- •Сільськогосподарські машини
- •6.100102 „Процеси, машини і обладнання агропромислового виробництва”
- •Розрахунок начіпного плуга
- •1. Мета курсової роботи
- •2. Загальна частина
- •4. Методика виконання курсової роботи
- •4.1. Розрахунок і побудова робочої поверхні корпуса плуга
- •4.1.1. Побудова фронтальної проекції циліндроідальної робочої поверхні
- •4.1.2. Побудова проекції твірної на фронтальній і горизонтальній площинах проекції
- •4.1.3. Побудова горизонтальної і профільної проекцій робочої поверхні
- •4.1.4. Визначення здатності робочої поверхні кришити та перевертати скибу
- •4.1.5. Побудова профілів штампа і шаблонів для виготовлення полиці робочої поверхні
- •4.1.6. Побудова розгортки робочої поверхні
- •4.2. Розрахунок і побудова схеми начіпного лемішного плуга
- •4.2.1. Побудова горизонтальної проекції начіпного плуга
- •4.2.2. Побудова вертикальної проекції начіпного плуга
- •4.2.3. Побудова плану швидкостей
- •4.2.4. Визначення сил, діючих на плуг
- •4.2.5. Вибір гідроциліндра начіпного механізму трактора
- •Література
- •Давиденко Олексій Олегович
- •Розрахунок пневматичної сівалки Зміст розрахунково-пояснювальної записки Вступ
- •1. Способи сівби просапних та овочевих культур
- •2. Огляд конструкцій просапних та овочевих сівалок і їх робочих органів
- •3. Механіко-технологічні передумови до розробки пневматичної сівалки
- •4. Обґрунтування та розрахунок основних параметрів пневматичної сівалки
- •5. Розрахунок на міцність
- •6. Будова, процес роботи і технічне обслуговування пневматичної сівалки
- •7. Охорона праці
- •3. Механіко-технологічні передумови до розробки фрези
- •4. Обґрунтування та розрахунок основних параметрів фрези
- •5. Енергетичний розрахунок агрегату
- •Культиватор для суцільного обробітку грунту Вступ
- •1. Способи обробітку ґрунту
- •2. Огляд існуючих конструкцій культиваторів для суцільного обробітку ґрунту
- •3. Механіко-технологічні передумови до розробки культиватора
- •3.1. Характеристика ґрунту як об'єкта обробітку
- •3.2. Агротехнічні вимоги до культиваторів для суцільного обробітку ґрунту
- •4. Обґрунтування, розрахунок та проектування культиватора
- •4.2. Ширина захвату культиватора
- •4.3. Тип і параметри робочих органів
- •4.4. Схеми розміщення робочих органів і способів їх кріплення до рами
- •4.4.1. Схема розміщення полільних лап
- •4.4.2. Кількість полільних лап
- •4.4.3. Схема розміщення розпушувальних лап
- •4.4.4. Кількість розпушувальних лап
- •4.4.5.Вибір системи кріплення. Робочих органів до рами культиватора
- •4.4.6.Обрахування і проектування компонувальної схеми культиватора
4.1.2. Побудова проекції твірної на фронтальній і горизонтальній площинах проекції
Для побудови проекцій твірної на горизонтальній площині проекції необхідно насамперед намітити ряд положень твірної на фронтальній площині проекцій. Для цього через характерні точки фронтальної проекції поверхні проводиться ряд горизонтальних прямих, що являють собою проекції твірної в її різних положеннях. Характерними ділянками (точками) фронтальної проекції є: лезо лемеша, лінія стику лемеша з полицею, точка перетину кривої польового обрізу з кривою верхнього обрізу полиці, центр напрямної кривої, верхня точка кромки полиці. При необхідності горизонтальні лінії проводяться також і в проміжках між ними. Отримані проекції твірної продовжують вліво і вправо до рамки креслення і послідовно позначаються цифрами 0-0, 1-1, 2-2, ... 7-7.
Для побудови проекцій твірної в горизонтальній площині проекцій необхідно скористатися законом зміни кута γ між твірною і стінкою борозни по висоті робочої поверхні.
Закон зміни кута γ зображується на кресленні діаграмою тангенсів у, яка у найпростішому випадку може бути представлена двома прямими, що плавно з'єднуються дугою на лінії стику.
Діаграма будується в правій частині креслення на продовжених вертикальних проекціях твірної за значеннями tgγ0, tgγmin і tgγmax у деякому довільному масштабі (наприклад, tg45°=100мм).
Після переходу через лінію стику кути γ повинні збільшуватися до значення γmax, що відповідає положенню твірної, яка проходить через центр дуги кола напрямної кривої (на висоті діагоналі скиби).
Побудова горизонтальних проекцій твірної починається з леза лемеша. При побудові доцільно користуватися діаграмою тангенсів. Відклавши від проекції носка вгору вертикальний відрізок прямої, рівний у масштабі тангенсів tg45°, проводиться через кінець відрізка горизонтальна пряма і відкладається на ній величина tgγ0, узята з діаграми тангенсів. З'єднавши кінець відкладеного відрізка з проекцією носка лемеша прямою, буде одержана нульова проекція твірної, яка розташована під заданим кутом γ0 до стінки борозни. На цю твірну проектуються з вертикальної проекції довжина леза. Пам'ятаючи, що оскільки проекції твірної є прямі лінії, то для побудови кожної з них необхідно знати дві точки.
Одну з них можна знайти, якщо звернутися до фронтальної площини проекцій. Тут продовження проекцій твірної перетинаються з напрямною кривою (дугою кола) у точках, проекції яких на площину дна борозни (на лінію О-О) є точками, що належать відповідним горизонтальним проекціям твірної. Треба позначити їх на ортогональній (перпендикулярній до леза лемеша) січній площині, в якій розташовується ця напрямна крива. Вважається, що вона лежить в ортогональній площині, що проходить у культурних корпусів на відстані 2/3 довжини леза від носка лемеша, а у напівгвинтових – через борозний кінець лемеша (див. рис. 2). Тому в горизонтальній площині проекцій перпендикулярно лезу лемеша проводиться пряма ВВ1 (див. рис. 3), що представляє собою проекцію відповідної січної площини, і на неї з фронтальної площини проекцій переносяться точки 0,1,2,3,4,5,6,7, роблячи вимірювання кожного разу від точки О (0-1, 0-2, 0-3, 0-4, 0-5, 0-6, 0-7) і відзначаючи відповідними номерами.
Друга точка, що належить кожній проекції твірної, знаходиться аналогічно як і для лінії леза лемеша.