2. Загальна класифікація отрут: а) хімічна ; б) практична; в) гігієнічна; г) токсикологічна

Існує 2 основні класифікації отрут: загальна і спеціальна.

Загальна класифікація оцінює всі токсичні речовини узагальнено і підходить для всіх хімічних речовин. Вона поєднує класифікації отрут за хімічними властивостями, за метою використання, ступенем токсичності, видом токсичної дії та за вибірковою токсичністю.

Хімічна класифікація

Найбільш широко використовується хімічна, де всі речовини поділяються на органічні, неорганічні і елементоорганічні. Серед неорганічних сполук виділяють оксиди, луги, кислоти, солі. Оксиди за своїми фізичними властивостями дуже розрізняються: тверді, газоподібні, рідкі зміна хімічного характеру оксидів - від основного через амфотерний до кислотного - відбиття _{закономірності} зміни властивостей елементів. Основні оксиди утворюють метали, кислотні – переважно неметали.

SO₂ - сильний окислювач, тому застосовують як дезинфікуючу речовину, що вбиває зародки багатьох мікроорганізмів. NO_{2 ,} Р₂О_5, СО_{2 ,} СО – легко взаємодіють з водою, утворюючи кислоти.

Практичне застосування деяких основ: NаОН : в нафтовій промисловості, у миловарній, паперовій, текстильній. При кип’ятінні соломи або деревини з NаОН добувають целюлозу.

КОН – в миловарній промисловості. Має значну гігроскопічність, тому використовується для вбирання СО₂ , у медицині для припікання.

Са(ОН)₂ – гашене вапно використовується в цукровому виробництві, для добуваня хлорного вапна, а також у техніці. Як дешеву розчинну основу в багатьох виробництвах. Як вапняну воду застосовують у медицині проти опіків або як протиотруту при отруєнні сульфатною чи оксалатною кислотою.

NН₄ ОН- розбавлений розчин нашатирний спирт, застосовують як слабку основу в хімічній практиці, в медицині

Кислоти:

НСl- соляна, хлорводнева кислота Одна з найважливіших кислот у хімічній практиці. Конц. к-та безбарвна, з різким запахом хлору. Легко вступає в реакцію з багатьма металами, виділяючи водень і утворюючи солі-хлориди. Використовується в багатьох виробництвах.

НF – фтор воднева кислота Застосовується при добуванні органічних фтори дів, які використовуються у холодильних агрегатах, при синтезах барвників, мастил, пластмас. Пари фторидної кислоти дуже отруйні. Попадаючи на шкіру завдає тяжких опіків, що переходять у виразки, що важко загоюються. Зберігається в пластмасовому посуді, на який діє. Взаємодіє із склом.

Сульфатна та нітратна кислоти є сильними окислювачами . Немає жодної галузі хімічної промисловості, де б не застосовували сульфатну кислоту. Основним споживачем є виробництво мінеральних добрив. Нітратна кислота витрачається у виробництві азотних добрив і органічних барвників. Нітратна кислота діє майже на всі метали. НРО₃ метафосфорна кислота є дуже отруйною.

Органічні сполуки поділяються на вуглеводні, кисневмісні та азотовмісні сполуки. Серед вуглеводнів необхідно виділити ароматичні вуглеводні. Бензол – входить до складу нафти, це безбарвна, летка вогненебезпечна рідина з характерним запахом. Рідкий бензол і його пара є отруйними . Бензол та його гомологи застосовують для добування барвників, лікарських речовин, отрутохімікатів, додають до моторного палива, використовують як розчинник. Серед карбонових кислот ми будемо вивчати отруйні властивості мурашиної кислоти, яка також широко використовується в промисловості. До азотовмісних сполук належать різні класи речовин: нітросполуки, аміни, амінокислоти. Нітросполуки- це похідні вуглеводнів, у яких атом водню заміщується на нітрогрупу- нітробензол. Нітросполуки використовуються як розчинники,у виробництві барвників, антибактеріальних препаратів( антибіотиків і репелентів). Аміни – продукти заміщення 1,2,3 атомів Н в молекулі аміаку вуглеводневими радикалами. І за хімічними властивостями подібні до аміаку . Приклад: анілін, дуже отруйна речовина. С₆Н₅NН₂