2.2. Аналіз динаміки основних показників зайнятості населення

На основі статистичного аналізу виявлено основні тенденції показників зайнятості в Україні (таблиця 2.3).

Аналіз статистичних показників довів, що рівень зайнятості населення за останні роки залишається постійним і не виходить за межі 21 млн. осіб. Офіційно зареєстроване в органах служби зайнятості безробітне населення також знаходиться на постійній позначці і становить близько 1,5-1,6 млн. осіб.

Згідно з прогнозами, до кінця 2011 р. кількість зареєстрованих безробітних мала досягти 2,8 млн. осіб, і рівень безробіття у країні мав вийти на 8-9%. Сучасні дані підтвердили ці прогнози: рівень безробіття на кінець 2011 року становить 8%.

Якщо аналізувати рівень безробіття, то він самий високий у молоді віком 15-24 років (13,3%), а також 25-29 років (7,0%). По цих групах відповідно високими є показники як за статевим розподілом, так і за розподілом по місцю проживання.

Оскільки предметом курсового дослідження було дослідження показників зайнятості з урахуванням форм розселення, доцільно проаналізувати показники зайнятості у розрізі місця проживання.

Таблиця 2.3

Показники ринку праці в Україні у 2010 році

	Усього у віці 15-70 років, тис.	Відсотків за віковими групами
		15-24	25-29	30-34	35-39	40-49	50-59	60-70
Економічно активне населення	22397,4	14,1	12,9	12,4	12,2	25,7	17,7	5,0
жінки	10778,8	12,5	11,7	12,1	12,3	27,9	17,8	5,7
чоловіки	11618,6	15,5	14,0	12,7	12,2	23,7	17,6	4,3
Зайняті	20972,3	13,0	12,8	12,6	12,4	25,8	18,2	5,2
жінки	10122,6	11,5	11,6	12,2	12,5	27,8	18,3	6,1
чоловіки	10849,7	14,4	13,9	12,9	12,2	23,9	18,0	4,7
Безробітні	1425,1	29,4	14,3	10,6	9,9	24,5	11,3	0,0
жінки	656,2	28,0	13,7	10,6	8,8	28,6	10,3	0,0
чоловіки	768,9	30,6	14,7	10,6	10,9	21,0	12,2	0,0
Рівень зайнятості ,%
Усе населення	59,3	37,3	76,4	80,3	82,7	79,8	61,0	21,8
за статтю
жінки	54,0	32,5	67,5	74,9	79,6	78,7	53,4	19,5
чоловіки	65,2	41,8	85,1	85,9	86,0	81,1	70,4	25,3
за місцем проживання
міські поселення	58,2	34,8	77,7	80,9	84,1	80,4	59,2	13,7
сільська місцевість	61,8	43,1	72,7	79,0	79,6	78,6	65,5	37,3
Рівень безробіття (за методологією МОП), % до економічно активного населення
Усе населення	6,4	13,3	7,0	5,4	5,2	6,1	4,0	0,0
за статтю
жінки	6,1	13,6	7,1	5,3	4,4	6,2	3,5	0,0
чоловіки	6,6	13,1	7,0	5,5	5,9	5,9	4,6	0,0
за місцем проживання
міські поселення	6,7	14,9	7,2	5,4	4,8	6,2	3,9	0,0
сільська місцевість	5,7	10,3	6,6	5,6	6,0	5,7	4,2	0,0

Примітка. Складено автором за даними Державної служби статистики

Варто зауважити, що у даному випадку було проведено аналіз населення працездатного віку (таблиця 2.4). Як видно з таблиці 2.4, майже 70% економічно активного населення працездатного віку проживає у місті, решта – сільське населення. Проте рівень економічної активності сільського населення вища і становить 73,3%, тоді як аналогічний показник міського населення складає 71,4%.

Таблиця 2.4

Економічна активність населення працездатного віку за місцем проживання у 2010 році

Показник	Все населе-ння	Міське	Сільське	Питома вага у загальній чисельності, %
				Міське	Сільське
Економічно активне населення, тис. осіб	20220,7	14129,0	6091,7	69,87	30,13
Рівень економічної активності населення, %	72,0	71,4	73,3	х	х
Зайняте населення, тис. осіб	18436,5	12838,3	5598,2	69,64	30,36
Рівень зайнятості населення, %	65,6	64,9	67,4	х	х
Безробітне населення, тис. осіб	1784,2	1290,7	493,5	72,34	27,66
Рівень безробіття населення, %	8,8	9,1	8,1	х	х
Економічно неактивне населення, тис. осіб	7878,0	5658,3	2219,7	71,82	28,18
Рівень економічної неактивності, %	28,0	28,6	26,7	х	х

Примітка. Розраховано автором за даними Державної служби статистики

Чисельність зайнятого населення у 2010 році становила 18436,5 тис. осіб, з них – 30,36% – сільське населення. Показник рівня зайнятості сільського населення вищий, порівняно з міським населенням і складає 67,4%.

Рівень безробіття у 2010 році становив 8,8%, причому частка міського населення серед безробітних дорівнює 72,34%. Що стосується економічно неактивного населення, то його рівень складає 28%. Більше 71% економічно неактивного населення проживає у містах.

Показник чисельності безробітних доцільно розглядати у динаміці (таблиця 2.5).

Таблиця 2.5

Динаміка кількості зареєстрованих безробітних за місцем проживання у 2001-2011рр.

Рік	Зареєстрованих безробітних, тис. осіб			Питома вага у загальній чисельності безробітних		Темп приросту (+/-), %
	Всього	Міське населен-ня	Сільське населен-ня	Міське населен-ня	Сіль-ське насе-лення	Всього насе-лення	Міське насе-лення	Сільсь-ке насе-лення
2001	1008,1	696,7	311,4	69,11	30,89	-	-	-
2002	1034,2	610,6	423,6	59,04	40,96	2,59	-12,36	36,03
2003	988,9	539,7	449,2	54,58	45,42	-4,38	-11,61	6,04
2004	981,8	514,9	466,9	52,44	47,56	-0,72	-4,60	3,94
2005	881,5	428,8	452,7	48,64	51,36	-10,22	-16,72	-3,04
2006	759,5	353,9	405,6	46,60	53,40	-13,84	-17,47	-10,40
2007	642,3	296,4	345,9	46,15	53,85	-15,43	-16,25	-14,72
2008	844,9	418,3	426,6	49,51	50,49	31,54	41,13	23,33
2009	531,6	319,8	211,8	60,16	39,84	-37,08	-23,55	-50,35
2010	544,9	308,8	236,1	56,67	43,33	2,50	-3,44	11,47
2011	482,8	271,8	211,0	56,30	43,70	-11,40	-11,98	-10,63

Примітка. Розраховано автором за даними Державної служби статистики

Дані таблиці 2.5 свідчать про те, що у загальному вимірі чисельність безробітних протягом останніх десяти років знижується. Виняток становлять лише 2008 рік, коли чисельність безробітних зросла на 32% і 2010 рік, коли незначне зростання даного показника становило 2,5%.

Проте, якщо тенденції чисельності безробітних серед міського населення відповідають загальним тенденціям, то динаміка безробіття сільського населення має відмінності (рисунок 2.1). З 2001 до 2004 року має місце зростання чисельності безробітних, наступних три роки даний показник спадає. У 2008 році темп приросту чисельності безробітних у сільській місцевості складав 23%. А три останніх роки середня чисельність безробітних у селі була 219 тис. осіб.

Рис. 2.1. Динаміка кількості зареєстрованих безробітних за місцем проживання у 2001-2011рр.

Примітка. Джерело: дані таблиці 2.5.

Варто відмітити, що на ринку праці спостерігається суттєва територіальна диференціація рівня зайнятості й безробіття (рис. 2.2). У 2010 р. вищий рівень зайнятості населення віком 15-70 років спостерігається у містах Києві і Севастополі (відповідно 63,6 і 62 % до всього населення відповідного віку), АР Крим, Дніпропетровській, Житомирській, Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Хмельницькій, Чернігівський областях (від 59,3 до 60,5 %). Найнижчий рівень зайнятості у 2010 р. виявлявся у Івано-Франківський, Тернопільській і Сумській областях (відповідно 52,3; 54,2 та 56 % відповідно).

Високий рівень безробіття (понад 10 % економічно активного населення у віці 15-70 років) у 2010 р. виявлявся у Рівненській, Сумській, Тернопільській, Чернігівській, Вінницькій областях. В середньому за 2010 р. найвищим був рівень зареєстрованого безробіття у Полтавській (3,9 % економічно активного населення працездатного віку), Житомирській (3,7), Рівненській (3,5), Сумській і Черкаській (3,4) областях, а найнижчий (до 1 %) – у містах Києві та Севастополі [11].

Рис. 2.2. Рівень зайнятості та безробіття за регіонами України

Примітка. Джерело: [11].

Аналіз динаміки основних показників зайнятості в Україні дає підставу для висновку щодо інших основних тенденцій розвитку ринку праці. Однією з тенденцій зайнятості є формування на ринку праці двох основних сегментів: сегменту осіб, які орієнтуються на самозабезпечення роботою, і сегменту осіб, які прагнуть працювати за наймом. Має бути орієнтація на самозайнятість як на джерело одержання прибутків, основних чи додаткових, має стати об’єктивною необхідністю для багатьох верств населення.

На сучасному етапі розвитку ринкової економіки в Україні структура зайнятості формується таким чином, що стрімко зменшується зайнятість в державних структурах і зростає зайнятість в приватному секторі, особливо в комерційних структурах, які використовують найману працю. Це є ще однією тенденцією розвитку ринкових відносин в нашій країні. Зауважимо, що світовий досвід, навпаки, свідчить про те, що держава, яка знаходилась у кризовому стані, змушена була зміцнювати державний сектор економіки, підвищувати його питому вагу, сприяючи таким чином приватному бізнесу при виході зі скрутного стану. Цей засіб завжди допомагав забезпечувати населення більш повною зайнятістю.