- •2,5 Тисячі чоловік, а ще 200 тисяч чоловік дістали тяжкі хронічні отруєння.
- •2.)Проаналізуйте події,що відбуваються в навколишньому середовищі під час забруднення атмосфери.
- •3.)Які функції води,як елемента глобальної екосистеми?
- •4.)Що таке ноосфера?
- •5.)Навколишнє середовище і здоров’я людини.
- •2.)Як відбувається руйнування озонового шару?
- •3.)Які функції літосфери,як елемента глобальної екосистеми?
- •4.)Визначення біосфери за в.І.Вернадським.
- •5.)У Чорному морі за останні 15 років у 31 раз збільшилося цвітіння води. Назвіть процеси, які можуть зумовити це явище.
- •2.)Які основні причини парникового ефекту? Чому він небезпечний для людини?
- •3.)Яке значення для біосфери має ліс?
- •4.)Що таке жива речовина?
- •5.)Основні екологічні правила.
- •6.)Визначте основні токсичні компоненти відпрацьованих газів автомобіля і їх вплив на живі організми.
- •Перший етап
- •Другий етап
- •Третій етап
- •Четвертий етап
- •П'ятий етап
- •Шостий етап
- •Сьомий етап
- •Восьмий етап
- •2.)Деякі риси екологічної системи Земля.
- •3.)До яких наслідків призводять ерозія й засолення грунтів?
- •6.)Як можна зменшити забруднення атмосфери автомобільними викидами?
- •2.)Довести, що вода є незамінним фактором існування і розвитку життя на Землі.
- •3.)Запропонуйте варіанти рекультивації великого кар’єру.
- •4.)Смог.
- •5.)Основні екологічні принципи.
- •6.)Філософія життя молодої людини.
- •2.)Як утворюються кислотні дощі? Якої шкоди вони завдають природі?
- •3.)Назвіть основні джерела забруднення водойм.
- •6.)Що таке екологічна культура?
- •2.)Які є методи боротьби із забрудненням атмосфери?
- •3.)Розкажіть про основні джерела води в Україні.
- •4.)Праця Вернадського, що увійшла в золотий фонд світової науки.
- •5.)Які екологічні закони сформулював б. Коммонер?
- •6.)Чинники забруднення атмосфери автотранспортом.
- •7.)Руйнування грунту, гірських порід водними потоками і вітром із порушенням їх щільності і зміною фізико-хімічних властивостей: г) ерозія.
Перший етап
Про залежність рослин від зовнішніх умов добре знали і перші землероби за багато століть до нової ери (10-15 тис. років тому). Сівозміну сільськогосподарських культур застосовували в Єгипті, Китаї та Індії 5 тисячоліть тому. Складна і екологічно вивірена система землеробства була в індіанців майя в стародавній Америці. Елементи екології відображені в епічних творах і легендах: в давньоіндійському епосі «Махабхарта» (VI-II ст. до н.е.; відомості про звички і спосіб життя 50 тварин), в рукописних книгах Китаю і Вавилона (терміни посіву та збору диких і культурних рослин, способи обробки землі, види птахів і звірів).
Другий етап
Теофраст (Парацельс, він же Тіртей, 287–372) описав 500 видів рослин. Найголовнішими роботами різнобічного вченого (його праці: «Про каміння», «Про вогонь», «Про смаки», «Про втому», «Про прикмети погоди», «Характери», «Підручник риторики» та ін.) і філософа стали «Дослідження про ботаніку» в 9 книгах: 1 — про частини і морфологію рослин, 2 — догляд за садовими деревами, 3 — опис лісових дерев, 4 — опис заморських рослин та їх хвороб, 5 — про ліс та його користь, 6 — про чагарники і квіти, 7 — про городні рослини і догляд за ними, 8 — про злаки, бобові і про рільництво, 9 — про лікарські трави. Теофраст зробив ботаніку самостійною наукою, відокремивши її від зоології. Тому його і називають батьком ботаніки. Давньогрецькі філософи багато в чому ототожнювали рослини і тварин, вважали, що рослини можуть радіти і засмучуватися, органи тварин ототожнювали з органами рослин: коріння — рот і голова, стебла — ноги й живіт, і т. д. Мріяли виростити в колбі живу істоту (гомункулус). Але Теофраст був не тільки батьком ботаніки. Велику увагу в своїх працях він приділяв впливу зовнішнього середовища на живі організми, і саме він вперше розділив покритонасінні рослини на життєві форми: дерева, чагарники, напівчагарники і трави, з урахуванням залежності від грунту і клімату.
Пліній старший (23-79 років н. е.) у своїй багатотомній «Філософії природи» багато явищ природи розглядав зі справді екологічних позицій. Стародавні вчені замислювалися про те, про що замислюємося і ми з вами.
В середні віки в Європі стався відкат людської думки далеко назад, церква на кілька століть стала гальмом розвитку всіх природних наук. Зв'язок будови організмів з середовищем цілком приписувалася волі бога. Наукові відомості містяться в одиничних роботах (багатотомний твір Венсені де Бове (XIII століття) «Дзеркало речей», «Повчання Володимира Мономаха» (XI), «Про повчання і подібність речей» домініканського монаха Іоанна Сієнського (XIV)) і мають прикладний характер; полягають в описі цілющих трав, культивованих рослин і тварин. Але вже в пізнє середньовіччя стали з'явилися нові віяння в науці — Зачатки екології. Альберт Великий (Альберт фон Больштедт, ~ 1193–1280 рр.) в працях про рослини надає великого значення умовам зростання, зокрема світловому фактору — «сонячному теплу», розглядає причини «зимового сну».