
- •Сільськогосподарські машини
- •6.100102 „Процеси, машини і обладнання агропромислового виробництва”
- •Розрахунок начіпного плуга
- •1. Мета курсової роботи
- •2. Загальна частина
- •4. Методика виконання курсової роботи
- •4.1. Розрахунок і побудова робочої поверхні корпуса плуга
- •4.1.1. Побудова фронтальної проекції циліндроідальної робочої поверхні
- •4.1.2. Побудова проекції твірної на фронтальній і горизонтальній площинах проекції
- •4.1.3. Побудова горизонтальної і профільної проекцій робочої поверхні
- •4.1.4. Визначення здатності робочої поверхні кришити та перевертати скибу
- •4.1.5. Побудова профілів штампа і шаблонів для виготовлення полиці робочої поверхні
- •4.1.6. Побудова розгортки робочої поверхні
- •4.2. Розрахунок і побудова схеми начіпного лемішного плуга
- •4.2.1. Побудова горизонтальної проекції начіпного плуга
- •4.2.2. Побудова вертикальної проекції начіпного плуга
- •4.2.3. Побудова плану швидкостей
- •4.2.4. Визначення сил, діючих на плуг
- •4.2.5. Вибір гідроциліндра начіпного механізму трактора
- •Література
- •Давиденко Олексій Олегович
- •Розрахунок пневматичної сівалки Зміст розрахунково-пояснювальної записки Вступ
- •1. Способи сівби просапних та овочевих культур
- •2. Огляд конструкцій просапних та овочевих сівалок і їх робочих органів
- •3. Механіко-технологічні передумови до розробки пневматичної сівалки
- •4. Обґрунтування та розрахунок основних параметрів пневматичної сівалки
- •5. Розрахунок на міцність
- •6. Будова, процес роботи і технічне обслуговування пневматичної сівалки
- •7. Охорона праці
- •3. Механіко-технологічні передумови до розробки фрези
- •4. Обґрунтування та розрахунок основних параметрів фрези
- •5. Енергетичний розрахунок агрегату
- •Культиватор для суцільного обробітку грунту Вступ
- •1. Способи обробітку ґрунту
- •2. Огляд існуючих конструкцій культиваторів для суцільного обробітку ґрунту
- •3. Механіко-технологічні передумови до розробки культиватора
- •3.1. Характеристика ґрунту як об'єкта обробітку
- •3.2. Агротехнічні вимоги до культиваторів для суцільного обробітку ґрунту
- •4. Обґрунтування, розрахунок та проектування культиватора
- •4.2. Ширина захвату культиватора
- •4.3. Тип і параметри робочих органів
- •4.4. Схеми розміщення робочих органів і способів їх кріплення до рами
- •4.4.1. Схема розміщення полільних лап
- •4.4.2. Кількість полільних лап
- •4.4.3. Схема розміщення розпушувальних лап
- •4.4.4. Кількість розпушувальних лап
- •4.4.5.Вибір системи кріплення. Робочих органів до рами культиватора
- •4.4.6.Обрахування і проектування компонувальної схеми культиватора
4.2.3. Побудова плану швидкостей
Вибирається полюс в точці Т1. Через полюс Т1 проводяться дві прямі: одна – паралельно важелю N1K, друга – паралельно важелю підйому N1E до перетину з регульованим розкосом F1E і відмічається точка. Через отриману точку проводиться пряма, паралельно фіктивній ланці КЕ до перетину з раніше проведеною прямою і відмічається точка K1, а через неї проводиться лінія дії зусилля на штоку гідроциліндра Q. Дія сили Q згідно з рисунком 1.1 буде здійснюватися на плечі HQ.
Через полюс Т1 проводиться ще одна пряма, паралельно ланці N1В до перетину зі стійкої П1В і відмічається точка b. Через точку g, умовно прийняту за центр ваги плуга G (центр ваги плуга у вертикальній площині приймається по висоті рівній (2/3)·Hp), проводяться прямі gП1 і gB. Через раніше отриману точку b проводиться пряма паралельно gB до перетину з відрізком gП1 і відмічається точка g'. До отриманої точки прикладається діюча сила ваги плуга G. Відносно полюса Т1 вона буде розташовуватися на відстані HG.
Відмічається точка О прикладення складової опору ґрунту Rzx у вертикальній площині. Вона знаходиться вище за слід центра ваги плуга на (0,2…0,4)·a. Точка О з'єднується з точками В і П1.
Через точку b паралельно ОВ проводиться пряма до перетину з відрізком ОП1 і відмічається точка О', куди і переноситься сила опору ґрунту Rzx. Дія сили Rzx буде здійснюватися на плечі HR.
З деяким допущенням в точку О' переноситься і сила тертя польових дощок FПX об стінку борозни. Відносно полюса Т1 ця сила буде діяти на плечі Н1.
Точка Р1 прикладення реакції ґрунту Nk на опорне колесо з'єднується прямими Р1В і Р1П1. Через точку b проводиться пряма паралельно Р1В до перетину з Р1П1 і відмічається точка Р1'. У точку Р1' переноситься реакція ґрунту Nk, дія якої відносно полюса Т1 буде здійснюватися на плечі НN.
Так як при визначенні реакції ґрунту Nk на опорне колесо використовується рівняння суми моментів діючих на плуг сил відносно полюса Т в горизонтальній площині, то потрібно будувати план сил і в цій площині.
Порядок побудови такий:
Точка С прикладення складових сил опору, в тому числі сили тертя польових дощок об стінку борозни, з'єднується відрізками СБ, СП і СТ. Через точку d перетину прямої СТ з поперечною планкою трикутника начіпного механізму ПБ проводиться пряма, паралельно СБ і відмічається точка С' перетину з відрізком СП. У точку С' переносяться складові сили: NП; FПХ і Rxy. Відносно полюса T дія цих сил буде здійснюватися відповідно на плечах HNп, HFпх, H Rxy.
Точка прикладення Р горизонтальної складової реакції ґрунту Nk на опорне колесо з'єднується відрізками РБ і РП. Через точку d паралельно відрізку РБ проводиться пряма до перетину з відрізком РП, відмічається точка Р', куди і переноситься горизонтальна складова реакції ґрунту Nk. Відносно полюса Т дія цієї сили здійснюється на плечі НNк.
4.2.4. Визначення сил, діючих на плуг
Визначається сила ваги плуга G:
G=mk·n·g, (1.6)
де тк – маса плуга, яка припадає на один корпус, кг/шт.;
n – кількість корпусів, шт.;
g – прискорення вільного падіння, м/с.
Визначається загальний опір плуга Rпл зо раціональною формулою В.П. Горячкіна:
Rпл= f·G+k1·a·b·n+ε·a·b·n·V2 , (1.7)
де f – коефіцієнт, аналогічний коефіцієнту тертя;
G – сила ваги плуга, Н;
k1 – коефіцієнт, що характеризує здатність скиби ґрунту чинити опір деформації, H/м2;
ε – коефіцієнт, що залежить від форми полиці і властивостей ґрунту, Н·с2/м4;
а – глибина оранки, м;
b – ширина захвату корпуса, м;
V – швидкість руху плуга, м/с.
Визначається К.К.Д. плуга:
η=1-f·G/Rпл , (1.8)
Визначаються складові тягового опору плуга:
Rх= Rпл· η ; (1.9)
Rу=0,33·Rх ; (1.10)
Rz=0,20·Rх . (1.11)
Визначається сила тертя польових дощок об стінку і дно борозни:
Fnx=0,16·Rx . (1.12)
Визначаються Rzx і Rxy:
Rzx=
, (1.13)
Rxy=
. (1.14)
Визначається реакція ґрунту Nk на опорне колесо.
Реакція ґрунту Nk на опорне колесо може бути визначена з рівнянь суми моментів діючих сил відносно полюса Т1 у вертикальній площині:
Rzx·HRzx + G·НG - Nk·HN - Q·HQ - Fnx·HF = 0 (1.15)
і в горизонтальній площині
Rxy·HRxy - Nn·HNn - Fnx·HFnx - Nk.гор·HNк = 0 . (1.16)
При плаваючому положенні гідроциліндра, що буває при оранці, Q=0. Враховуючи це, визначається Nk з рівняння (1.15)
Nk
=
: (1.17)
Значення HR, HG, HF, HQ, HN вимірюються на плані швидкостей і підставляються у вищенаведену формулу.
Визначається зусилля Q, діюче на шток гідроциліндра. Зусилля Q на початку підйому знаряддя можна знайти з рівняння (1.15) при Nk=0
Q
=
; (1.18)
При виході робочих органів з ґрунту Q буде меншим, так як Rzx=0. Тоді
Q
=
.
(1.19)