3. Особливості харчування студентів.
В організмі молодих людей не завершене формування ряду фізіологічних систем, в першу чергу нейрон-гуморальної, тому вони дуже чутливі до порушення збалансованості харчових раціонів. У зв’язку з порушенням режиму харчування за час навчання у багатьох студентів розвиваються захворювання травної системи, які отримали назву “хвороби молодих”, а також гіпертонічна хвороба, неврози та ін.
Установлена залежність між успішністю та режимом харчування, якщо студенти розпочинають заняття натще, то вони гірше засвоюють навчальний матеріал. За даними дослідників, 60% студентів, які навчаються задовільно, харчуються лише 2 рази на день тоді як ті, які навчаються на “добре”, у 80% випадків дотримуються триразового харчування.
У студентів технічних вузів велике навантаження припадає на зоровий апарат, особливо під час виконання розрахунково-графічних робіт.
Значну частину доби студенти ведуть малорухомий спосіб життя, їх фізична активність невелика, тільки частина молоді, яка навчається, займається спортом.
Особливо важливим є дотримання принципів збалансованого харчування в період екзаменаційної сесії, яка потребує мобілізації ряду фізіологічних систем організму. У цей період необхідним є збільшення в раціоні частки продуктів, які містять білки та вітаміни, що підвищують емоційну стійкість організму та його працездатність.
Найважливішу роль у зберіганні здоров’я студентів належить дотриманню режиму харчування. Приймання їжі повинно бути 3-4 разовим.
Нервові клітини дуже чутливі до нестачі харчових речовин необхідних для їх нормальної працездатності. Зниження рівня глюкози в крові, яка виникає при нерегулярних прийомах їжі, гальмує діяльність кори головного мозку – виникають головні болі, різко знижуються працездатність та увага. Нестача вітамінів призводить до появи дратівливості, порушення сну, погіршення пам’яті, розвівається погіршений настрій.
Розподіл калорійності за прийомами їжі рекомендовано наступний:
Сніданок – 25…30% (відчуття ситності 4-5 години).
Обід – 35%
Полуденок – 15%
Вечеря – 20-25%
Загальні принципи раціонального харчування є спільними для кожної людини, незалежно від віку, статі, професії, місце проживання. Однак від трудової діяльності, навіть професійної небезпеки визначають особливості харчування різних категорій працівника. В одних випадках харчування виступає фактом захисту від шкідливих умов виробництва, в інших – як засіб запобігання хворобі Студенти відносяться до людей розумової праці, для яких характерно проведення значного об’єму часу в малорухомому стані (за партою чи робочим столом). При цьому можуть розвиватися патології серцево-судинної системи та атеросклерозу.. При розробці раціону харчування для людей розумової праці необхідно спиратися на основи раціонального харчування і його профілактичного значення. Проявом особливостей є певна спрямованість харчування.
Основними ознаками раціону харчування людей розумової праці є:
Антисклеротична і гіпохолестериолемічна дія;
Забезпечення підвищеної стійкості організму до дії високого нервового навантаження, тобто антистресовий напрям харчування.
Атеросклероз – патологія, яка найчастіше зустрічається серед людей розумової праці. Ураження великих кровоносних судин з відкладенням у його стінках холесторолу і його фракцій поступово приводить до їх звуження та розвитку тяжких наслідків. Найтиповіші прояви атеросклерозу – ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарду, крововиливи, гіпертонічна хвороба.
Збагачення їжі різними вуглеводами – обов’язкова умова раціонального харчування. Рекомендується оптимальне співвідношення вуглеводів у добовій нормі: крохмаль – 75%, цукор – 20%, клітковина – 3%, пектинові речовини – 2%.
Головна особливість харчування людей розумового навантаження – забезпечення підвищеної стійкості організму до високого нервового навантаження. Подібно до інших несприятливих факторів середовища, високе нервове навантаження спричиняє в організмі порушення обмінних процесів, які характерні для стресового стану. При цьому відмічається підвищення витрат деяких харчових речовин, потреба в яких різко зростає. Харчування, спрямоване на запобігання і корекцію таких порушень, називається антистресорними.
Антристресорні властивості мають водорозчинні вітаміни (нікотинова, аскорбінова кислота, тіамін, піродоксин), макро — і мікроелементи. Для людей напруженої розумової праці фізіологічна потреба в цих вітамінах збільшується на 25-30% порівняно з нормою. Важливою є також профілактика прихованої вітамінної недостатності, яка призводить до зниження розумової працездатності.
На обмінні процеси впливають макро — і мікроелементи: калій, магній, залізо, марганець, молібден, йод. Для організму вони незамінні, оскільки є складниками важливих ферментів, ферментних систем, структурних елементів деяких медіаторів і гормонів.
Не менш важливою умовою розумової працездатності є підтримання енергетичної рівноваги організму. Незалежно від ступеня напруження розумова праця не потребує великих витрат енергії. В сучасних умовах середні енергетичні витрати різних працівників розумового навантаження не перевищують 600-800 ккал (2,5-3,3 Дж) у робочій час або 2400-2600 ккал (10-10,9 Дж ) за добу.
Харчування з великою енергетичною цінністю на фоні малої активності людей розумового навантаження призводить до зміни енергетичного обміну, надлишкового накопичення жирової маси тіла і розвитку ожиріння, раннього атеросклерозу та інших хвороб. Раціональне співвідношення повноцінного адекватного харчування з активними формами відпочинку дозволяє запобігти багатьом хворобам.