81. Основні повноваження Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України щодо регулювання діяльності небанківського фінансового сектора.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг) утворена Указом Президента України 12 грудня 2002 року як інтегрований державний регулятор діяльності небанківськош фінансового сектора.

Держфінпослуг є спеціальним уповноваженим органом виконавчої влади і наділена повноваженнями з регулювання і нагляду за діяльністю професійних учасників небанківського фінансового сектора, зокрема:

-страхових кампаній; осіб, що здійснюють посередницьку діяльність у страхуванні;

-недержавних пенсійних фондів та їхніх адміністраторів; " ^ кредитних спілок;

-ломбардів

-інших учасників ринку фінансових послуг (крім банків, професійних учасників фондового ринку, інститутів спільного інвестування, фінансових установ, що мають статус міжурядових міжнародних організацій, -----Державного казначейства України і державних цільових фондів);

^ юридичних осіб, що не мають статусу фінансової установи, але надають фінансові послуги згідно із законодавством.

Основні повноваження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг:

1. розробка і затвердження нормативно-правових актів, обов'язкових до виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринку фінансових послуг, їх об'єднаннями та здійснення контролю за їх виконанням;

2. здійснення реєстрації фінансових установ та ведення Державного реєстру фінансових установ;

3. здійснення реєстрації саморетулівних організацій професійних учасників ринку фінансових послуг та ведення їх реєстру;

4. проведення ліцензування діяльності фінансових установ, затвердження ліцензійних умов провадження діяльності з надання фінансових послуг та визначення порядку контролю за їх додержанням;

5. встановлення критеріїв та нормативів щодо ліквідності капіталу, платоспроможності, прибутковості, якості активів та ризикованості операцій фінансових установ, правил надання фінансових послуг;

6. визначення порядку створення і використання резервних та інших фондів фінансових установ;

7. встановлення вимог до програмного забезпечення та спеціального технічного обладнання фінансових установ;

8. встановлення обмежень на суміщення надання певних видів фінансових послуг;

9. надання висновків про віднесення операцій до того чи іншого виду фінансових послуг;

10. встановлення порядку розкриття інформації та складання звітності учасниками ринку фінансових послуг відповідно до зако­нодавства України;

11. проведення самостійно чи разом з іншими уповноваженими органами нагляду виїзних та безвиїзних перевірок фінансових установ;

13) застосування заходів впливу до порушників законодавства про фінансові послуги;

14. здійснення аналіз}' стану та тенденцій розвитку ринку фінансових послуг в Україні, проведення моніторингу руху капіталу в Україну та за її межі через ринок фінансових послуг;

15. забезпечення співробітництва з міжнародними організаціями, державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав з питань регулювання ринків фінансових послуг, вивченні, узагальнення та поширення світового досвіду з цих питань тощо.

Діяльність комісії реалізується через її центральний апарат та терито­ріальні відділення. Структура центрального апарату комісії складається з департаментів та їх підрозділів, що здійснюють регулювання окремих складових ринку фінансових послуг і нагляд за діяльністю окремих видів фінансових установ.

У регіонах комісія діє через територіальні управління. Територіальні управління комісії не мають статусу юридичної особи і діють в межах наданих ш повноважень. Основні завдання територіального управління Держфінпослуг полягають у забезпеченні реалізації єдиної державної політики у сфері надання фінансових послуг та розвитку небанківського фінансового сектора у відповідному регіоні, здійснення нагляду за діяльністю фінансових установ у цьому регіоні та захисті прав спожи­вачів фінансових послуг.