Семінарське заняття 5

Тема: Словотвірні норми

I. Питання для теоретичного опрацювання:

1. Поняття про словотвірні норми.

2. Особливості іменникового словотвору:

• словотвірні типи назв осіб: норми творення назв осіб за трудовою діяльністю, соціальним статусом, національною належністю, родинними стосунками, місцем проживання;

• назви мешканців населених пунктів України;

• словотвірні типи абстрактних назв.

3. Особливості словотвору присвійних прикметників.

II. Завдання для практичного виконання:

1. Утворити прикметники на від таких географічних назв:

Маріуполь, Умань, Дрогобич, Сиваш, Буг, Рівне, Брест, Івано-Франківськ, Чернівці, Ужгород, Ірпінь, Казбек, Козятин, Васильків, Київ, Обухів, Бориспіль, Одеса, Ужгород, Золотоноша, Гадяч, Овруч, Кременчук, Запоріжжя, Тбілісі, Прага, Санкт-Петербург.

2. Довести, які похідні утворення є нормативними, а які ні.

Рудно – руднянський чи рудненський?

Дубовичі – дудовичівський чи дубовицький?

Павлоград – павлоградівський чи павлоградський?

Пологи – полозький чи пологівський?

Костопіль – костопольський чи костопільський?

3. Утворити похідні назви за значенням «син того, хто за професією» (напр., коваль – ковалів). Обґрунтувати вибір моделі творення. Додати власні приклади (10).

Швець, кравець, співак, юрист, лікар, суддя, інженер.

4. Навести приклади (10) слів студентського жаргону, з’ясувати спосіб творення (напр., препод – утворене безафіксним способом від рос. преподаватель).

Література

1. Білоусенко П.І. Історія суфіксальної системи українського іменника. – К., 1994.

2. Возний Т.М. Словотвір дієслів в українській мові у порівнянні з російською та білоруською. – Львів, 1981.

3. Городенська К.Г., Кравченко М.В. Словотвірна структура слова. – К., 1981.

4. Горпинич В.О. Словотворення і словотвір української мови. – К., 1995.

5. Горпинич В.О. Теоретичні питання відтопонімного словотвору східнословянских мов. – К., 1993.

6. Горпинич В.О. Українська словотвірна дериватологія. – Дніпропетровськ, 1998.

7. Грещук В. Український відприкметниковий словотвір. – Івано-Франківськ, 1995.

8. Клименко Н.Ф. Словотворча структура і семантика складних слів у сучасній українській мові. – К, 1984.

9. Мамрак А. Проблема словотворчої омонімії // Мовознавство. – 1992. – № 3.

10. Плющ М.Я. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища шк.., 2007. – 414 с.

11. Сікорська З.С. Українсько-російський словотворчий словник. – К., 1995.

12. Словотвір сучасної української літературної мови. – К., 1979.

13. Соколова С.О. Семантичний аспект словотвірної мотивації // Мовознавство. – 2000. – № 2-3.

14. Юрчук Л.А. Питання суфіксального словотвору дієслів у сучасній українській мові. – К., 1959.

Семінарське заняття 6 Тема: Калькування: позитивне й негативне значення

I. Питання для теоретичного опрацювання:

1. Поняття кальки в українській мові. Класифікація кальок.

2. Словотворче калькування як один із типів запозичення слів.

3. Лексичні, семантичні та фразеологічні кальки.

4. Граматичні кальки.