Галузь знань: 1001 «Ветеринарія»

Напрям підготовки: 6.110101 «Ветеринарна медицина»

ОКР: бакалавр

Термін навчання: повний

Дисципліна «Охорона праці та безпека життєдіяльності»

Тема 13. Основи безпеки праці

В результаті вивчення цього розділу Ви повинні знати:

основні поняття безпеки праці;

загальну характеристику технічних засобів безпеки;

види і принципи застосування захисних огороджень, сигналізації та знаків безпеки;

На основі набутих теоретичних знань Ви повинні вміти:

забезпечити безпечні умови праці на робочих місцях;

використовувати в роботі захисні огородження, сигналізацію та знаки безпеки.

План

(логіка викладу і засвоєння матеріалу)

1. Поняття безпеки праці. Небезпечна зона. Безпечна відстань.

2. Технічні засоби безпеки.

3. Захисні огородження. Призначення. Види.

4. Сигналізація.

5. Знаки безпеки.

6. Загальні вимоги безпеки праці при догляді за хворими тваринами.

7. Загальні вимоги безпеки праці при експлуатації криогенного обладнання.

Література:

1. Беликов А.С., Касьянов А. И., Дмитрюк С. П., Устимович Л. Д., Б Годяєв С. Г., Голендер В. А. Основы охраны труда: Учебник для студентов высших учебных заведений Украины III-IV уровня аккредитации. / Под ред., д.т.н., профессора А.С.Беликова. - Днепропетровск: «Журфонд», 2007. – 494с.

2. Пістун І, П., Хом’як В. В., Хом’як И. В. Охорона праці в сільському господарстві.: Навчальний посібник. – Суми: 2007 - 456с.

3. Гандзюк М. П., Желібо Є. П., Халімовський М. О. Основи охорони праці. – К.: Каравела, 2005. 392с.

4. Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві. К.: Форт, 2001. – 384с.

1. Поняття безпеки праці. Небезпечна зона. Безпечна відстань.

Основні поняття й терміни

Аналіз практичної діяльності свідчить про потенційну небезпеку будь-якого виду праці. Потенційність полягає у прихованому, неявному характері її прояву за певних, нерідко важко передбачуваних умов. Сутність небезпеки полягає в тому, що можлива така дія на людину, що призводить до травм, захворювань та інших небажаних наслідків. Небезпека діяльності залежить від багатьох чинників і може бути кількісно оцінена таким поняттям, як ризик, тобто вірогідністю завдання тієї або іншої шкоди здоров'ю людини.

Ризик - це усвідомлена можливість виникнення події з певними небажаними наслідками. Термін "ризик" вживається з доповненням (чого ?): ризик отруєння, ризик смерті тощо. Він визначається як відно­шення кількості тих або інших небезпечних наслідків за певний час до можливої кількості подій, тобто - це ймовірність здійснення потенційної небезпеки. Так, ризик смерті від дії різних небезпечних чинників на людину за рік становить: від автомобілів - 2,5х10 ^-4, від падіння - 1,0х10^-4, пожежі - 4,0х10^-5, електричного струму - 6,0х10^-6, блискавки — 5,0х10^-7. У деяких країнах уведена в практику концепція припустимого ризику, рівень якого залежить від важкості наслідків. Для смертельних випадків він дорівнює 10 ^-6 на людину на рік.

Небезпека (небезпечні умови ) - явище, процес, об'єкт, властивості або їх сукупність, що діють постійно і здатні за певних умов завдавати шкоди комусь.

Умови праці – це сукупність факторів виробничого середовища і виробничого процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини під час її професійної діяльності.

Виробнича небезпека - це такий стан умов праці, коли людина з визначеним ступенем імовірності піддається дії небезпечних або шкідливих факторів.

Безпека — це такий стан умов праці, за якого з визначеною ймо­вірністю виключена можливість пошкодження здоров'я людини. Безпека людини — головна мета охорони праці. Отже, охорона праці - засіб досягнення безпеки людини на виробництві шляхом усунення можливості прояву негативної дії небезпечних і шкідливих факторів. Матеріальними носіями небезпечних і шкідливих виробничих факторів є об'єкти, що входять у трудовий процес (засоби праці, предмети та продукти праці, технологія, параметри виробничого середовища), а також природно-кліматичне середовище (грози, повені, землетруси, параметри атмосфери тощо).

Безпека умов праці – стан умов праці, за яких вплив на працюючого небезпечних і шкідливих виробничих факторів взагалі відсутні, або дія шкідливих виробничих факторів не перевищує граничне допустимих рівнів.

Умови, за яких створюється можливість дії на людину небезпечних і шкідливих виробничих факторів, визначають небезпечну ситуацію. Вона пов'язана з просторовим і часовим суміщенням людини і небезпечної зони.

Небезпечною зоною називається простір, де постійно діють або періодично виникають небезпечні і шкідливі виробничі фактори, які можуть негативно діяти на людину. Небезпечні зони можуть бути постійними або тимчасовими. Вони характеризуються геометрични­ми розмірами, а змінні зони - ще й імовірністю виникнення. Розмі­ри небезпечних зон залежать від виду, властивостей і характеру дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Небезпечні зони можуть бути локальними, розміри яких сумісні з розмірами людини, і розгорнутими, що суттєво перевищують їх. Класифікують небезпечні зони за видом діючого фактора. За правилами безпеки всі небезпечні зони мають бути огороджені. Конструкція та матеріал огорожі мають відповідати виду, потенціалу та якості небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Під час виконання технологічного процесу за допомогою тих або інших засобів праці можливий контакт працівника з небезпечною зоною, тобто виникає небезпека миттєвого пошкодження організму. Ці можливості обладнання або технологічних процесів називають ви­робничими небезпеками.

Умови праці на виробництві характеризуються не тільки трудовим процесом, але й навколишньою санітарно-гігієнічною обстановкою. Якщо під час виконання трудового процесу навантаження припадає, головним чином, на м'язову й нервову системи, то навколишня обстановка (температура, вологість, швидкість руху повітря, його забрудненість пилом та газами, випромінювання, шум, вібрації, недостатнє освітлення та ін.) викликає зміни у функціонуванні органів Дихання, кровообігу, зору, слуху людини. Кожний із цих факторів, а тим більш у сукупності, за несприятливих умов здійснює шкідливий вплив на організм людини, тому їх називають виробничими шкідливостями.

Перевантаження як окремих органів і систем, так і всього організму, підвищує його стомлюваність, знижує реакції на можливі небезпеки, може призводити до захворювань, погіршення самопочуття, зниження працездатності.

Засіб захисту на виробництві - засіб, застосування якого виключає або знижує дію на одного або кількох працюючих небезпечних і (або) шкідливих виробничих факторів.

Засоби захисту на виробництві:

• об’єктивні (огородження, ізоляція, автоматичне відключення та ін..)

• суб’єктивні (запобіжні написи, знаки, сигналізація, КІП, умовне забарвлення та ін.)

Засоби захисту на виробництві: колективні та індивідуальні.

Засіб колективного захисту призначений для одночасного захисту двох і більше працівників.

Засіб індивідуального захисту призначений для захисту одного пра­цівника.

Безпечна відстань — найменша допустима відстань між працівником і джерелом небезпеки, необхідна для забезпечення безпеки працюючого.

Небезпечна зона — простір, в якому можлива дія на працівника небезпечного і (або) шкідливого виробничих факторів (ГОСТ 12.0.002—80).

Нормування розривів і габаритів безпеки.

Виробниче обладнання машини та інші об'єкти, включаючи елементи приміщень і будівель, мають бути розміщені на певній відстані. Це можуть бути проходи, проїзди, віддаль між обладнанням при їх виробничому розміщенні. Розміри цих розривів вибирають відповідно до існуючих норм і рекомендацій.

Так, ширина дороги на території господарства при односторонньому русі повинна бути на 1,8 м більше ширини машини, що може по ній рухатись, а при двосторонньому русі — на 2,7 м. Ширина пішохідної доріжки повинна бути не менш як 0,9 м.

В ремонтних майстернях віддаль між обладнанням становить: по фронту — 0,5—1,2 м; між тильними сторонами — 0,5—1,0 м; між боковими, і тильними сторонами — 0,6—0,3 м.