Тема 14. «Альтернативність у стратегічному виборі»

1. До альтернативних стратегій відносяться стратегії:

а) зростання і скорочення;

б) корпоративна і ділова;

в) диверсифікації та фокусування;

г) зростання і стабілізації.

2. Стратегія розвитку ринку збуту це підвид альтернативної стратегії:

а) зростання;

б) скорочення;

в) диверсифікації;

г) стабілізації.

3. Стратегія «збору урожаю» це підвид альтернативної стратегії:

а) зростання;

б) скорочення;

в) диверсифікації;

г) стабілізації.

4. Стратегія інтегрованого зростання це підвид альтернативної стратегії:

а) зростання;

б) скорочення;

в) диверсифікації;

г) стабілізації.

5. Стратегія дезінтеграції це підвид альтернативної стратегії:

а) зростання;

б) скорочення;

в) диверсифікації;

г) стабілізації.

6. На вибір альтернативної стратегії не впливає:

а) ступінь ризику;

б) чинник часу;

в) потреби споживачів;

г) асортимент продукції підприємства.

7. Для оцінки ефективності стратегічних альтернатив використовуються критерії:

а) відповідності, переваг у конкурентній боротьбі, інтенсивності роботи;

б) ефективності діяльності підприємства, переваг у конкурентній боротьбі, інтенсивності роботи;

в) відповідності, переваг у конкурентній боротьбі, стадії життєвого циклу підприємства;

г) унікальності, переваг у конкурентній боротьбі, інтенсивності роботи.

8. Вибір стратегічної альтернативи є результатом:

а) стратегічного планування;

б) стратегічного управління;

в) управлінського рішення;

г) розробки стратегії.

9. Обрані підприємством стратегічні альтернативи:

а) різняться між собою за кінцевими результатами, тобто за досягнутими цілями;

б) дозволяють досягти ту ж саму ціль, що й попередня стратегія;

в) не відрізняються між собою за кінцевими результатами, тобто за досягнутими цілями;

г) не дозволяють досягти встановлених цілей, тому що потребують подальшої розробки корпоративної стратегії.

10. Аналізують портфель стратегічних альтернатив за наступними критеріями:

а) відповідність портфелю поставленим цілям;

б) кількість альтернативних стратегій;

в) відповідність портфелю корпоративній стратегії;

г) незалежність стратегій.

Тема 15. «Реалізація стратегії підприємства»

1. Стратегічне управління - це:

а) комплекс процесів і способів розробки та реалізації стратегії розвитку підприємства;

б) втілення системного підходу до управління;

в) система принципів, завдань і методів для досягнення поставленої мети;

г) комплекс дій і рішень, необхідних для здійснення місії підприємства.

2. Головне завдання стратегічного управління підприємством полягає у:

а) підготовці підприємства до можливих змін ринкової ситуації, протистояння несприятливим впливам зовнішніх чинників;

б) розподілі ресурсів та виявлення внутрішніх резервів підприємства;

в) ефективній організації виробництва та створенні раціональної організаційно- управлінської структури;

г) адаптації до зовнішнього середовища та проведенні відповідної стратегічної політики підприємства.

3. Формулювання стратегічних цілей, постановка завдань, визначення політики підприємства, формування організаційної структури, яка відповідає стратегії підприємства - це компетенція менеджерів:

а) вищого стратегічного рівня;

б) оперативного рівня;

в) середнього координуючого рівня;

г) адміністративного рівня.

4. Стратегічне планування - це:

а) розрахована на перспективу система заходів, яка забезпечує досягнення стратегічних цілей підприємства;

б) процес створення та підтримування стратегічної відповідальності між цілями підприємства та його можливостями, що передбачає розробку та реалізацію специфічної стратегії;

в) комплекс специфічних прийомів та способів, які забезпечують розробку планів підприємства;

г) набір дій та рішень для розробки та реалізації стратегії підприємства.

5. До основних етапів стратегічного планування на підприємстві не відноситься:

а) визначення місії підприємства;

б) аналіз стратегічних цілей;

в) аналіз зовнішнього та внутрішнього середовищ діяльності підприємства;

г) вибір генеральної стратегії.

6. Стратегічне управління орієнтоване на:

а) короткострокову перспективу;

б) середньострокову перспективу;

в) довгострокову перспективу;

г) всі відповіді правильні.

7. Згідно з першим підходом процес реалізації стратегії ототожнюється з:

а) стратегічним управлінням;

б) стратегічним плануванням;

в) комбінований;

г) базується на ситуативному процесі.

8. Згідно з другим підходом процес реалізації стратегії ототожнюється з:

а) стратегічним управлінням;

б) стратегічним плануванням;

в) комбінований;

г) базується на ситуативному процесі.

9. Згідно з третім підходом процес реалізації стратегії ототожнюється з:

а) стратегічним управлінням;

б) стратегічним плануванням;

в) комбінований;

г) базується на ситуативному процесі.

10. Процес реалізації стратегії не передбачає:

а) встановлення відповідних до стратегії курсів і процедур;

б) стратегічний аналіз;

в) формування стратегічного плану;

г) створення організаційної структури, спроможної успішно реалізувати стратегію.

Тема №16. «Сучасний стан та перспективи розвитку стратегічного управління в Україні»

1. Детальний, всебічний, комплексний план, набір дій і рішень, які керівництво розробляє та приймає для досягнення цілей фірми:

а) стратегія;

б) управління;

в) політика;

г) тактика.

2. Забезпечення впровадження інновацій і змін в організації шляхом розподілу ресурсів, адаптації до зовнішнього середовища, внутрішньої координації та забезпечення майбутніх змін у діяльності - це основне завдання, яке вирішує:

а) політика;

б) тактика;

в) стратегія;

г) планування.

3. Об’єкт головної уваги керівництва підприємств при стратегічному управлінні:

а) відслідковування змін зовнішнього середовища і адаптація до них;

б) пошук можливостей в конкурентній боротьбі;

в) система мотивування та оплати праці;

г) правильні відповіді а) та б).

4. Стратегічне управління орієнтоване на:

а) короткострокову перспективу;

б) середньострокову перспективу;

в) довгострокову перспективу;

г) всі відповіді правильні.

5. При стратегічному управлінні найважливішими критеріями ефективності управління є:

а) забезпечення прибутковості підприємства;

б) раціональне використання виробничого потенціалу підприємства;

в) своєчасність і точність реакції організації на нові запити ринку і зміни в оточенні;

г) обсяг виробництва товарів та послуг на підприємстві.

6. Основний ресурс, від якого, з точки зору стратегічного управління, залежить ефективність діяльності підприємства це:

а) власний капітал;

б) наукові розробки;

в) персонал;

г) основні фонди.

7. Суб’єктами контролю на підприємстві не виступають:

а) громадські організації;

б) лінійні менеджери;

в) управлінські рішення;

г) державні органи.

8. Обґрунтування ефективності реалізації управлінського рішення передбачає:

а) розрахунок показників фінансової стійкості підприємства до і після реалізації цього рішення;

б) зіставлення отриманих внаслідок реалізації рішення результатів із витратами, необхідними для його реалізації;

в) визначення економії умовно-змінних витрат у собівартості продукції підприємства;

г) розрахунок показників рентабельності підприємства до і після реалізації цього рішення.

9. В якій послідовності розташовуються етапи процесу прийняття рішення:

а) діагноз проблеми, виявлення альтернатив, формулювання обмежень та критеріїв для прийняття рішень, оцінювання альтернатив, зворотний зв’язок, кінцевий вибір;

б) діагноз проблеми, формулювання обмежень і критеріїв з метою прийняття рішень, оцінювання та виявлення альтернатив, кінцевий вибір, зворотний зв’язок;

в) діагноз проблеми, формулювання обмежень і критеріїв для прийняття рішень, виявлення альтернатив, зворотний зв’язок, оцінювання альтернатив, кінцевий вибір;

г) виявлення альтернатив, формулювання обмежень та критеріїв з метою прийняття рішень, діагноз проблеми, оцінювання альтернатив, кінцевий вибір, зворотний зв’язок.

10. Прийняття рішення з приводу того, що робити з окремим бізнесом, і в якому напрямку розвиватись підприємству - це:

а) виконання стратегії;

б) формування місії;

в) вибір стратегії;

г) немає вірної відповіді.