3.3.13 Посилання

Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком використаної літератури, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «у роботах [1 - 7] ...», або .

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери. При посиланнях слід писати: «... у розділі 4 ...», «...дивись 2.1 ...», «... за 3.3.4 ...», «... відповідно до 2.3.4.1...», «... на рис. 1.3 ...», або «...на рисунку 1.3 ...», «... у таблиці 3.2 ...», «... (див. 3.2) ...», «...за формулою (3.1) ...», «... у рівняннях (1.23) - (1.-25) ...», «... у додатку Б ...».

3.3.14 Додатки

Додатки слід оформлювати як продовження роботи на її наступних сторінках. Кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово «Додаток ___» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т. д. Один додаток позначається як додаток А.

Додатки повинні мати спільну з рештою пояснювальної записки наскрізну нумерацію сторінок.

У посиланнях в тексті додатка на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати: «... на рисунку А. 2 ...», «... на рисунку А. 1 ...» - якщо рисунок єдиний у додатку А; «... в таблиці Б. 3 ...», або «... в табл. Б. 3 ...»; «... за формулою (В. 1) ...», «... у рівнянні (Г. 2) ...».

3.3.15 Список літератури

Зазвичай викликає найбільше утруднення у студентів. Виділимо основні вимоги.

По-перше, література повинна бути СВІЖА. Звичайно, з списку може бать кілька видань навіть радянського періоду, проте загальна маса джерел повинна бути не старше 5-10 років.

По-друге, список повинен включати журнальні публікації за останні 2-3 роки.

По-третє, список повинен бути правильно оформлений, тобто повинні бути вказані автор, назва, видавництво, кількість сторінок. При вказівці бібліографічного опису потрібно правильно розставляти всі розділові знаки.

3.4 Оформлення графічного матеріалу

3.4.1 Формати і масштаби креслень

Форматом називається аркуш паперу певного розміру, на якому виконують креслення, або інший конструкторський документ.

Позначення та розміри сторін основних форматів, які відповідають ГОСТ 2. 301 - 68 наведені у таблиці 1:

Таблиця 1

Позначення формату	Розміри сторін формату, мм
А0	841*1189
А1	594*841
А2	420*594
АЗ	297*420
А4	210*297

Формат із розмірами сторін 841* 1189 мм, площа якого дорівнює 1 м2, та інші формати, отримані послідовним поділом його на дві рівні частини паралельно меншій стороні відповідного формату, беруть за основні.

Кожний наступний основний формат утворюють поділом попереднього формату навпіл, паралельно меншій стороні формату (рисунок 1). Можливе застосування формату А5 із розмірами сторін 148*210.

Рисунок 1

Графічні відхилення розмірів сторін форматів ± 0,5 %.

Графічну частину виконують на креслярському аркуші за допомогою графічного редактора КОМПАС 3D та роздруковується.

Кожен аркуш графічної частини повинен мати основний напис за формою відповідно до ГОСТ 2.104 – 68 (див. 3.3.3).

Усі креслення виконують в масштабі згідно з ГОСТ 2.302 – 68.

Масштаби зображень на кресленнях слід вибирати з такого ряду:

• масштаби зменшення - 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10; 1:15; 1:20; 1:25; 1:40; 1:50; 1:75; 1:100; 1:200; 1:400; 1:500; 1:800; 1:1000;

• натуральна (справжня) величина -1:1;

• масштаби збільшення - 2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1; 20:1; 40:1; 50:1; 100:1.

Перевагу слід надавати зображенню предмета в натуральну величину.

Масштаб, указаний у призначеній для цього графі основного напису креслення, позначається так: 1:1; 1:2; 4:1 і т.д., а у всіх інших випадках - М1:1; М1:2; М4:1 і т.д.

При проектуванні генеральних планів великих об'єктів допускається застосовувати масштаби: 1:2000; 1:5000; 1:10000; 1:20000; 1:25000; 1:50000.