17. Фінансове посередництво в контексті класифікації видів економічної діяльності (квед).

Фінансове посередництво – діяльність, пов’язана з отриманням і перерозподілом фін. коштів, окрім випадків, зазначених у законодавстві.

КВЕД – це статистична класифікація.

Об’єкти КВЕД – це види економічної діяльності статистичних одиниць (юр. особи та їх підрозділи, фіз. особи), які на вищих рівнях класифікації групуються в галузі.

Галузь – це діяльність сукупності статистичних одиниць, які беруть участь у переважно однакових або подібних видах економічної діяльності.

Економічна діяльність – це процес виробництва продукції, товарів чи послуг, який здійснюється з використанням певних ресурсів.

Основний вид ек. діяльності – це вид діяльності статистичної одиниці, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість.

Другорядний вид ек. діяльності – це будь-який інший, окрім основного, вид ек. діяльності статистичної одиниці, що пов’язується з виконанням робіт, виробництвом товарів і послуг.

Допоміжні види ек. діяльності – це види діяльності, які здійсн. переважно в сфері обслуговування виробництва і призначені для використання саме цієї одиниці.

65. Грошове та фінансове посередництво

65.2. Фінансове посередництво

65.21. Лізинг

65.22. Надання кредитів

65.23. Інше фін. посередництво

18. Світові тенденції розвитку фінансового посередництва.

1. Посилення конкуренції між банками та небанківськими установами.

2. Злиття і поглинання.

В 2005р. на них припадало 25% всіх посередників світу.

В 2006р. – 38%.

3. Оптимізація законодавства.

4. Зміна стратегії (роздрібний бізнес → зменшення маржі, посилюють конкуренцію в боротьбі за корпоративних клієнтів).

19. Поняття «інституційна структура ринку фінансових послуг», «банк». Види спеціалізованих банків.

Інституційна структура РФП – це сукупність окремих складових РФП, операції на яких здійснюються визначеними видами фін. установ.

Банк – це юр. особа, яка має виключне право на підставі ліцензії НБУ надавати фін. послуги.

Якщо 50% активів є активами одного типу, то це банк спеціалізованого типу.

Спеціалізовані банки, на відміну від універсальних, функціонують на вузьких секторах грошового ринку чи займаються вузьким колом банківських операцій, де потрібні особливі технічні прийоми та спеціальні знання.

Конкретні спеціалізовані банки в різних країнах істотно відрізняються за назвою, структурою, характером діяльності. Найчастіше зустрічаються такі спеціалізовані банки: іпотечні; будівельні ощадні банки (каси); інвестиційні банки (компанії); банки підтримки; гарантійні банки; розрахункові (клірингові) банки (палати).

Іпотечні банки займаються довгостроковим кредитуванням житлового будівництва під заклад земельних ділянок (іпотеки), іншими довгостроковими позичками під заклад нерухомості. Іпотека надає банку право переважного задоволення його вимог до боржника в межах вартості зареєстрованої застави. У випадку неплатоспроможності боржника задоволення вимог кредитора здійснюється з виручки від реалізованого майна. Ресурси іпотечного банку власні накопичення й іпотечні облігації - довгострокові цінні папери, що випускаються під забезпечення нерухомим майном і приносять сталий відсоток.

Інвестиційні банки (компанії) займаються мобілізацією довгострокового позичкового капіталу шляхом випуску боргових зобов'язань та розміщенням його в цінні папери корпорацій та держави. Інвестиційні банки виконують такі функції: емісія цінних паперів; погодження умов та видів позик (облігації, акції); випуск і розміщення цінних паперів, у тому числі за власний рахунок; гарантія емісії (зобов'язання купити нереалізовану частину випущених цінних паперів); надання звичайних і довготермінових кредитів інвесторам покупцям цінних паперів; консультаційні послуги; організація банківських синдикатів, забезпечення вторинного ринку цінними паперами тощо.

У практиці зарубіжних країн функції інвестиційних банків виконують як центральні, так і спеціалізовані банки.

При цьому інвестиційні банки виступають не просто посередниками між позичальниками та інвесторами, а в ролі гарантів емісій та організаторів ринку - вони купують та продають великі пакети акцій та облігацій за свій рахунок, надають кредити покупцям цінних паперів. Класичний тип інвестиційного банку притаманний США, де комерційним банкам заборонено займатися інвестиційною діяльністю (крім операцій з державними та муніципальними облігаціями).

Особливе місце займають міжнародні інвестиційні банки - Міжнародний банк реконструкції і розвитку, Європейський інвестиційний банк, регіональні банки розвитку та ін.

Будівельні ощадні банки займаються довгостроковим кредитуванням житлового будівництва.

Банки підтримки створюються державою чи за участю держави для фінансування цільових програм, які вимагають особливої підтримки, наприклад, у сільському господарстві, реструктуризації промисловості, розвитку інфраструктури, сприяння житловому будівництву, відбудови зруйнованого господарства (війною, стихійними лихами тощо).

Серед спеціалізованих банків західних країн є група банків, які займаються дорученням (банки-гаранти). Такі банки беруть на себе зобов'язання погашати за певних умов борги підприємств, що відкриває останнім доступ до банківських позичок. Банки-гаранти повинні мати висококваліфікованих спеціалістів з оцінки кредитоспроможності підприємств - позичальників. Гарантії таких банків сприяють залученню капіталів у великі інвестиційні проекти на тривалий строк. На жаль, в Україні такі банки поки що не створені.

Торгові банки - специфічна ланка англійської банківської системи. Торгові банки здійснюють велику кількість різнобічних фінансових операцій. Серед них: розміщення нових випусків промислових акцій та облігацій (у тому числі з гарантією); фінансова консультація та розробка умов злиття та поглинання (у формі покупки контрольного пакету акцій, отриманні контролю в раді директорів, випуску нових акцій в обмін на старі); управління майном та портфелем цінних паперів; розрахунки за міжнародними операціями.

Клірингові банки є членами розрахункових палат; консорціумні банки - члени синдикатів, у які об'єднуються банки з метою розділити ризик при проведенні крупних кредитних операцій тощо.