Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

«Чернівецький політехнічний коледж»

Курсова робота

З дисципліни «Економіка будівництва»

На тему

«»

Разробила студентка 441 групи

Зубжицьки Крітіна Євгеніївна

Керівник проекту:

Полянська К.О.

Оцінка

Чернівці, 2013

1.Система ціноутворення в будівництві

Ціноутворення є найважливішим напрямом економічної роботи на підприємстві. Перед усіма підприємствами, комерційними та некомерційними організаціями постає завдання визначення цін на свої товари, роботи та послуги. Від правильності встановлення цін багато в чому залежать обсяг реалізації продукції, рентабельність виробництва, інші показники діяльності і, як наслідок, конкурентоспроможність підприємства.

Ціноутворення - складний механізм кон'юнктури товарного ринку. У ціні відбивається вся система ціноутворюючих факторів: динаміка витрат, показників результатів праці, інфляції, співвідношення попиту і пропозиції, монополізація ринку .

Система ціноутворення в будівництві базується на нормативно-розрахункових показниках і поточних цінах на матеріально-технічні ресурси.

Нормативні показники ціноутворення дають ресурсні елементні кошторисні норми:

• Затрати праці робітників;

• Затрати праці машиністів;

• Вартість матеріалів і конструкцій.

У господарській практиці використовуються різні види цін залежно від способу їх державного регулювання, методу формування, галузевих особливостей, умов контракту, постачання та інших факторів. Залежно від способу державного регулювання ціни підрозділяються на регульовані і договірні. В даний час застосовується адміністративне регулювання цін тільки на продукцію так званих природних монополій (енергетика, залізничний транспорт, зв'язок, газ), а також на послуги житлово-комунального господарства. На решту товари (роботи і послуги) діють вільні (договірні) ціни.

Виходячи з умов поставки, застосовуються оптові (для великих партій товарів) і роздрібні ціни (для продажу товарів окремим покупцям дрібними партіями).

Залежно від умов контрактів можуть встановлюватися: - фіксовані ціни на товари, роботи і послуги, у т. ч. поетапно коректовані відповідно до зміни витрат;

- ціни з відшкодуванням витрат виробництва із забезпеченням або без забезпечення прибутковості;

- ціни по постачаннях стандартних товарів, що встановлюються за підсумками торгів і конкурсів.

При визначенні цін на продукцію (роботи, послуги) необхідно обґрунтовано вибрати метод ціноутворення. З позицій виробника найбільш простий та вигідний підхід до визначення ціни (Ц) - встановити її на рівні середніх (базових) витрат виробництва (С6аз) плюс норматив (розрахунковий) прибутку (ВНО м). Це так званий витратний метод.

Більш складними є методи визначення цін на основі споживчих властивостей товару, характерні для ринку машин і устаткування, нерухомості. Найбільш поширеними з цих методів є параметричні, засновані на порівнянні параметрів даного товару з базисним.

При будь-якому методі ціноутворення ціна продукції повинна враховувати можливості збуту, тобто бути конкурентоспроможною на ринку цих товарів. Це вимагає постійного вивчення кон'юнктури товарного ринку та вироблення відповідної цінової політики.

Таким чином, формування обґрунтованої ціни продукції є складним процесом, що вимагає знань, досвіду та інтуїції фахівця.

При єдиному методичному підході формування цін у різних галузях має суттєві особливості. У відповідності з галузевими особливостями ціноутворення розрізняють:

- відпускні ціни на промислову продукцію;

- закупівельні ціни в сільському господарстві;

- кошторисні ціни в будівництві;

- тарифи на перевезення вантажів та послуги зв'язку;

- тарифи на електроенергію;

- тарифи й ціни на житлово-комунальні, побутові та інші платні послуги.

Особливості ціноутворення в будівництві обумовлені специфікою будівельної продукції: її індивідуальністю, складністю, залежністю від природно-кліматичних умов, великим розміром витрат.

2.Види кошторисної документації.

Для визначення кошторисної вартості проектованих підприємств, будівель і споруд складається кошторисна документація. Склад її дозволяє визначити кошторисну вартість різних видів будівельної продукції: будівельних і монтажних робіт, об'єктів будівництва, будівництва в цілому і при необхідності, що входять до їх складу пускових комплексів і черг будівництва. 

Локальні кошториси (кошторисні розрахунки) є первинними кошторисними документами і складаються на окремі види робіт і витрат на будівлях і спорудах або по загально майданчикових робіт. 

 Основою для їх складення є обсяг робіт, визначені в складі проекту (робочого проекту). У складі локальних (локальних ресурсних ) кошторисів на окремі конструктивні елементи будинку(споруди),види робіт та пристроїв групуються, як правило, в розділи. Порядок розташування робіт у локальних кошторисах та їх групування в розділи відповідає технологічній послідовності проведення робіт і враховує специфічні особливості окремих видів будівництва.

Об'єктні кошториси (кошторисні розрахунки)  визначають кошторисну вартість будівництва об'єкту шляхом об'єднання в своєму складі даних з локальних кошторисів (кошторисних розрахунків). 

Об'єктні кошториси складаються за даними локальних кошторисів. У них позначаються кошторисна трудомісткість і кошторисна заробітна плата. Об'єктні кошториси складаються на об'єкти в цілому шляхом підсумування даних локальних кошторисів, з угрупуванням робіт та витрат за відповідними графіками кошторисної вартості «будівельних робіт», «монтажних робіт», «устаткування, меблів та інвентарю», «інших витрат».

У об'єктному кошторисі по рядках та в підсумку наводяться показники одиничної вартості на 1 м3 об'єму, 1 м2 площі будівель та споруд, 1 пог. м довжини мереж тощо.

За підсумком об'єктного кошторису позначаються зворотні суми, які є підсумком зворотних сум, визначених в усіх локальних кошторисах, що відносяться до цього об'єкта.

Зведені кошторисні розрахунки вартості будівництва підприємств, будівель і споруд (або їх черг) складаються на основі об'єктних кошторисів (кошторисних розрахунків), локальних кошторисів на загально майданчикові роботи і кошторисних розрахунків на окремі види витрат. 

При складанні кошторисних розрахунків для об'єкта, що проектується, за даними вартісних показників об'єктів-аналогів враховуються розбіжності в технологічних, конструктивних, об'ємно-планувальних, інших проектних рішеннях, розмірах накладних витрат шляхом зміни кошторисних даних об'єкта-аналога і приведення їх у відповідність з нормами будівельного і технологічного проектування (які діють на момент розроблення ескізного проекту, ТЕО інвестицій проекту або робочого проекту) до характеристик об'єкта, що проектується. З цією метою вартість по кошторису до робочих креслень об'єкта-аналога, прийнята за основу кошторисного розрахунку об'єкта, що проектується, коригується за окремими параметрами будівлі або споруди (зміна ширини і довжини прогонів або конструкцій тощо). З необхідності до кошторису об'єкта аналога включається цінова поправка для приведення вартісних показників до поточного рівня.

Підсумок витрат складається в тому випадку, коли до складу будівництва входять об'єкти виробничого, житлово-цивільного та іншого призначення, вартість яких визначається самостійними зведеними кошторисними розрахунками.

Таблиця 1

(найменування будови)