- •2,5 Тисячі чоловік, а ще 200 тисяч чоловік дістали тяжкі хронічні отруєння.
- •2.)Проаналізуйте події,що відбуваються в навколишньому середовищі під час забруднення атмосфери.
- •3.)Які функції води,як елемента глобальної екосистеми?
- •4.)Що таке ноосфера?
- •5.)Навколишнє середовище і здоров’я людини.
- •2.)Як відбувається руйнування озонового шару?
- •3.)Які функції літосфери,як елемента глобальної екосистеми?
- •4.)Визначення біосфери за в.І.Вернадським.
- •5.)У Чорному морі за останні 15 років у 31 раз збільшилося цвітіння води. Назвіть процеси, які можуть зумовити це явище.
- •2.)Які основні причини парникового ефекту? Чому він небезпечний для людини?
- •3.)Яке значення для біосфери має ліс?
- •4.)Що таке жива речовина?
- •5.)Основні екологічні правила.
- •6.)Визначте основні токсичні компоненти відпрацьованих газів автомобіля і їх вплив на живі організми.
- •Перший етап
- •Другий етап
- •Третій етап
- •Четвертий етап
- •П'ятий етап
- •Шостий етап
- •Сьомий етап
- •Восьмий етап
- •2.)Деякі риси екологічної системи Земля.
- •3.)До яких наслідків призводять ерозія й засолення грунтів?
- •6.)Як можна зменшити забруднення атмосфери автомобільними викидами?
- •2.)Довести, що вода є незамінним фактором існування і розвитку життя на Землі.
- •3.)Запропонуйте варіанти рекультивації великого кар’єру.
- •4.)Смог.
- •5.)Основні екологічні принципи.
- •6.)Філософія життя молодої людини.
- •2.)Як утворюються кислотні дощі? Якої шкоди вони завдають природі?
- •3.)Назвіть основні джерела забруднення водойм.
- •6.)Що таке екологічна культура?
- •2.)Які є методи боротьби із забрудненням атмосфери?
- •3.)Розкажіть про основні джерела води в Україні.
- •4.)Праця Вернадського, що увійшла в золотий фонд світової науки.
- •5.)Які екологічні закони сформулював б. Коммонер?
- •6.)Чинники забруднення атмосфери автотранспортом.
- •7.)Руйнування грунту, гірських порід водними потоками і вітром із порушенням їх щільності і зміною фізико-хімічних властивостей: г) ерозія.
3.)Які функції води,як елемента глобальної екосистеми?
Вода – найважливіший елемент глобальної екосистеми й екологічний фактор для всього живого на Землі.
Вода, як елемент глобальної екосистеми, виконує дуже важливі функції:
– вода — це основна складова частина всіх живих організмів (тіло людини, наприклад, на 70 % складається з води, а деякі організми, такі як медуза або огірок, на 98—99 %);
– з участю води здійснюються численні процеси в екосистемах (наприклад, обмін речовин, тепла);
– води Світового океану — основний кліматоутворюючий фактор, головний акумулятор сонячної енергії й «кухня» погоди для всієї планети;
– вода — один із найважливіших видів мінеральної сировини, основний природний ресурс, що споживається людством (сьогодні води використовується в тисячі разів більше, ніж нафти чи вугілля).
Величезну роль відіграє гідросфера у формуванні поверхні Землі, її ландшафтів, у розвитку екзогенних процесів (вивітрювання гірських порід, ерозія, карст тощо), в перенесенні хімічних речовин, у тому числі й забруднювачів довкілля. Для багатьох організмів вода — це середовище їхнього життя. Хімічний склад морської води дуже схожий на склад плазми крові людини: містить ті самі хімічні елементи й приблизно в тих самих пропорціях. Це один із доказів того, що предки людини, як і решти ссавців, колись жили в морі.
4.)Що таке ноосфера?
Ноосфе́ра (від грец. νους в значенні «розум») — сучасна стадія розвитку біосфери, пов'язана з появою в ній людства.
Відповідно до оригінальної теорії Вернадського, ноосфера є третьою у послідовності таких основних фаз розвитку Землі як утворення геосфери (неживої природи) табіосфери (живої природи).
Так само, як біосфера утворюється взаємодією всіх організмів на Землі, ноосфера складається усіма розумами, що взаємодіють.
Ноосферу можна розглядати як єдність «природи» і культури (в широкому тлумаченні останньої — з техносферою включно), особливо починаючи з того моменту, коли «культура» досягає (за силою впливу на біосферу та геосферу) потужності «геологічної сили».
Серед складових частин ноосфери виділяють антропосферу (сукупність людей як організмів), техносферу (сукупність штучних об'єктів, створених людиною, та природних об'єктів, змінених в результаті діяльності людства) та соціосферу (сукупність соціальних факторів, характерних для даного етапу розвитку суспільства і його взаємодії з природою).
Розглядаючи означену єдність природи та культури (у їх взаємодії) у розвитку ноосфери доцільно розрізняти дві стадії:
Ноосфера у стадії її становлення, в процесі стихійного розвитку, починаючи з моменту виникнення «людини розумної»;
Ноосфера, що свідомо удосконалюється спільними зусиллями людей в інтересах як людства в цілому, так і кожної окремої людини.
Український вчений С.А. Подолинський, обрахувавши баланс енергії для планети Земля показав залежність ноосфери від джерел енергії і їх культурний вплив на формування економіки і соціуму Землі. Цим він дав поштовх і підгрунтя працям Вернадського, Ціолковського та інших космістів. Космізм в роботах Ціолковського К.Е. іЧижевського О.Л. дає нову якість розуміння і межам ноосфери. У такому розумінні ноосфера розповсюджена в пізнанні засобами телескопів до меж далеких галактик і ми отримали інформацію про аномалії сонячної планетарної системи проти норми що переважає у Всесвіті. У межах руху космічних зондів, планетарних роботів-дослідників, Марс почав відкривати свої таємниці.Вже розробляються проекти освоєння інших планет і космічного простору. Ноосфера розширюється і переміщенням в просторі послання у 60-х для позаземних цивілізацій про людство на планеті Земля біля Сонця на краю галактики.
На думку О. Т. Звєрєва[1], основними законами ноосфери є:
Історичні передумови (закономірності) виникнення ноосфери (В. І. Вернадський)
Закон ноосфери В. І. Вернадського
Фундаментальна константа ноосфери - моральність
Закон необхідності перемоги екологічного світогляду
Закон неминучості збільшення ролі екополітики
Принципи наростання цілеспрямованого впливу людей на систему людина - суспільство - природа
Закон гармонійного примирення свободи і національних особливостей з плануванням і об'єднанням (П. Тейяр де Шарден)
Закон єднання дій та ідей людства (В.І. Вернадський)