4.4.3. Схема розміщення розпушувальних лап

Основними умовами розміщення розпушувальних лап є забезпе­чення суцільного розпушування ґрунту на поверхні поля і запобігання забиванню простору між лапами і ґрунтом.

Розпушувальні лапи кріплять до рами культиватора (по ходу) як в два, так і в три ряди. Відстань між рядами лап, за рекомендацією проф. Жигалова, вибирається із умови:

(4.8)

де L_p – відстань між рядами лап, мм;

L₁ – зона деформації ґрунту (рис. 2), яку, в свою чергу, визначити із залежності:

(4.9)

де – виліт носка лапи, мм;

a – максимальна глибина обробітку, мм;

α – кут встановлення лапи, град.;

– кут тертя ґрунту по сталі, град.

Оптимальне значення відстані між рядами лап L_p як показує практика, при глибині обробітку ґрунту до 20 см знаходиться в межах 480...600 мм, а при глибині обробітку до 25 см – 600...650 мм.

Вказати, яка відстань між рядами лап L_p приймається.

Розпушувальні лапи в рядах розміщують без перекриття, тому що ширина розпушеного лапою шару ґрунту більша за її конструктивну ширину.

Відстань А між розпушувальними лапами в рядах вибрати за умови, що при дворядному розміщенні розпушувальних лап 2А₁ > А > А₁, а при трирядному значення А1 визначити із залежності:

(4.10)

де А₁ – ширина розпушеної зони ґрунту на поверхні поля, мм.

b – ширина розпушувальної лапи, мм;

a – максимальна глибина обробітку ґрунту, мм;

α – кут встановлення лапи, град.;

– кут тертя ґрунту по сталі, ( = 25°);

– кут сколювання ґрунту ( 50°).

Записати прийняте числове значення відстані між лапами в рядах А в розрахунково-пояснювальну записку,

4.4.4. Кількість розпушувальних лап

Кількість розпушувальних лап культиватора визначити із залежності:

(4.11)

де – прийнята ширина захвату культиватора, мм;

t – відстань між слідами лап, мм (при дворядному розміщенні розпушувальних лап t= А/2, а при трирядному – t =А/З).

4.4.5.Вибір системи кріплення. Робочих органів до рами культиватора

Система кріпленні робочих органів (лап) до рами культиватора повинна забезпечувати при роботі їх стійкий хід на фіксованій глині обробітку ґрунту.

Застосовують дві системи і кріплення - жорстку і шарнірну. Шарнірна, в свою чергу, може бути одношарнірною (радіальною) і багатошарнірною (паралелограмною ).

На культиваторах для суцільного обробітку ґрунту широке застосування знайшла одношарнірна система кріплення, а на культиваторах для глибокого розпушування – жорстка.

При одношарнірній системі кріплення стійкість робочих органів на фіксованій глибині досягається за умови:

>0, (4.12)

де - момент сил опору, Н/ м;

і - рівнодіючі сили onoру передніх і задніх робочих органів, Н;

- відповідні плечі сил , м.

Для досягнення цієї умови рекомендується приймати відстань від носків передніх лап до проекції шарніра кріплення повідка до рами на площину леза лапи (рис. 3) близько до висоти Н розміщення шарніра кріплення повідка відносно площини леза лапи (Н≈L_kp).

Оптимальні значення цих параметрів, як показує практика, знаходяться в межах 500...600 мм. При цьому бажано, щоб значення Н було, по можливості, найменший ,a L_kp – найбільшим. Значення Н обмежується прохідністю культиватopa.

Для жорсткої системи кріплення робочих органів рекомендується приймати Н= 500.. .650 мм, a L_p > 2Н (значення Н визначається відносно нижньої точки навіски культиватора на трактор) [1, 6].