Тема 7: організація планування виробництва
ПЛАН
Сутність та принципи планування.
Вимоги до якості планів.
Організація робіт по плануванню.
Основи оперативно-календарного планування ( ОКП ) :
- особливості ОКП.
1. Сутність та принципи планування.
Планування - це функція управління, яка включає наступний комплекс робіт: аналіз ситуацій та факторів зовнішнього середовища; прогнозування, оцінку та оптимізацію альтернативних варіантів досягнення цілей, сформульованих на стадії стратегічного маркетингу; розробка плану; реалізація плану. Плани по змісту можуть бути проблемними, тактичними ( як правило, річними ) або оперативними.
Найбільш складним направленням розвитку економіки є розвиток на основі активізації інноваційної діяльності, яка характеризується великою невизначеністю. Відповідно і планування для цих умов буде найбільш складним, а задачі планування – найбільш тяжко здійсненими. Приведемо основні задачі планування діяльності виробничої системи (фірми):
вибір оптимальної стратегії фірми на перспективу на основі прогнозів альтернативних варіантів стратегічного маркетингу;
забезпечення стійкості функціонування та розвитку фірми;
формування з застосуванням наукових підходів оптимального за номенклатурою та асортиментом портфелю нововведень та інновацій;
структуризація цілей інноваційної діяльності;
комплексне забезпечення виконання планів;
формування організаційно-технічних та соціально-економічних заходів, які забезпечать виконання планів;
координація виконання планів по завданням, виконавцям, ресурсам, термінам, місцю та якості робіт;
стимулювання виконання планів.
До основних принципів планування відносяться:
а ) спадкоємність стратегічного і тактичного планів;
б) соціальна орієнтація плану;
в) ранжування об’єктів планування по їх важливості;
г) адекватність планових показників;
д) погодження плану з параметрами зовнішнього середовища системи управління;
є) варіантність плану;
ж) збалансованість плану ( при умові забезпечення резерву по важливішим показникам);
з) економічне обґрунтування плану;
і) автоматизація системи планування;
к) забезпечення зворотнього зв’язку системи планування.
Розглянемо коротко зміст перерахованих принципів планування.
Спадкоємність стратегічного та поточного планів передбачає, що склад поточних планів чи розділів бізнес-плану повинен повторювати основні розділи стратегії фірми. Кількість планових показників в розділах бізнес-плану повинно бути більше, чим в розділах стратегії фірми. Чим менше горизонт планування, тим більше число планових показників. Показники бізнес-плану не повинні суперечити затвердженим показникам стратегії фірми, вони можуть бути тільки більш жорсткими та вигідними фірмі в поточний момент.
Соціальна орієнтація плану передбачає рішення (наряду з технічними і економічними проблемами ) проблем забезпечення відповідності міжнародним вимогам по екологічності, небезпеці та ергономічності випущених товарів та функціонування фірми, а також показників соціального розвитку колективу.
Ранжування об’єктів планування по їх важливості необхідно здійснювати для раціонального розподілу наявних ресурсів. Наприклад, якщо товари, які виробляються, мають приблизно одинаків рівень конкурентоспроможності, то спочатку необхідно направляти ресурси на підвищення конкурентоспроможності товару, який має найбільшу питому вагу ( по вартості продаж ) у програмі фірми. При різному рівні конкурентоспроможності товарів пріоритети розподілу ресурсів визначаються за методикою в курсі „Стратегічний менеджмент”.
Адекватність планових показників реальній дійсності забезпечуються, по-перше, збільшенням числа врахованих факторів при прогнозуванні альтернативних планових показників, по-друге, зниженням помилки апроксимації або підвищенням точності прогнозів.
Варіантність плану пов’язана з розробкою не менш, як трьох альтернативних варіантів досягнення однієї і тої ж мети та вибору оптимального варіанту, який забезпечив би досягнення запланованої мети з найменшими витратами.
Збалансованість плану забезпечується спадковістю балансу показників по ієрархії, наприклад, функціональній моделі об’єкту, вартісній моделі ( при проведенні функціонально-вартісного аналізу ), балансу надходження та розподілу ресурсів і т.д. Одночасно по важливішим показникам передбачається створення резерву.
Економічне обґрунтування плану є одним з найважливіших принципів планування. Кінцевий вибір варіанту планових показників повинен здійснюватися тільки після проведення системного аналізу, прогнозування, оптимізації та економічного обґрунтування альтернативних варіантів.
Автоматизація системи планування –один з методів планування, який вимагає застосування сучасної інформаційної та комп’ютерної техніки, яка забезпечує кодування інформації на основі її класифікації, єдності та системності інформації по стадіям життєвого циклу об’єкту планування, оперативну обробку, належне збереження і передачу інформації.
Принцип планування - забезпечення зворотнього зв’язку системи планування –передбачає можливість для виконавця плану ( вихід системи планування ) надавати пропозиції про зміни (коректировці) плану його розробнику.
Застосовувати всі розглянуті принципи планування дуже важко. Це під силу тільки великим фірмам, які мають кваліфіковані кадри, сучасні інформаційні технології та необхідні ресурси. Тому, число принципів планування, які застосовуються, визначається складністю та кількістю випущеної продукції та наданих послуг, положенням та стійкістю фірми. Треба відмітити, що в умовах жорсткої конкуренції, тенденції в плануванні наступні: скорочення термінів розробки планів ( при збереженні чи збільшенні періоду попередження прогнозів ), підвищення якості планів за рахунок збільшення числа принципів планування, які застосовуються, впровадження сучасних методів оптимізації та концепції маркетингу.