Тема 5: Засоби евфонічності (милозвучності) української мови

І. Питання для теоретичного опрацювання:

1. Основні закони милозвучності.

2. Евфонічні чергування і культура української мови:

а) префіксів з-із-зі-зо, над-наді, під-піді, від-віді, перед-переді й под.;

б) часток б-би, ж-же;

в) постфіксів ся-сь.

3. Вставні, приставні і відпадні голосні.

5. Дисиміляція приголосних як засіб евфонії.

ІІ. Завдання для практичного виконання:

1. Записати 8-10 прислів’їв, проаналізувати евфонічні чергування або відхилення від них.

2. Підібрати невеликий текст російською мовою, в якому при перекладі можна було б простежити закони милозвучності української мови.

3. Записати вірш улюбленого автора, проаналізувавши порушення милозвучності.

4. Скласти творчу вправу на вставні, приставні і відпадні голосні.

Література

1. Cамійленко В. Дбаймо про фонетичну красу мови // Урок української. – 2003. – №2. – С. 28-29.

2. Бабич Н. Д. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 1990. – 232 с.

3. Булаховський Л.А. Питання про благозвучність мов // Вибрані праці: У 5-ти т. – Т.І. – К.: Наук. думка, 1975. – С. 227-228.

4. Марушак Л. Засоби милозвучності української мови, чергування у-в, і-й // українська мова та література. – 1999. – №13. – С.10-11.

5. Мовчун Л. Чому ж наша мова солов’їна? (Фонетика. Милозвучність мови) // Українська мова та література. – 2002. – №42. – С.10-12.

6. Мосенкіс Ю. Давність явища милозвучності української мови // Дивослово. – 2007. – №5. – С.49-50.

7. Мосенкіс Ю. Милозвучність нашої мови гідна не лише захоплення, а й вивчення // Урок української. – 2004. – № 3. – С. 43-45.

8. Муромцева О. Г., Жовтобрюх В. Ф. Культура мови вчителя. – Харків: Гриф,1998. – С. 34-37.

9. Німчук В.В. Виникнення чергувань в-у, з-із, к-ік // Культура слова. – Вип. 12. – К., 1977. – С. 65-72.

10. Пазяк О. М., Кисіль Г. Г. Українська мова і культура мовлення. – К.: Вища школа, 1995. – С. 42; 33-35.

11. Пентилюк М. І. Культура мови і стилістика. – К.: Вежа. 1994. – С. 164-166.

12. Пентилюк М.І. Варіантні форми як засіб евфонії // УМЛШ. – 1987. – № 1. – С.63-67.

13. Тоцька Н. Засоби милозвучності української мови // Урок української. - 2003. - № 10. - С. 29-32.

14. Український правопис: 4-е вид., доповн. і переробл. - К.: Наук. думка, 1993. - С. 14-16.

15. Ющук І. П. Практикум з правопису української мови. – К.: Освіта. 1994. – С.76-79.

Тема 6: Культура писемної мови юриста

І. Питання для теоретичного опрацювання :

1. Писемна мова – різновид професійної комунікації.

2. Письмові роботи наукового стилю:

• дипломна робота;

• рецензія;

• стаття.

4. Просторово-графічна структура писемної мови: заголовок, епіграф, абзац, перенос, велика й мала літери, нумерація, пропуски, примітки тощо.

ІІ. Завдання для практичного виконання :

1. Написати рецензію на самостійно обрану статтю, монографію або словник /за фахом/.

2. Скласти бібліографічний опис /8-10 джерел/ до самостійно обраної теми /за фахом/.

3. Записати улюблену цитату, увести її в контекст усіма можливими способами.

4. Відредагувати бібліографічний опис літератури:

1. Й.Ф. Андерш. Семантична характеристика давального відмінка в сучасній українській мові / Українська мова і література в школі, – 1974. – № 10. – с. 34-40.

2. Антисуржик // За заг. ред. Сербенської О. – Львів, 1994, 149 С.

3. Б.Д. Антоненко-Давидович «Як ми говоримо». – К.: «Либідь», 1994. – 254 с.

4. Бабич Н.Д. «Основи культури мовлення». Львів: Світ. – 1990. – 232 с.

5. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови. – Львів: «Світ», 2003, 432 С.

6. Н.Д. Бабич. Сила мовленого слова, – Чернівці – 1996. – 218 с.

7. Безпояско О.К. «Іменні граматичні категорії». – Київ: Наукова думка, 1991. – 171 с.

8. Безпояско О.К., Городенська К.Г., В.М. Русанівський. Граматика української мови: Морфологія. – К.: «Либідь», 1993. – 336 С.

9. Білоусенко П. та ін. Учіться висловлюватися. – К. «Радянська школа», 1990, 126 с.