3. Захисні огородження.
Огороджувальні пристрої (огородження) — засоби захисту, які запобігають проникненню людини або частин її тіла в небезпечну зону.
Залежно від виду обладнання, перебування людини в робочій зоні, специфіки небезпечних і шкідливих виробничих факторів, огороджувальні пристрої можуть мати різноманітне конструктивне виконання, їх виготовляють із суцільного металу, з металевої решітки і кутників, з пластмаси, а в деяких випадках і з спеціальних матеріалів (наприклад, для захисту від іонізуючих випромінювань). В кожному випадку, незалежно від призначення, огороджувальні пристрої повинні мати надійну міцність, розраховану на випадок аварійної ситуації. Наприклад, огородження круга заточувального верстата повинно витримати удар найбільшої частини при його випадковому розриві.
В деякі огороджувальні пристрої можуть бути вмонтовані елементи блокувальних пристроїв.
Огороджувальні пристрої бувають: стаціонарні (огородження робочого інструменту металообробного верстата, диску пили, ножового барабана фуговального верстата, приводів, рухомих деталей та ін.), рухомі (приводяться в рух і закривають доступ в небезпечну зону при виникненні небезпечної дії) і переносні (огородження для захисту від дотику до струмопровідних частин, огородження ям, траншей, котлованів, криниць, для захисту від електромагнітних і ультрафіолетових випромінювань при електрозварювальних роботах).
Огороджувальні пристрої мають міцне кріплення до основного обладнання, повинні легко відкриватись і надійно закриватись. При зніманні огороджень величина зусилля не повинна перевищувати 80 Н. Огородження із сіток (решіток) розміщують не ближче 50 мм вад рухомих деталей.
Огороджувальні пристрої не повинні знижувати продуктивність праці та якість робіт, не погіршувати спостереження за роботою механізмів; максимально захищати від проникнення в небезпечну зону і дії небезпечних та шкідливих виробничих факторів; знижувати шум, вібрації. Мають бути простими у виготовленні і експлуатації, компактними, без виступаючих болтів, гайок, гострих кутів, не утруднювати технічне обслуговування машини, роботу вентиляції, відповідати вимогам технічної естетики.
4. Сигналізація.
Сигналізація — система спеціальних засобів, за допомогою яких сповіщають про небезпеку, що настає або вже настала.
За своїм призначенням сигналізація поділяється на попереджуючу (попереджає про небезпеку й. необхідність дотримувати вимог безпеки), аварійну (попереджає про виникнення небезпечного режиму роботи), контрольну (інформує про параметри роботи машини, стан навколишнього середовища, речовин або матеріалів, що застосовуються тощо), оперативну (забезпечує зв'язок між працівниками на певному робочому місці або агрегаті).
Сигналізація буває таких видів: світлова, звукова, кольорова, знакова і жестова.
Світлову сигналізацію широко застосовують для регулювання руху транспортних засобів та пішоходів на вулицях і дорогах, в електроустановках, на пультах керування різними машинами, процесами, агрегатами або системою певного обладнання. Засоби світлової сигналізації транспортних засобів мають вигляд фар, габаритних вогнів, стоп-сигналів, покажчиків поворотів.
Звукова сигналізація набула широкого застосування на сільськогосподарських агрегатах, спеціальних машинах (автомобільні крани, кормороздавачі, різні самохідні машини, трактори, автомобілі).
Звуковою двосторонньою сигналізацією обладнують усі складні сільськогосподарські агрегати, на яких працюють допоміжні працівники (посівні агрегати, картоплезбиральні комбайни та інші). Вона сповіщає про наповнення бункера зернозбирального комбайна, про забивання робочих органів, про відкази вала висівних апаратів, зниження до мінімального рівня води в котлі і т. д.
Звуковий сигнал може сповістити тракториста-машиніста трактора або комбайна про небезпеку перекидання під час роботи на схилах, якщо вони обладнані спеціальними креномірами-сигналізаторами. В пожежних установках звуковий сигнал одночасно із світловим виникає при появі в контролюємому приміщенні відкритого вогню. Рівень звуку двосторонньої сигналізації повинен бути вище рівня шуму агрегату на 8 дБ.
Автоматичні сигналізатори небезпечної напруги, якими обладнують автомобільні крани, сільськогосподарські агрегати, деякі будівельні машини й транспортні засоби попереджують звуковим сигналом водіїв про наближення їх на небезпечну віддаль до ліній високої напруги.
Жестова сигналізація.
На будівництві, в ремонтних майстернях, на різних складах, при виконанні монтажних робіт застосовується сигналізація між основними і допоміжними працівниками за допомогою прапорців або рук (жестів). Наприклад, між кранівником і стропальником на будівництві або на складі.
Кольорова сигналізація.
Кольорову сигналізацію застосовують як спосіб передачі оператору певної інформації про роботу машин, приладів, установок, стан середовища за допомогою сигнальних кольорів та знаків.
Відповідно до ГОСТ 12.4.026—76* для привернення уваги працівників до безпосередньої небезпеки, попередження про можливу небезпеку, прийняття відповідних дій з метою забезпечення безпеки, а також для необхідної інформації застосовуються сигнальні кольори і знаки безпеки. Кольори, як правило, мають слідуючі значення: червоний — «Заборона», «Стоп», «Явна небезпека»; жовтий — «Увага», «Попередження про можливість небезпеки»; зелений — «Безпека», «Дозвіл», «Шлях вільний»; синій — «Інформація».
Червоний колір застосовують для забороняючих знаків, написів й символів на знаках пожежної безпеки; позначення відключаючих пристроїв машин та механізмів (в тому числі аварійних); рукояток кранів аварійного відключення тиску; позначення багатьох видів пожежної техніки та інвентарю; сигнальних ламп, що сповіщають про порушення умовної безпеки; нанесення смуги по периферії пожежного щита (шириною 10—100 мм) тощо.
В жовтий колір фарбують відкриті рухомі деталі машин, краї захисної огорожі абразивних кругів і приводів, перила, встановлювані на робочих місцях, точки мащення тощо. Жовтий колір також мають сигнальні лампочки і попереджувальні знаки безпеки.
Сигнальні засоби, що свідчать про нормальний режим роботи машин (лампи), а також зобов'язуючі знаки безпеки мають зелений колір.
Синій колір застосовують для спеціальних знаків і символів, які наносять в місцях приєднання заземлювачів, встановлення домкратів і для вказівних знаків безпеки.
Кольоровими смугами, нанесеними на тарі (сертифікаті) позначають вид пестициду.