1.5.1. Склад круга

По виду сировини алмазні порошки розділяються на порошки із природних (позначаються буквою А), синтетичних (позначаються буквами АС) і синтетичних полікристалічних алмазів (позначаються буквами АР). Алмазні мікропорошки і субмікропорошки нормальної абразивної здатності позначаються буквами AM і АСМ. Природні алмази через велику нерівномірність властивостей не одержали широкого використання при виготовленні шліфувальних кругів.

Показник міцності шліфпорошків із синтетичних алмазів визначають по величині статичного навантаження, що викликає руйнування алмазного зерна, розташованого між двома паралельними пластинами із твердого сплаву або з корунду. Середній показник міцності порошку визначають за результатами послідовного руйнування 50 зерен.

1.5.2. Зернистість алмазних кругів

Зернистість алмазних порошків дана в ГОСТ 9206-70. Алмазні порошки залежно від розміру зерен, методу одержання і контролю діляться на дві групи:

- шліфпорошки, які одержують шляхом розсіву на ситах з контролем зернового складу ситовим методом;

- мікропорошки, які одержують шляхом класифікації з використанням рідини і контролем зернового складу під мікроскопом.

Зернистість алмазних порошків, на відміну від абразивних, позначається дробом, у якому чисельник відповідає найбільшому, а знаменник найменшому розміру зерен основної фракції. Ці розміри відповідають фактичним розмірам отворів сита (мкм): через верхнє сито зерна повинні проходити, а на нижньому затримуватися.

ГОСТ передбачає випуск шліфпорошків двох діапазонів зернистості: широкого - п'яти зернистостей від 400/250 до 63/40 і вузького - 12 зернистостей від 630/500 до 50/40. Мікропорошки випускають 11 зернистостей: від 60/40 до 1/0.

Алмазні зерна по зернистості діляться на:

- шліфпорошки - зернистість 2500/1600, 1600/1000, 1000/630, 630/400, 400/250, 250/160, 160/100, 100/63, 63/40.

- мікропорошки - зернистість 60/40, 40/28, 2/1.

Зернистість алмазних кругів вибирається залежно від виду обробки і необхідної шорсткості обробленої поверхні. Зі збільшенням зернистості підвищується продуктивність обробки, знижується витрата алмазів, але підвищується шорсткість обробленої поверхні.

1.5.3. Концентрація алмазоносного шару

Ефективність роботи алмазними кругами визначається концентрацією алмазів, тобто кількістю алмазних зерен в одному мм³ алмазоносного шару. Алмазні і ельборові круги мають дуже малий процентний вміст алмазних зерен. Тому при виготовленні таких кругів вводять різні наповнювачі, які залишаються в композиції, поліпшуючи її фізико-механічні властивості.

Круги бувають 25, 50, 100, 150 і 200% концентрації. 100% концентрацією вважають таку, при якій в одному мм³ алмазоносного шару знаходиться 0,878 мг алмаза або 4,39 карати. При 100% концентрації алмазний порошок фактично займає тільки четверту частину (25%) обсягу круга, а інші 75% припадають на зв’язку з наповнювачем.

Зі збільшенням концентрації підвищується стійкість кругів і здатність зберігати первинну форму. Найбільше поширення одержали круги з 50, 100 і 150 % концентрацією. Круги на органічній зв'язці застосовують 50 і 100% концентрації, круги на металевій зв'язці - 100 % концентрації.

Концентрація алмазного круга є аналогом характеристики структури абразивного круга. Круги з концентрацією алмазних зерен 250% мають щільну структуру, з концентрацією 200% - середню, 150% - відкриту, 100% - дуже відкриту.