4. Класифікація виробництва за категоріями вибухо- та пожежної небезпеки.

Залежно від властивостей речовин і матеріалів, що знаходяться у відповідному приміщенні, встановлюють категорію приміщень відповідно до їх вибухової, вибухопожежної та пожежної небезпеки згідно з ОНТП-86.

За вибуховою, вибухопожежною і пожежною небезпекою приміщення і будівлі поділяються на категорії А, Б, В, Г, Д і Е.

До категорії А віднесеш приміщення, в яких знаходяться горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28 °С у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні суміші, при займанні яких розвивається тиск вибуху, що перевищує 5 кПа, а також речовини і матеріали, що здатні вибухнути і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним, в такій кількості, що розрахунковий тиск перевищує 5 кПа.

До категорії Б відносяться приміщення, в яких знаходяться горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28 °С, горючі рідини у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебез­печні суміші, при займанні яких виникає розрахунковий тиск вибуху, що перевищує 5 кПа.

До категорії Б відносяться приміщення, в яких знаходяться горючі і важкогорючі рідини, тверді горючі і важкогорючі речовини і матеріали (у тому числі пил і волокна), речовини і матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним лише горіти при умові, що це приміщення не відноситься до категорії А або Б.

До категорії Г відносяться приміщення, в яких є негорючі речовини і матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променевої теплоти, іскор і полум'я, а також горючі гази, рідини і тверді речовини, які спалюються або утилізуються у вигляді палива.

Приміщення, в яких знаходяться речовини і матеріали в холодному стані, віднесені до категорії Д.

До категорії Е належать приміщення, в яких застосовуються або виробляються горючі гази (без рідинної фази) і вибухонебезпечний пил в такій кількості, що з них можуть утворюватися суміші в об'ємі, що перевищує 5 % об'єму повітря в приміщенні і в якому за умов технологічного процесу можли­вий лише вибух без наступного горіння; речовини, що здатні вибухнути при взаємодії з водою, киснем повітря або одна з іншою.

Виробництва категорій А, Б — вибухопожежонебезпечні; В, Г і Д — пожежонебезпечні; Е — вибухонебезпечні.

5. Засоби автоматичного спостереження та пожежегасіння.

Ефективність гасіння пожежі значною мірою залежить від своєчасного її виявлення та повідомлення. В зв'язку з цим кожен об'єкт повинен мати відповідні засоби повідомлення або сигналізацію про пожежу. Повідомлення про пожежу може здійснюватися за допомогою місцевої радіомережі або телефонного зв'язку, спеціального пожежного телефонного зв'язку з найбільш важливими об'єктами та електричної пожежної сигналізації.

Електрична пожежна сигналізація складається з пожежних повідомлювачів, приймальних станцій, ліній зв'язку, джерел живлення, звукових або світлових сигнальних пристроїв.

Пожежні повідомлювачі бувають ручні і автоматичні (теплові, димові, світлові й комбіновані).

Теплові повідомлювачі реагують на підвищення температури навколишнього середовища. Вони мають вигляд біметалевих пластинок або спіралей, пружинних деталей, спаяних легкоплавким припоєм, терморезисторів, термопар тощо.

Повідомлювачі, що реагують на дим, мають фотоелемент або іонізаційну камеру з радіоактивними речовинами.

Комбіновані повідомлювачі мають іонізаційну камеру і терморезистори, тому вони здатні одночасно реагувати на підвищення температури навколишнього середовища і появу диму (КИ-1).

Фотоелемент світлового повідомлювача, реагує на ультрафіолетову або інфрачервону частину спектра полум'я.

Ультразвуковий датчик ДУЗ-4 здатний реагувати на коливання полум'я або рухомі предмети.

Пожежні повідомлювачі ручної дії бувають кнопкові і кодові, що передають відповідну наперед закодовану інформацію.

Періодично повідомлювачі перевіряють на справність: теплові не рідше одного разу на рік, димові і комбіновані — не рідше одного разу на місяць, світлові перевіряють з допомогою свічки або запаленого сірника.

Стаціонарні вогненосні установки.

Вогнегасні стаціонарні установки бувають автоматичні і з дистанційним управлінням.

Автоматичні установки приводяться в дію у будь-який час виникнення пожежі. За характером дії вони поділяються на спринклерні та дренчерні.

Спринклерна установка — це спеціальна водяна мережа (система водяних трубопроводів), що розміщується під (або над) стелею приміщення з розставленими штуцерами для спринклерів так, щоб під одним спринклером знаходилась площа підлоги 9—12 м2. Вихідний отвір спринклерної головки закривається спеціальним клапаном, що утримується в закритому стані спеціальним легкоплавким замком. При підвищенні температури у приміщенні до 72° сплав замка розплавляється, пластинки, що утримували клапан змішуються і через відкритий отвір головки виходить з мережі вода. Вдаряючись у спеціальний пристрій головки, вона розбризкується і зрошує відповідну площу підлоги, на якій виникла пожежа. Інтенсивність зрошення становить приблизно 0,1 л/(с • м2). При відкриванні хоч одного спринклера завдяки контрольно-сигнальному пристрою, що входить до складу системи, вмикається сигнальна турбіна і сповіщає про роботу спринклера.

В неопалювальних приміщеннях обладнують такі системи, в яких в трубах знаходиться незначний тиск повітря, завдяки чому вода не заходить в труби.

Дренчерні установки відрізняються від спринклерних тим, що дренчерні головки не закриваються, а вода в системі перекрита клапаном трупової дії. Від спеціального пристрою (датчика), що спрацьовує при виникненні пожежі, клапан в системі відкривається і в усьому приміщенні одночасно працюють дренчерні головки, розбризкуючи воду. Застосовуються дренчерні установки для створення водяних завіс, біля вікон, дверей, а також для запобігання розповсюдженню вогню в цехах та інших виробничих приміщеннях.

Пересувні технічні засоби для гасіння пожеж:

До основних технічних пересувних засобів, що застосовуються для гасіння пожеж, належать пожежні мотопомпи (МП-800А, МП-1400, МП-1600). а також пожежні автомобілі (автоцистерна АЦ-30/66) моделі 146 (ПМГ-146). АЦУ-10, АЦ-40 (131) моделі 137, АЦ-40 (133г!) моделі 181 та ін.