Загальна оцінка й структура тваринницько-продуктових підкомплексів

Провідними в структурі АПТК України є тваринницько-продуктові підкомплекси. Вони забезпечують виробництво сировини тваринного походження (м'яса, молока, вовни, хутра, шовку-сирцю, пуху тощо), її промислову обробку й переробку, зберігання, транспортування та реалізацію готової продукції. Завдяки тісним зв'язкам з рос­линницьке-продуктовими підкомплексами, вони посилюють комп­лексність агропромислового виробництва, підвищують рівні його інтен­сивності і товарності. Раціональне поєднання цих підкомплексів визна­чають у свою чергу рівень і стійкість урожаїв, рівень продуктивності тва­рин, повне використання всіх видів ресурсів.

Тваринницько-продуктові підкомплекси мають «переробний» характер. Вони стимулюють всебічне використання всіх категорій земель.

Вплив природних умов на розміщення тваринницько-продуктових підкомплексів проявляється насамперед у структурі й розміщенні кормовиробництва. Завдяки технологічним особливостям у них вищий рівень механізації і концентрації, виробничий процес триває протягом року, їх кінцеві продукти, за невеликим винятком, мало транспортабельні, потребують первинної обробки, значних витрат на зберігання і транспортування.

Головними сировинними продуктивними галузями є скотарство, сви­нарство, вівчарство та козівництво і птахівництво; менше значення ма­ють кролівництво, конярство, ставкове рибництво, бджільництво, хутрове звірівництво тощо. Продуктивні галузі виділяються ще за своїми виробничими напрямами.

На продукції (сировині) цих галузей формуються тваринницько-продуктові підкомплекси продовольчого і непродовольчого напрямів.

До продовольчих підкомплексів належать м'ясопродуктовий, молокопродуктовий, яйцепродуктовий, рибопродуктовий, бджолопродуктовий.

До непродовольчих підкомплексів з виробництва товарів широкого вжитку належать вовнопрсмисловий, шкірянопромисловий, хутропро-мисловий, шовкопромисловий, лікарськопромисловий.

Розміщення цих підкомплексів або їх територіальних поєднань залежить від ряду факторів:

• територіальної концентрації населення, насамперед міського;

• обсягу і структури кормової бази, де на корми припадає близько 60 % усіх затрат;

• розміщення переробних підприємств.

Агропромислова інтеграція. Аграрно-промислові територіальні комплекси

Поєднання взаємопов'язаних стадій одного виробничого процесу, що охоплює виробництво, переробку і реалізацію сільськогосподарської продукції, називають агропромисловим циклом. Такі цикли є основою формування спеціалізованих АПК (зернопродуктового, бурякоцукрового, м'ясопродуктового тощо). Особливістю агропромислових циклів є стадійність виробництва продукції.. Виділяють такі стадії: виробництво сировини, заготівля сировини, зберігання сировини, транспортування сировини, промислова переробка, реалізація готової продукції.

Агропромислові цикли - це результат процесу вертикальної інтеграції, що передбачає широкий розвиток внутрігалузевих та міжгалузевих зв'язків на різних стадіях виробництва. Залежно від ступеня інтегрування в агропромисловій сфері виокремлюють декілька форм агропромислової інтеграції.

Основні форми АП інтеграції залежать від ступеня інтегрування в агропромисловій сфері. До них належать агропромислові підприємства, фірми, об'єднання, комбінати, асоціації тощо.

Агропромислові підприємства створюються поєднанням в окремих господарствах (колгоспах, радгоспах) виробництва сільськогосподарської продукції з її переробкою на підсобних підприємствах; у них є постійний штат робітників у несільськогосподарському підрозділі, там високий обсяг (не менше ніж 25 %) переробки сільськогосподарської продукції однієї з галузей, єдине керівництво технологічним процесом, спільні господарські служби, єдині план, баланс, розрахунковий рахунок, спільний прибуток і єдині фонди економічного стимулювання. Агро­промислові підприємства можуть бути пунктами і центрами.

Агропромислова фірма — це форма організації виробництва, коли на базі власних сільськогосподарських підприємств, що мають значний виробничий потенціал, не лише виробляють, а й переробляють та реалізують сільськогосподарську продукцію. В агрофірмі може бути низка цехів, у яких комплексно переробляється вся сільськогосподарська сировина, раціонально використовуються відходи, формується повний агропромисловий цикл. Це, зокрема, агрофірма «Прут» Івано-Франківської області. Тут сільськогосподарське під­приємство є інтегратором виробничої системи. Агрофірми є провідними господарствами і центрами індустріалізації виробничих систем. Наприклад, в агропромисловій фірмі «Прут» працює 26 цехів, які виробляють плодоовочеві консерви, соки, мінеральні води, борошно, фруктове пюре, м'ясні й молочні продукти тощо. В агрофірмах комплексно переробляють усю сільськогосподарську сировину, раціонально використовують відходи, збільшують оперативність переробки нестандартної сільськогосподарської сировини, маневрують робочою силою — створюють повний агропро­мисловий цикл.

Агропромислові об'єднання - форма організації виробництва на основі інтеграції самостійних сільськогосподарських і промислових підприємств та обслуговуючих організацій. Основою їх є міжгосподарське кооперування між головним підприємством та його суміжниками або на основі постадійної спеціалізації виробництва з метою раціоналізації виробництва шляхом маневрування виробничими, трудовими і фінансовими ресурсами. Вони бувають двох видів: ті, що функціонують на базі головного під­приємства, і ті, що об'єднуються спеціальним управлінським апаратом і утворюють територіально-галузеву форму організації виробництва з постадійною спеціалізацією. Відносини господарств з об'єднаннями регулюються договорами.

Агропромислові комбінати (АПКт) — найефективніша форма виробництва й управління, де інтегруються сільське господарство, переробна промисловість і обслуговуючі галузі в рамках районних АПК. Підприємства і організації, що входять до АПКт, становлять єдину територіальну виробничо-технологічну, соціально-економічну і організаційну систему. В агропромисловому комбінаті обов'язковим є спільне управління, планування і централізація всіх служб, необхідних для його функціонування. Така форма організації виробництва усуває відомчі бар'єри, беручи до уваги інтереси всіх учасників, і забезпечує єдність територіального, міжгалузевого та адміністративного принципів управління.

Агропромислове виробництво в АПКт складається з окремих ланок, що разом становлять замкнений інтеграційний виробничо-економічний і організаційно-технологічний цикл, який включає виробництво, заготівлю, переробку, зберігання і збут готової кінцевої продукції. Обов'язковим є спільне управління, планування і централізація всіх служб, необхідних для діяльності комбінату в цілому. В АП комбінатах забезпечується реальна всебічна інтеграція всіх ланок і служб, усуваються відомчі бар'єри організаційного та економічного плану, забезпечується єдність інтересів усіх учасників, єдність територіального, міжгалузевого та адміністративного принципів управління. Прикладом є комбінати «Рось», «Дністер», «Десна», «Лугань», «Переяславський», «Чугуївський» тощо.