
- •1. Навчальна програма з теорії ймовірності
- •1.1. Основні поняття та формули теорії ймовірності
- •1.2. Схема повторних незалежних випробувань Бернуллі
- •1.3. Випадкові величини
- •1.4. Числові характеристики випадкових величин та їх властивості
- •2.2. Приклад розв’язку задачі з теорії ймовірності
- •3. Основні означення, закони, формули і приклади розв’язків задач з
- •3.1. Події, класифікація та операції над ними.
- •3.2. Елементи комбінаторики
- •Залежні та незалежні події.
- •3.5. Формули повної ймовірності та Байєса.
- •3.6. Формула Бернуллі.
- •3.7. Наближені формули обчислення ймовірностей.
- •3.8. Дискретні випадкові величини.
- •3.9. Неперервні випадкові величини.
- •3.10. Операції над випадковими величинами.
- •3.11. Числові характеристики випадкових величин.
- •3.12. Двовимірні випадкові величини.
- •3.13. Нерівність Чебишева, теорема Чебишева та Бернуллі.
- •3.14. Випадкові процеси. Марковські процеси.
3.6. Формула Бернуллі.
Ймовірність,
що протягом n
випробувань будемо спостерігати подію
А рівно k разів — рn(k)
або
(А)
будемо обчислювати за формулою
рn(k)
=
∙pk
∙
qn-k
=
.∙pk
∙
qn-k=
∙pk
∙
qn-k
(20)
Число k для якого ймовірність рn(k) є найбільшою називають
найімовірнішим числом настання подій (найбільшою частотою, модою).
Найімовірніше число настання подій kо задовольняє нерівностям
nр - q < kо ≤ nр + р. (21)
Враховуючи, що число kо є цілим числом обраховуючи праву і ліву частини нерівностей (21) взнаємо яким воно є.
——(——————ч——————)—————
nр - q k0 nр + q
Зазвичай число k0 єдине, проте бувають випадки, коли k приймає два сусідні значення. Це буде у випадку, коли
nр - q + 1 = nр + р. (22)
Приклад 13. Митний пост дає статистичну оцінку того, що 20% усіх осіб, що повертаються з-за кордону, не декларує весь товар, на який накладається податок. Якщо випадково відібрати 5 осіб, то яка ймовірність того, що 3 з них не задекларували весь товар?
• Позначимо через А подію, що навмання вибрана особа не задекларувала весь товар, р(А)= 0,2. Задача задовольняє умовам формули Бернуллі:
n = 5, k = 3, р = 0,2:
(А)=
∙0,23∙
(1 - 0,2)2
=
∙0,23
∙0,82
=10∙0,008∙0,64 = 0,0512. •
Приклад 14. Бізнесмен, вивчивши попит ринку на нові спортивні
автомобІлі, вирішив продати пробну партію з дев'яти таких автомобілів. Ймовірність отримати високий прибуток за рахунок кожної
машини оцінена в 0,8 і вважається успіхом, якщо за день їх буде продано не менше семи. Яка ймовірність успіху, якщо протягом дня продаж машин відбувається незалежно?
• Продаж
кожної автомашини є випробуванням.
Позначимо через А подію, що за рахунок
продажу автомобіля бізнесменом отримано
високий прибуток: р = р(А) = 0,8, тоді q
= р(
) = 0,2. Успіхом для бізнесмена буде той
випадок, коли число k
проданих за день автомобілів буде
задовольняти нерівності: 7 ≤ k
≤ 9. Для кожного k
ймовірність обчислюємо за формулою
Бернуллі
0,302;
0,302;
0,1342;
+
0,302 +0,302+0,1342= 0,7382. •
Приклад 15. Встановлено, що 90% висіяних у ґрунт зерен насіння
огірків проростає. Визначити найімовірніше число зернин, що проростуть, якщо в пакеті 70 зернин.
• Використаємо нерівності (21)
70 - 0,9 - 0,1 < kо < 70 - 0,9 + 0,9 або 62,9 < k0 < 63,9.
Оскільки kо є цілим числом, то на інтервалі (62,9; 63,9) є тільки
таке число — 63. Отже, kо = 63. •
3.7. Наближені формули обчислення ймовірностей.
При великих n і k обчислювати ймовірності Рn(k) за формулою (20) важко через громіздкість обчислень. З іншого боку при великих n з достатньою точністю формулу (20) можна замінити наближеними, а саме:
формулою Пуассона, локальною та інтегральною формулами Муавра-Лапласа.
Формула Пуассона.
Якщо
n
і р
так, що nр
,
0<
<
,
то
,
(23)
для
довільного k
.
Отже,
при малих р
(починаючи з р
< 0,1) точну формулу (20) можна
замінити наближеною формулою Пуассона:
,
Зауважимо, що формулу Пуассона можна використовувати і при великих значеннях р, використавши малу ймовірність q події .
Зауваження 1.
У деяких посібниках є таблиці, в яких значення ймовірностей (23) обчислені і записані у вигляді таблиць у залежності від k і .
Локальна формула Муавра-Лапласа
Pn(k)
=
,
x
=
,
.
(24)
Є
таблиці, в яких подані значення функції
при невід'ємних значеннях аргументу х
в межах від 0 до 4. Якщо х>4, то вважають,
що
=
0.
Функція
є парною, тому
(-х)=
(х).
Функцію (х) називають функцією Гаусса, і вона є частковим випадком нормальної кривої, коли її максимум знаходиться в точці х = 0.
Нерідко потрібно обчислити ймовірності того, що подія А з’явиться від k1 до k2 разів. Тоді потрібно обчислити ймовірності Рn(k) для k1 ≤ k ≤ k2 просумувати їх, тобто
Рn(k1
≤ k
≤
k2)
=
.
(25)
Якщо n велике, то ймовірності Рn(k) будуть розраховуватись за наближеними формулами. Для наведених n можна використати рекурентне співвідношення, що зв'язує дві послідовні ймовірності
Рn(k+1)
= Рn(k)∙
,
(26)
Для обчислення ймовірності того, що подія А появиться від k1 до k2 разів використовують наближену інтегральну формулу Муавра-Лапласа
Рn(k1
≤ k
≤
k2)
= Ф(х2)
- Ф(х1),
xї
=
,
(і=1,2) (27)
Де
функція Ф(х) =
є протабульована.
У силу властивостей означеного інтегралу функція Ф(х) (її називають інколи великою функцією Лапласа) є непарною.
Формула (27) дає добре наближення, коли n достатньо велике, а npq > 20.
За допомогою інтегральної формули Муавра-Лапласа можна обчислити наскільки близькими по ймовірності є відносна частота m/n появи події А і ймовірність р в n незалежних випробуваннях, тобто ймовірність події
<
.
Справедлива
формула P
<
=
2Ф
(28)
На
практиці часто виникає обернена задача
до задачі, розглянутої вище, а саме:
скільки потрібно провести випробувань,
щоб відносна частота m/n
відрізнялася від ймовірності р не більше
ніж на
із заданою наперед ймовірністю р:
n
= x2pq/
(29)
Вибираємо за n найменше ціле число, більше за вираз x2pq/ .
Приклад 16.
У таблиці випадкових чисел цифри згруповані по дві (від 00 до 99). Обчислити ймовірність того, що серед 100 довільно вибраних пар пара 00 зустрінеться не більше двох раз.
• Позначимо через А подію, що трапляється пара цифр 00, тоді
р
= Р(А) =
=
0,01.
Оскільки
ймовірність р
досить мала, а
=
100∙0,01 = 1, то
використаемо формулу Пуассона.
Для того, щоб обчислити ймовірність появи події «не більше двох раз», потрібно обчислити Р100(k) при k = 0, 1, 2.
P100(0)
=
,
P100(1)
=
,
P100(2)
=
Звідси
Р100(k
)
=
+
+
=
≈ 0,9259
.
Приклад 17. Знайти ймовірність, що подія А наступить 10 разів у 100 незалежних випробуваннях, якщо подія А появляється в кожному
випробуванні з ймовірністю 0,2.
• Використаємо локальну формулу Муавра-Лапласа.
x
=
=
= -
=
-2,5.
За таблицею функції Гаусса (-2,5) = (2,5) = 0,0175.
Звідси
Р100(10)
=
=
0,0044.
Приклад 18. За допомогою статистичних даних підраховано, що ймовірність захворіти грипом під час епідемії для кожної людини дорівнює 0,2. Яка ймовірність того, що з 400 перевірених осіб хворими виявляться:
а) рівно 80 осіб?
б) від 70 до 100 осіб?
• а) За умовою задачі ми маємо n = 400, k=80, p = 0,2, q = 0,8.
Оскільки n число велике, то використаємо наближену локальну формулу Муавра-Лапласа
Рn(k)
=
;
Р400(80)
=
=
Обчислимо
значення аргументу х: х =
За
таблицями знаходимо, що
(0)=0,3989.
Шукана ймовірність тоді Р400(80)
= 0,3989/8 = 0,04797.
б). Використаємо наближену інтегральну формулу Муавра-Лапласа
Р4оо(70 ≤ k ≤ 100) = Ф(х2) - Ф(х1).
х2
=
х1
=
За таблицями функції Ф(х) - Ф(2,5) = 0,4938, а Ф(-1,25) = -0,3944. Остаточно Р4оо(70 ≤ k ≤ 100) = 0,4938 + 0,3944 = 0,8882.•
Приклад 19. Менеджер встановив, що ймовірність бути нереалізованою для кожної одиниці продукції, що швидко псується, дорівнює 0,1. Скільки потрібно реалізувати одиниць продукції, щоб з ймовірністю 0,9544 можна було стверджувати, що відносна частота одиниці нереалізованої продукції відхилиться від постійної ймовірності р за абсолютною величиною не більше ніж на =0,03.
• За
умовою задачі р = 0,1, q
= 0,9,
= 0,03, P
=
0,9544.
Потрібно обчислити n. Використаємо формулу (28), тоді за умовою задачі
2Ф
=2Ф
= 0,9544 .
За
таблицями значень функції Ф(x)
= 0,4772 знаходимо х=2, тобто 0,1
=2.
Розв'язавши останнє рівняння відносно
n,
одержимо n
= 400. Отже, за умовами задачі для заданого
відхилення відносної частоти
від теоретичної ймовірності р
необхідно реалізувати не менше ніж 400
одиниць продукції, що швидко псується.
Даному результату можна дати таке ймовірнісне тлумачення:
якщо буде реалізовано достатньо велику кількість партій продукції в
кількостях, не менших за 400 одиниць, то в 95,44% цих партій відносна частота появи одиниці нереалізованої буде відхилятися від теоретичної ймовірності р=0,1, за абсолютною величиною не більше ніж на
0,03 в межах від 0,1-0,03 = 0,07 до 0,1 + 0,03 = 0,13. Іншими словами, число одиниць нереалізованої продукції в 95,44% партій буде знаходитися між 28 (7% від 400) і 52 (13% від 400).
Якщо взяти лише одну партію із 400 одиниць продукції, то з великою долею впевненості можна очікувати, що в ній число одиниць нереалізованої продукції буде не менше за 28 і не більше за 52. Мало ймовірно, що число одиниць нереалізованої продукції виявиться меншим 28 чи більшим 52. •