
- •1. Предмет і задачі курсу.
- •Незводимість функцій та структури елементів системи до системи як єдиного цілого
- •2. Економічні теорії та базисні інститути не.
- •4. Моделі не.
- •За типом власності на засоби виробництва (формаційний підхід):
- •За ступенем індустріально-економічного розвитку:
- •5. Особливості формування та розвитку національної економіки України.
- •6. Поняття та склад потенціалу національної економіки.
- •7. Природно-ресурсний потенціал.
- •8. Демографічний та трудовий потенціал.
- •9. Науково-технічний потенціал.
- •10. Інформаційний потенціал.
- •11. Виробничий потенціал
- •12. Зовн.-екон. Потенціал.
- •13. Екологічний потенціал.
- •14. Основи формування господарського комплексу.
- •15. Промисловий комплекс.
- •16. Будівельний комплекс.
- •3. Основні економічні показники не,
- •17. Агропромисловий комплекс.
- •18. Транспорт і зв’язок
- •19. Соціальна інфраструктура.
- •20. Економічне зростання як категорія національної економіки.
- •21. Типи і способи економічного зростання
- •22. Фактори економічного зростання
18. Транспорт і зв’язок
Транспорт є важливою сферою інфраструктурного забезпечення і н/г України.
В Україні отримали розвиток всі види транспорту і за транспортно-географічним положенням Україна знаходиться у вигідних умовах.
Основні види транспорту:
1. Залізничний – займає перше місце за вантажообігом і 2-ге місце після автотранспорту за пасажирообігом; вантажообіг – 14,6%, пасажирообіг – 9,5%. Середня густота мережі залізниць – 33 км на 1000 км.кв. територій. Найгустішу залізничну мережу мають промислові райони Донбасу, Придніпров’я і західні області України. В Україні діють 5 залізниць, що відрізняються напрямком, функціями та характером вантажів.
2. Автомобільний транспорт – займає 2-ге місце за вантажообігом; протяжність шляхів 170 тис.км., якість яких за європейськими стандартами незадовільна. Основним недоліком і основним напрямком розвитку автотранспорту в Україні є приведення дорожнього покриття в належний стан і перехід на чисті види палива.
3. Морський транспорт – включає судна різних типів і призначення, морські порти, і широко використовується для внутрішніх і міжнародних перевезень. Питома вага морського транспорту у вантажообігу становить більше 30%. Морський транспорт концентрується на півночі України, на побережжі Чорного та Азовського морів, де через Босфор і Дарданелли зв’язує із Середземномор’ям і Світовим океаном.
Організаційно морський транспорт України складається з 3 пароплавств: Чорноморського, Азовського, Українсько-Дунайського. В Україні діють 3 міжнародні паромні переправи:
- Українсько-Болгарська (Одеса-Варна);
- Українсько-Грузинська (Одеса-Поті);
- Українсько-Російська (Керч-Тамань).
Річковий транспорт – здійснює перевезення переважно внутрішніми шляхами, довжина яких біля 4,5 тис.км., а щорічний вантажообіг – 10 млрд. тонн.
4. Трубопровідний транспорт – поділяється на магістральний технологічний; він об’єднує нафто- і газопроводи, призначений для транспортування на великі відстані. Найбільша густота – на заході України, а загалом на 1 тис.км.кв. території України припадає 71 км. трубопроводів. Загальна довжина трубопроводів України – 40,2 тис.км, з них 87% - газопроводи, 6% - нафтопроводи, 7% - нафто-продуктопроводи.
5. Повітряний транспорт – за обсягом перевезень пасажирів є на останньому місці (0,1%), або 2 млн. пасажирів на рік. Займає останнє місце у вантажообігу. Недоліки:
- висока собівартість;
- застарілість техніки;
- залежність від погодних умов.
19. Соціальна інфраструктура.
Соціальна інфраструктура – це сукупність або комплекс галузей, призначенням яких у соціальному поділі праці є задоволення потреб населення у соціально-культурних і соціально-споживацьких послугах.
Складовими елементами соціальної інфраструктури є:
1. соціально-споживацький комплекс:
- торгівля;
- громадське харчування;
- житлово-комунальне господарство;
- побутове обслуговування;
- охорона навколишнього середовища;
- громадський транспорт;
- зв’язок;
- кредитування;
- державне страхування населення.
2. соціально-культурний комплекс:
- освіта;
- наука;
- релігія;
- культура і мистецтво;
- охорона здоров’я.
Умовами комплексного розвитку соціальної інфраструктури є:
1. врахування регіональних чинників, які визначають обсяг і структуру потреб населення в послугах;
2. розробка і використання нормативів з урахуванням особливостей видатків на створення послуги;
3. досягнення оптимальних меж і внутрішніх регіональних пропорцій у розвитку соціальної інфраструктури;
4. обґрунтоване визначення обсягів капітальних вкладень та їх розподіл між підгалузями.