
- •Дисципліна «Охорона праці та безпека життєдіяльності»
- •Тема 12 Виробнича санітарія та гігієна праці.
- •1. Види шкідливих виробничих факторів.
- •2. Поняття виробничої санітарії. Складові частини.
- •3. Поняття гігієни праці. Предмет гігієни праці. Особиста гігієна.
- •4. Гігієнічний і санітарний нормативи. Визначення гдк, гдр і гдд.
- •5. Мікроклімат виробничих приміщень. Класифікація робіт за категоріями важкості. Нормування параметрів мікроклімату.
- •Оптимальні норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень (гост 12.1.005—76)
- •6. Визначення поняття шкідлива речовина. Класифікація шкідливих речовин за ступенем дії на організм людини.
- •7. Джерела запиленості виробничих приміщень. Класифікація пилу за дією на організм людини, розміром часток, пожежовибухонебезпечності.
- •8. Виробнича вентиляція. Види вентиляції. Принципи визначення необхідної кількості повітря для забезпечення нормальних умов праці в робочій зоні.
- •9. Інфрачервоне та ультрафіолетове випромінювання. Небезпечна дія. Захист.
- •12. Загальні вимоги до територій, виробничих приміщень і робочих місць сільськогосподарських об’єктів.
- •13. Санітарно-побутове забезпечення працюючих.
9. Інфрачервоне та ультрафіолетове випромінювання. Небезпечна дія. Захист.
За фізичною природою інфрачервоне випромінювання (ІЧВ) являє собою потік частинок матерії, що має хвильові та квантові властивості. ІЧВ охоплює ділянку спектра з довжиною хвилі від 760нм до 540мкм. Відносно людини джерелом випромінювання є усяке тіло з температурою понад 36—37 °С, і чим більше різниця, тим більша інтенсивність опромінювання.
Вплив інфрачервоного випромінювання на організм проявляється в основному тепловою дією. Ефект дії інфрачервоних випромінювань залежить від довжини хвилі, яка обумовлює глибину їх проникнення. В зв'язку з цим інфрачервоне випромінювання поділяється на три групи (згідно з класифікацією Міжнародної комісії по освітленню): А, В і С.
Допустима тривалість дії на людину теплової радіації
Теплове випромінювання, Вт/м2 |
Тривалість дії, с |
280—560 (слабка) 560—1050 (помірна) 1050—1600 (середня) 1600—2100 (значна) 2100—2800 (висока) 2800—3500 (сильна) Понад 3500 (дуже сильна) |
Невизначено довгий час 180—300 40—60 20—30 12—24 8—12 2—5 |
Група А — випромінювання з довжиною хвилі від 0,76 до 1,4 мкм, В — від 1,4 до 3,0 мкм і С — понад 3,0 мкм. Інфрачервоне випромінювання групи А більше проникає через шкіру і позначається як короткохвильове інфрачервоне випромінювання, а групи В і С — як довгохвильові. Довгохвильове інфрачервоне випромінювання більше поглинається в епідермісі, а видимі і ближчі інфрачервоні випромінювання в основному поглинаються кров'ю в шарах дерми і підшкірної жирової клітчатки.
Пропускання, поглинання і розсіювання променистої енергії залежать як від довжини хвилі, так і від тканин організму. Вплив інфрачервоних випромінювань при поглинанні їх в різних шарах шкіри призводить до нагрівання її, що обумовлює переповнення кровоносних судин кров'ю та посилення обміну речовин.
Довгохвильові інфрачервоні випромінювання поглинаються сльозою і поверхнею роговиці та викликають теплову дію. Таким чином, інфрачервоні випромінювання, діючи на око, можуть викликати ряд патологічних змін.
До найбільш важких пошкоджень призводить коротке інфрачервоне випромінювання. При інтенсивній дії цих випромінювань на незахищену голову може статися так званий сонячний удар.
Тепловий ефект дії випромінювання залежить від багатьох факторів: спектру, тривалості й переривчастості випромінювання, інтенсивності потоку, кута падіння променів, величини поверхні, яка випромінює, розмірів ділянки організму, одягу та ін.
Інтенсивність інфрачервоного випромінювання необхідно вимірювати на робочих місцях або в робочій зоні поблизу джерела випромінювання .
Для вимірювання ІЧВ використовують неселективні приймачі випромінювання: піранометр Янішевського, болометри і термоелементи з оптичним фільтром КС-19, а також прилади, призначені для вимірювання ІЧВ.
Ультрафіолетовим випромінюванням (УФВ) називають електромагнітне випромінювання в оптичній зоні, що примикає з боку коротких хвиль до видимого світла і мав довжину хвиль в діапазоні 200—400 нм. Широко застосовують у багатьох галузях сільськогосподарського виробництва (тваринництво, птахівництво, рослинництво тощо).
Природним джерелом УФВ є сонце, штучними — газорозрядні джерела світла, електричні дуги, лазери та ін. Енергетичною характеристикою УФВ в щільність потоку потужності (Вт/м2).
Вплив УФВ на людину кількісно оцінюється еритемною дією, тобто почервонінням шкіри, що надалі (як правило, через 48 год) спричиняє пігментацію шкіри (загар). Для біологічних цілей потужність УФВ оцінюється еритемним потоком (Ер), який відповідає потоку випромінювання з довжиною хвилі 297 нм і потужністю 1 Вт. Еритемна освітленість (еритемне випромінювання) вимірюється в Ер/м2, а еритемна доза (еритемна експозиція) — (Ер • год)/м2.
Тривала дія великих доз УФВ може призвести до серйозних уражень очей та шкіри. Допустиму інтенсивність УФВ у сільськогосподарському виробництві регламентують ГОСТ 12.1.004—85; «Рекомендации по приме-нению УФВ в животноводстве», ОСТ 46.0.175—84 «ССБТ. Искусственная й естественная освещенность рабочих мест в сельскохозяйственннх живот-новодческих помещениях. Общие требования», ОСТ 46.3.1.188—85 «ССБТ. Обогревание молодняка сельскохозяйственньїх животнмх й птицьі источни-ками инфракрасного излучения. Требования безопасности».
Для захисту від надмірного УФВ застосовують протисонячні екрани: хімічні (хімічні речовини, креми, що поглинають УФВ) і фізичні (перешкоди, що випромінюють, поглинають або розсіюють промені). Добрим захистом є одяг, виготовлений із тканин, що найменше пропускають УФВ. Для захисту очей застосовують окуляри із захисним склом. Повний захист від УФВ усіх хвиль забезпечує флінтглас (скло, що вміщує окис свинцю) товщиною 2 мм.