5. Порядок реєстрації географічного зазначення та (або) права на нього.

Право на реєстрацію географічного зазначення мають:

•особа чи група осіб, які в заявленому географічному місці виробляють товар, особливі властивості, певні якості, репутація або інші характеристики якого пов'язані з цим географічним місцем;

• асоціації споживачів;

•установи, що безпосередньо стосуються вироблення чи вивчення відповідних продуктів, виробів, технологічних процесів або географічних місць.

Заявку на реєстрацію географічного зазначення подають до Установи особи, які мають право на реєстрацію.

Заявка має стосуватися лише одного географічного зазначення.

Заявку складають українською мовою, вона має містити:

1. заяву на реєстрацію географічного зазначення з відомостями про заявника та його адресу;

2. заявлене географічне зазначення походження товару;

3. назву товару, для якого заявник просить зареєструвати вказане географічне зазначення;

4. назву та межі географічного місця, де виробляють товар, з яким пов'язують особливі властивості, певні якості, репутацію або інші характеристики товару;

5. опис особливих властивостей, певних якостей, репутації або інших характеристик товару;

6. дані про використання заявленого географічного зазначення на етикетці та при маркуванні товару;

7. дані про взаємозв'язок особливих властивостей, певних якостей, репутації або інших характеристик товару з природними умовами та (або) людським фактором вказаного географічного місця.

Разом із заявою подають:

•документ, який підтверджує, що заявник виробляє товар, для якого просить зареєструвати географічне зазначення;

•висновок спеціально уповноваженого органу про те, що особливі властивості, певні якості або інші характеристики товару, зазначені в заявці, об'єктивно зумовлені чи пов'язані з природними умовами та (або) людським фактором вказаного географічного місця виготовлення товару;

•висновок спеціально уповноваженого органу щодо меж географічного місця, з яким пов'язані особливі властивості, певні якості або інші характеристики товару.

Іноземці разом із заявкою подають документи, які підтверджують:

•правову охорону заявленого географічного зазначення у відповідній іноземній державі;

•право іноземного заявника на використання відповідного географічного зазначення.

Документи можуть бути подані іноземною мовою, а переклад їх українською мовою має надійти до установи не пізніше 3 місяців від дня подання заявки.

У ході експертизи заявки на реєстрацію географічного зазначення здійснюють перевірку цього зазначення, порівнюючи його з видовими назвами, внесеними до Переліку видових назв товарів.

Перелік видових назв товарів формує установа на підставі Положення про Перелік видових назв товарів, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Якщо заявлене на реєстрацію географічне зазначення міститься в Переліку видових назв товарів, то заявнику надсилають рішення про відмову в реєстрації.

Якщо за результатами експертизи визначено, що заявлене позначення не відповідає умовам надання правової охорони географічному зазначенню, установа приймає рішення про відмову в Реєстрації.

Рішення про відмову в реєстрації надсилають заявникові.

Якщо за результатами експертизи визначено, що заявка відповідає встановленим вимогам, відомості про заявку публікують в офіційному бюлетені Установи.

Заявник має право відкликати заявку в будь-який час до дня реєстрації географічного зазначення.

Заявник може оскаржити рішення установи за заявкою в судовому порядку, а також звернувшись до Апеляційної палати протягом 2 місяців від дати одержання рішення установи.

На підставі прийнятого установою рішення про реєстрацію географічного зазначення здійснюють відповідну реєстрацію.

Реєстрацію здійснюють шляхом внесення до Реєстру необхідних відомостей про географічне зазначення.

Відомості про реєстрацію географічного зазначення публіку-в офіційному бюлетені установи.

Свідоцтво про реєстрацію права на використання географічного зазначення видає установа протягом місяця від дати реєстрації зазначення.

Свідоцтво, що засвідчує реєстрацію права на використання кваліфікованого зазначення походження товару, діє протягом 10 років від дати подання заявки.

Заявка на реєстрацію в іноземній державі географічного зазначення, пов'язаного з географічним місцем на території України, може бути подана тільки після його реєстрації в Україні.

Дія реєстрації географічного зазначення може бути припинена судом у разі втрати характерних для даного географічного місця умов і можливостей виготовлення товару, описаного в Реєстрі, а також визнання цього зазначення видовою назвою товару.

Дію реєстрації географічного зазначення, пов'язаного з географічним місцем в іноземній державі, припиняють також у зв'язку із припиненням правової охорони цього зазначення у країні походження.

Використані нормативно-правові акти та література

Кодекси України

1. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1984. - Додаток до №51.-Ст. 1122.

2. Кримінальний кодекс України від 05 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 25-26. - Ст. 131.

3. Цивільний кодекс України // Офіційний вісник України. - 2003. - № 11. -Ст. 461.

Закони України

1. Про авторське право і суміжні права. Закон України від 23.12.1993 // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 13. - Ст. 64.

2. Про видавничу справу. Закон України від 05.06.1997 р. // Офіційний вісник України. - 1997. - № 28. - Ст. 3.

3. Про захист інформації в автоматизованих системах. Закон України від 05.07.1994 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 31. - Ст. 286.

4. Про інформацію. Закон України від 02.10.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 48. - Ст. 650.

5. Про охорону прав на винаходи і корисні моделі. Закон України від 15.12.1993 // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 7. - Ст. 32.

6. Про охорону прав на зазначення походження товарів. Закон України від 16.06.1999 р. // Офіційний вісник України. - 1999. -№ 28. - Ст.1371.

7. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг. Закон України від 15.12.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 7. - Ст. 36.

8. Про охорону прав на промислові зразки. Закон України від 15.12.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 7. - Ст. 34.

9. Про охорону прав на сорти рослин. Закон України від 21.04.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 21. - Ст. 218.

10.Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем. Закон України

від 05.11.1997 р. // Офіційний вісник України. - 1997. - № 48. - Ст. 2. 11.Про племінне тваринництво. Закон України від 15.12.1993 р. //

Відомості Верховної Ради України. -1994. - № 2. -Ст. 7. 12.Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів і фонограм.

Закон України від 23.03.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. -

2000. - № 8. - Ст. 37. 13.Про телебачення і радіомовлення. Закон України від 21.12.1993 р. //

Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 10. - Ст. 43.

Постанови Кабінету Міністрів України

1. Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1756. // Офіційний вісник України. - 2001. - № 52. - Ст. 2369.

2. Про затвердження Положення про Державний департамент інтелектуальної власності. Постанова Кабінету Міністрів України від 20.06.2000 р. № 997 // Офіційний вісник України. - 2000. - № 25. - Ст. 1060.

3. Про затвердження положень з питань розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних. Постанова Кабінету Міністрів України від 13.10.2000 р. № 1555. // Офіційний вісник України. - 2000. - № 42. - Ст. 1792.

4. Про представників у справах інтелектуальної власності. Положення затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1994 р. № 545. // Зібрання постанов Уряду України. - 1994. -№11.- Ст. 278.

Міжнародні конвенції, угоди та договори

1. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів. Паризький Акт від 24 липня 1971 p., змінений 2 жовтня 1979 p.: Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика. - Наук.- практ. вид.: У 4-х т. / За заг. ред. О.Д. Святоцького. — Т. 1: Право інтелектуальної власності. - К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 1999. - С. 186-224.

2. Брюссельская конвенция о распространении несущих программьі сигналов, которьіе передаются по спутнику / Интеллектуальная собственность: нормативно-правовьіе актьі / Под ред. А.Д. Святоцкого, В.П. Петрова. - К.: Ин Юре, 1999.

3. Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми, прийнятий Дипломатичною конференцією 20 грудня 1996 р. // Інтелектуальна власність. - 2001. - № 2. - С. 76-81.

4. Договор о законах о товарньгх знаках / Интеллектуальная собственность: нормативно-правовьіе актьі / Под ред. А.Д. Святоцкого. В.П. Петрова. - К.: Ин Юре, 1999.

5. Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх фонограм (Женева, 29 жовтня 1971 p.). - Авторське право і суміжні права. Законодавство та судова практика. - 36. норм, актів. - К.: Ірінком Інтер, 2003. - С. 171-174.

6. Локарнское соглашение о созданий международной классификации промьішленньїх образцов / Интеллектуальная собственность: нормативно-правовьіе актьі / Под ред. А.Д. Святоцкого. В.П. Петрова. - К.:Ин Юре, 1999.

7. Мадридское соглашение о международной регистрации знаков / Интеллектуальная собственность: нормативно-правовьіе актьі / Под ред. А.Д. Святоцкого, В. П. Петрова. - К.: Ин Юре, 1999.

8. Международная конвенция об охране селекционньїх достижений / Интеллектуальная собственность: нормативно-правовьіе актьі / Под ред. А.Д. Святоцкого, В.П. Петрова. - К.: Ин Юре, 1999.

9. Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення // Інтелектуальна власність. - 2001. - № 2.-С. 71-75.

10.Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТРІПС) // Інтелектуальна власність. - 1999. - № 5, 6, 7.