52.Обгрунтування вибору картографічної проекції.

Вибір картографічної проекції для тієї або іншої карти— складна задача, що по своїй суті одного визначеного рішення не має. Суворо встановлених правил тут не існує. Однак можна відзначити ряд основних умов, що визначають цей вибір.

До таких умов належать :

— цільова настанова карти;

— положення та конфігурація на земній поверхні території, що картографується;

— розмір території, що картографується;

— особливості компонування карти;

— спеціальні і додаткові вимоги.

Використання і вибір картографічних проекцій залежать головним чином від призначення карти і її масштабу, якими часто обумовлюється характер спотворень, що допускаються, в обираній До. п. Карти крупних і середніх масштабів, призначені для вирішення метричних завдань, зазвичай складають в рівнокутних проекціях, а карти дрібних масштабів, використовувані для загальних оглядів і визначення співвідношення площ яких-небудь територій — в рівновеликих. При цьому можливе деяке порушення визначальних умов цих проекцій ( w º 0 або р º 1 ), що не приводить до відчутних погрішностей, тобто допустимий вибір довільних проекцій, з яких частіше застосовують проекції равнопромежуточниє по меридіанах. До останніх прибігають і тоді, коли призначенням карти взагалі не передбачено збереження кутів або площ. При виборі До. п. починають з простих, потім переходять до складніших проекцій, навіть, можливо, модифікуючи їх. Якщо жодна з відомих До. п. не задовольняє вимогам, що пред'являються до карти, що складається, з боку її призначення, то знаходять нову, найбільш відповідну До. п., намагаючись (наскільки це можливо) зменшити спотворення в ній. Проблема побудови наївигоднейших До. п., в яких спотворення в якому-небудь сенсі зведені до мінімуму, повністю ще не вирішена.

53.Проекції що використовуються для створення карти світу.

Циліндричні проекції використовуються для карт світу — модель Землі ніби вміщують у циліндр і уявно проектують на його стінки земну поверхню. При розгортанні циліндра утворюється плоске зображення; меридіани і паралелі у цій проекції — прямі лінії, що проведені під кутом, лінія найменших спотворень — екватор.

Щоб створити карту світу, використовують декілька допоміжних конусів і таку проекцію називають поліконічною. Отримані фрагменти картографічної сітки, що відображають різні широтні смуги, з'єднують між собою. Тому меридіани — криві лінії, а паралелі — дуги неконцентричних кіл.

54. Проекції що використовуються для створення карт півкуль.

Азимутальними називають такі картографічні проекції, коли поверхня Землі (а точніше її градусна сітка) проектується з певної точки, на площину. Якщо допоміжна площина дотична до полюса, то така проекція називається нормальною, а якщо до екватора — поперечною. Перші використовують для зображення територій у приполярних широтах. Характерною ознакою їхньої градусної сітки є меридіани у вигляді прямих ліній, що виходять з однієї точки, і паралелі — концентричні кола. В азимутальних поперечних проекціях зображуються карти півкуль та територій у приекваторіальних широтах. Прямою лінією на карті є тільки екватор.