
- •1. Аналітична частина
- •1.6.3 Витратна частина
- •2. Основна частина
- •3. Економічна частина
- •3.1 Стислий опис технологічного процесу, суть проектних рішень та чинники, що обумовлюють економічну ефективність
- •3.6 Методика обґрунтування економічного ефекту від заходів технічного, технологічного, організаційного характеру та впровадження нової техніки
- •4.Охорона праці
- •4.3 Заходи по зниженню шкідливих і небезпечних чинників в коксовому цеху.
- •4.4 Вибір засобів індивідуального захисту
- •4.6 Пожежна безпека
- •Використана література
- •1.Аналітична частина
- •1.1 Сучасні конструкції коксових печей
4.3 Заходи по зниженню шкідливих і небезпечних чинників в коксовому цеху.
Для попередження запиленості і загазованості атмосфери цеху, а також від надмірного тепла проектом передбачається: ізоляція джерел шкідливих виділень у поєднанні з місцевою і загально обмінною вентиляцією; установка високопродуктивних аспіраційних систем(установок без пилової видачі коксу, УСТК, з високоефективними станціями знепилювання). Разом з цим, важливу роль має той факт, що основні технологічні процеси автоматизовані і механізовані, що сприяє поліпшенню умов праці.
Зниження шуму і вібрації передбачене за допомогою наступних заходів: застосування шумопоглинаючих кожухів; облаштування акустичних розривів і швів навколо фундаментів вібруючого устаткування; застосування демпфуючих матеріалів; застосування спец. одягу і засобів індивідуального захисту.
Щоб уникнути поразки електричним струмом передбачено занулення і заземлення енергоємного устаткування; часткове або повне обгороджування електроустаткування; ознайомлення робітників з нормами і правилами по охороні праці і пожежною безпекою.
Основні заходи забезпечення безпеки робітниками :
- забезпечення виробництва робіт на висоті надійними обгороджуваннями;
- виявлення і усунення несправностей устаткування;
- застосування засобів, методів, способів, що виключають подання енергії на місце виробництва робіт сторонніми особами, установка захисних пристроїв;
- чергування праці з відпочинком, дотримання питного режиму;
- використання при роботі засобів індивідуального захисту від дії теплових і світлових випромінювань(спецодяг, рукавиці, окуляри та ін.);
- розробка і застосування заходів, спрямованих на зменшення шкідливих викидів в атмосферу, у вигляді установки без пилової видачі коксу;
На умови праці значний вплив має пил, що утворюється при видачі коксу, тому рекомендується:
1.Не експлуатувати батареї при несправності роботи установки без пилової видачі коксу. Ефективність роботи установки без пилової видачі коксу регламентується величиною розрідження в колекторі. Величина розрідження і місце її виміру встановлюється проектом. 2. Забезпечити умови недопущення видачі неготового коксу. 3. Не залишати порожні печі з відкритими дверима більш ніж на 5 хв., за винятком випадків, коли робляться ремонтні роботи пічних камер.
4. Не проводити попереднє відгвинчування ригелів або звільняти від них пружини і знімати двері раніше чим за 5хв. до видачі коксу.
5. Не допускати роботу механізмів з несправними гальмами, дорожніми і кінцевими вимикачами і блокуваннями.
Установка безпилової видачі коксу забезпечує ліквідацію пилу із зони її виникнення (з коксової камери в період видачі коксу). Застосування установок без пилової видачі коксу сприяє поліпшенню роботи персоналу. Кількість уловленого пилу, а значить і об'єми викидів в атмосферу залежать від ефективності роботи установки без пилової видачі коксу.
Ефективність роботи установки без пилової видачі коксу, що розглядається в цьому проекті, розрахована главі 3.5. З цих розрахунків видно, що установка без пилової видачі коксу забезпечує відсмоктування пилової хмари, що утворюється при видачі коксу на 99,8%. [19].
Розрахункова частина
У зв’язку з тим, що в приміщенні коксового цеху відзначається недостатній рівень освітленості, проведемо розрахунок необхідної кількості ламп для створення нормативного рівня освітленості.
Виконаємо розрахунок освітленості коксового цеху за методом коефіцієнту використання світлового потоку. Розрахунок проводимо для приміщення площею 4000 м2. Вибираємо нормовану освітленість приміщення Е= 50 лк. Тип світильника:ТС-35Н; Тип ламп – ДРЛ(які призначені для умов з наявністю в повітрі пилу і кіптяви) потужністю 200 Вт.
З урахуванням висоти приміщення і індексом приміщення, що згідно табличним даним дорівнює I = 0,5, приймаємо коефіцієнти відображення для стін і стелі, як 50% і 70% відповідно. Тоді коефіцієнт використання світлового потоку U = 0,48.
Визначаємо кількість ламп необхідну для забезпечення нормованого рівня освітленості:
де S – площа приміщення, м;
R – коефіцієнт запасу, який дорівнює 1,5;
z – коефіцієнт нерівномірності освітлення: (z = 1,15);
Ф – світловий потік лампи:( по таблиці, для лампи ДРЛ 200Вт Ф = 5800 лм)
Визначаємо кількість ламп:
шт
Приймаємо 124 штуки ламп, потужністю 200 Вт , які розташовані у два ряди з проміжком від крайніх світильників до стіни, на рівні 4,0 м.