2.1Форматування осей діаграм.

В Excel масштаб значень по осях X та У, а також координати точки перетину осей (0,0) встановлюються автоматично.

У випадках, коли діаграма будується за даними, що мало розрізняються між собою, або за даними, які містять нульові значення, параметри форматування осей, що призначаються системою за умовчання, стають неприйнятними, і їх потрібно скорегувати. Для цього подвійним клацанням мишею на осі Y активізують контекстне меню форматування (рис. 12.).

Рис. 13. Контекстне меню форматування осі.

Далі командою Формат оси викликають однойменне вікно з п'ятьма вкладками (рис. 13).

Рис.14. Діалогове вікно формату осі зі вкладкою “Шкала”.

Вкладка «Шкала» (рис. 14) дає змогу встановити діапазон зміни значень даних і ціну поділки по осі Y. При цьому максимальне (мінімальне) значення має бути трохи більшим (меншим), ніж відповідне значення у вибраному діапазоні даних. В іншому випадку побудувати діаграму з нормальним відображенням даних неможливо.

Перетин осей X та У у точці (0,0) є неприйнятним у випадку, коли значення змінної, яке відображається, дорівнює нулю. Однак нуль на діаграмі передається пропуском, що може означати: значень немає взагалі. Щоб виправити таку ситуацію, необхідно встановити у вікні нове значення координат перетину осей X та Y, наприклад (0,10). Як наслідок, вісь X зміститься по осі Y на задане значення, надавши нульовому значенню певну вагу. Змінивши зображення осі X (товщину, колір і тип лінії), можна підкреслити факт її зміщення.

Діалогове вікно «Формат оси» містить також інші вкладки, які дають змогу змінити товщину, колір і тип лінії, параметри шрифту, формати чисел й орієнтацію підписів вибраної осі.

Способи форматування осі У можуть застосовуватися також до осі X.

2.2Додання даних до діаграми.

Включення в раніше створену діаграму додаткових даних здійснюється в Excel їх перетягуванням. Діапазон додаткових даних, наприклад платежів за кредитами за квітень (див. рис.6.), виділяється, покажчик миші суміщається з нижнім краєм цього діапазону, після чого «буксирується» на діаграму. Доповнена новими даними діаграма потребує невеликого доопрацювання, пов'язаного з ідентифікацією нових змінних. Коли Excel не може однозначно визначити, як розмістити додаткові дані, слід активізувати діалогове вікно «Специальная вставка», де і виконуються необхідні уточнення. Включення додаткових даних можливе також за допомогою контекстного меню форматування (рис. 11). Послуговуючись командою Исходные данные, виділені додатково дані включають до діаграми, яка будується на окремому аркуші.

2.2.1.1Додання підписів даних

З метою підвищення інформативності та наочності діаграм значення змінних доповнюють підписами. Для цього подвійним клацанням мишею на стовпці діаграми активізують діалогове вікно «Формат ряда данных», у якому і задають потрібні підписи.

Форматувати текст підписів значень можна у вікні «Формат подписей данных» із чотирма відомими опціями-вкладками. Це вікно активізується подвійним клацанням мишею на будь-якому з написів.