Тема 2.6 Лиття по газифікованим моделям 9. Проаналізуйте технологічний процес отримання виливків по газифікованим моделям.

Спосіб можна віднести до групи виготовлення виливків в нероз*ємних формах за разовою моделью. Тобто при литті форма являє собою керамічну вогнетривку оболонку, що утворюється з рідких формувальних сумішей навколо разових нероз*ємних моделей. Моделі потім видаляється в процесі заливання розплаву, який випалює модель і заміщує порожнину форми. 10. З яких матеріалів і якими способами виготовляють випалювані моделі? Разові моделі виготовляються в спеціальних пресформах (масове і великосерійне вир-во) або механічною обробкою нормалізованих мінополістеролових плит (серійне вир-во). Складні моделі виготовляють по частинах, які з*єднуються у єдиний блок. Зібрану модель фарбують шаром вогнетривкої фарби і сушать на повітрі. В подальшому, залежно від розмірів виливка, пінополістеролову модель встановлюють в контейнер і засипають зернистим наповнювачем або заливають хімічною самотвердіючою сумішшю. 11. Проаналізувати переваги і недоліки лиття по газифікованим моделям та визначити галузь застосування цього способу лиття. Переваги: 1) Підвищена точність виливків; 2) Модель нероз*ємна; 3) Відсутність традиційної системи приготування формувальних сумішей; 4) Можливість отримання виливків без стрижнів та ливарних ухилів; 5) Зменшення кількості технологічних операцій; 6) Зниження трудомісткості Недоліки: 1) Витрати матеріалу моделі; 2) Витрати на виготовлення кожної моделі; 3) Виділення токсичнихх продуктів під час термодиструкції полістеролу 12. Проаналізувати суть, переваги, недоліки і галузь застосування лиття в кокіль. Лиття в кокіль – це процес отримання виливків вільним заливанням розплаву в металеві форми – кокілі. Кокіль – це чавунна або стальна форма багаторазового використання. Висока вартість кокіля є основним обмежуючим фактором застосування цього способу лиття. Тому лиття в кокіль доцільне якщо з ним менші витрати на виготовлення готової деталі, з врахуванням вартості кокіля, відходів металу та зниження витрат на механічну обробку. Отже лиття в кокіль доцільно застосовувати в масовому і великому вир-ві. Переваги: 1) Багаторазове використання форми; 2) Підвищення точності розмірів виливків (до 13-го квалітету, до Ra3,2); 3) Покращення структури матеріалу виливка; 4) Скорочення (іноді повне виключення) формувальнх сумішей; 5) Виключення трудомістких операцій складання, формування та вибивання виливків з форми; 6) Зпрощена можливість автоматизації процесу; 7) Зниження елементівв собівартості, пов*язаних з тривалістю технологічного процесу; 8) Поліпшення умов праці. Недоліки: 1) Висока вартість кокіля; 2) Складність і тривалість процесу виготовлення кокіля; 3) Обмежена стійкість кокіля; 4) Складність отримання тонкостінних виливків з ребрами; 5) Схильність виливків до утворення тріщин та інших дефектів через непіддатливість форми; 6) Схильність чавунних виливків до утворення відбіленого поверхневого шару; 7) підвищена чутливість до відхилень параметрів процесу лиття.

Тема 2.7 Лиття в кокілі 13. Проаналізуйте технологічний процес отримання виливків литтям в кокілі. Це процес отримання виливків вільним заливанням розплаву металу в металеві форми (кокіль). Кокіль – це чавунна або стальна форма багаторазового використання. Оскільки металеві матеріали за своїми властивостями значно відрізняються від неметалевих формувальних матеріалів, то в кокілю створюють особливі умови формування виливків: 1. Інтенсивність теплообміну між металевою формою і виливком в 13 разів вища, ніж при литті в разові піщано-глиняні форми, що забезпечує більш дрібнозернисту структуру матеріалу виливка. 2. Чавунні виливки отримуються з вибіленим поверхневим шаром і залишковими внутрішніми напругами. Тому їх необхідно піддавати відпалюванню. 3. Швидке охолодження розплаву стінками кокіля знижує його рідко текучість, тому товщина стінок при кокільному литті більша, ніж при литті в піщано-глиняні форми. Регулювання шв. охолодження можна підігріванням кокіля та нанесенням на робочу поверхню форми спец. покриттів з більш низькою теплопровідністю. 4. Найбільш технологічним металом для лиття в кокіль є алюміній, який має гарну рідко текучість, значний інтервал кристалізації, низьку температуру плавлення. 5. Кокіль практично не має піддатливості та газопроникності, що необхідно враховувати під час конструювання виливка. Для видалення повітря в конструкції кокіля передбачають вентиляційні канали. 14. Проаналізувати вимоги до конструкції та експлуатації кокілів.

1. Кокіль повинен мати мінімальну к-сть роз’ємів і стрижнів.

2. Стрижні в кокілях можуть бути як металевими так і піщаними піщані стрижні повинні мати мінімальну газотвірність.

3. Кокіль повинен забезпечувати швидке і повне видалення газів з робочої порожнини через вентиляційні канали. Чим складніший виливок, тим більше повинно бути вентиляційних каналів

4. Кокіль повинен мати високу стійкість, тобто к-сть заливань, яку витримує металева форма до руйнування. 15. У чому сутність процесу підготовки металевої форми до заливання її металом? Засновані на суворій регламентації температурного режиму роботи кокіля, який залежить віж температури кокіля перед заливанням розплаву і від самої температури розплаву, від інтенсивності експлуатації кокіля. Основним матеріалом для кокіля є сірий чавун. Стрижні виготовлені з вуглецевих конструкційних сталей інколи з мало легованих. 16. Проаналізуйте технологічний процес отримання виливків литтям під тиском. Сутність лиття під тиском полягає в тому, що розплавлений метал під тиском примусово з великою швидкістю заповнює порожнини металевої прес-форми та кристалізується під тиском. Лиття під тиском є різновидом кокільного лиття, але в цьому випадку метал у форму подається під тиском 1 — 5 МПа. Спосіб відрізняється високою точністю і застосовується для кольорового лиття.Литтям під тиском переважно отримують виливки прості за конфігурацією, масою від кількох грамів до кількох кг, переважно з матеріалу з невисокою температурою плавлення. Точність розмірів виливків які отримуються литтям під тиском може сягати 9го квалітету. Шорсткість поверхонь приблизно Rz 10. Зазвичай заготовки, отримані литтям під тиском не потребують механічної обробки або механічно оброблюються лише посадочні поверхні. Застосування сталі і чавуну для лиття під тиском обмежене через низьку вартість ливарних форм.