, екстенсивна модель економічне зростання забезпечує отримання середнього прибутку, а інтенсивна – відкриває можливості для отримання надприбутку, хоч і пов’язана з певним ризиком.