16. Термічне розкладання натрію нітрату.

У суху пробірку насипте 1 г натрію нітрату. Закріпіть пробірку в штативі і прожарюйте над полум'ям пальника. Тліючою скибкою підтвердіть виділення кисню. Після припинення виділення газу, пробірку охолодіть. Добуту сіль розчиніть у воді. До розчину додайте декілька крапель калію йодиду, 4 мл розбавленого розчину ацетатної кислоти та 2 мл розчину крохмалю. Напишіть ре­зультати спостережень та відповідні рівняння реакцій.

17. Горіння речовин у розплавленому нат­рію нітраті.

(Дослід проводити у витяжній шафі !)

У пробірку з термостійкого скла насипте 5 г натрію нітрату. Пробірку закріпіть вертикально у штативі. Знизу під нею помістіть азбестову пластинку або поставте чашку з піском. Пробірку повільно нагрійте до повного розтоплення солі. Після цього у розтоп внесіть тліючу вуглинку, а коли вона займеться - дрібку сірки. Напишіть результати спостережень та рівняння реакцій.

18. Термічне розкладання нітратів плюмбуму і купруму.

(Дослід проводити у витяжній шафі !)

У суху пробірку помістіть декілька кристаликів плюмбуму (ІІ) нітрату і прожарюйте над полум'ям пальника. Спостерігайте за зміною кристаликів солі, забарвленням газу, що виділяється, і спала­хуванням внесеної в пробірку тліючої скибки.

Аналогічно розкладіть сіль купруму (ІІ) нітрату і спостерігайте за змінами, які відбуваються в пробірці. Напишіть рівняння відповідних реакцій.

4. Науково-дослідна робота

Горіння аміаку в атмосфері кисню.

Для проведення досліду складіть прилад, зображений на рис 1. На кільце штатива покладіть азбестову пластинку, поставте на неї круглодонну колбу місткістю 250 мл і закріпіть її у штативі. Колбу до половини заповніть концентрованим розчином аміаку. За­крийте її корком з пря­мою газовідвідною трубкою завдовжки 10 см, що закінчується коротким капіляром. Потім відріжте шматочок скляної трубки діаметром близько 4 мм і 8 см завдовжки. До цієї трубки підберіть корок потрібного розміру, в якому просверліть отвори: один у центрі розміром, що дорівнює діаметру га-

Рис.2. Прилад для дослідження горіння аміаку в кисні.

зовідвідної трубки, а другий - збоку від першого, в який вставте зігнуту під прямим кутом скляну трубку. З'єднайте цю трубку гумовим шлангом з газометром, запов­неним киснем. Скляну трубку щільно вставте у бічний отвір корка, а га­зовідвідну - у центральний отвір на таку висоту, щоб капіляр був нижче від верху широкої трубки на 2 см (на рис.1 не показано). Розчин у колбі повільно нагрівайте. Коли він почне кипіти, аміак, що виділяється, спробуйте запалити спочатку без кисню, а потім під час пропускання кисню.

5. Запитання для самоконтролю

1. Як змінюються кислотно-основні і окисно-відновні власти­вості сполук Нітрогену при зміні його ступеня окиснення від -3 до +5.

2. Напишіть рівняння реакцій одержання: аміаку, гідразину, гідроксиламіну, азидної кислоти.

3. Напишіть формули найважливіших оксигеновмісних сполук Нітрогену, назвіть їх і охарактеризуйте хімічні властивості.

4. Напишіть рівняння реакцій взаємодії концентрованого, розбавленого і дуже розбавленого розчинів нітратної кислоти з магнієм, цинком, міддю.

5. Скільки потрібно взяти 60%-го розчину амонію хлориду і 40%-го розчину кальцію гідроксиду, щоб добути 2 кг 10 %-го розчину аміаку?

6. Які сполуки і чому застосовують як нітрогеновмісні добрива в сільському господарстві?

7. Під час взаємодії концентрованої нітратної кислоти з металами, сіркою, вуглецем утворюється тільки нітрогену (ІІ) оксид, а не інші оксиди нітрогену. Чим це пояснюють?