Тестові завдання для самоконтролю:

1. У відповідності з найбільш розповсюдженою моделлю процесу відмивання коштів, яка використовується міжнародною організацією FATF, процес легалізації можна умовно розділити на такі етапи:

а) розміщення;

б) розшарування;

в) інтеграція;

г) всі відповіді правильні.

2. В Україні при легалізації брудних капіталів злочинці віддають перевагу використанню:

а) механізмів переведення грошей з безготівкової форми в готівкову;

б) механізмів легалізації через недержавні пенсійні фонди;

в) механізмів легалізації через кредитні спілки;

г) механізмів переказу грошей за кордон.

3. Виїзні перевірки (ревізії) для виявлення типових схем легалізації брудних коштів проводяться:

а) правоохоронними органами (Генеральною прокуратурою України, МВС, СБУ, ДПАУ);

б) банківськими установами та іншими агентами валютного контролю;

в) ДПА України, Контрольно-ревізійним управлінням, регуляторними органами (НБУ, ДКЦПФР, ДКРРФП);

г) правильної відповіді немає.

4. Головним органом валютного контролю є:

а) Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг;

б) Національний банк України;

в) Державна податкова адміністрація України;

г) Держфінмоніторинг.

5. Стадія, на якій гроші отримують легальне джерело походження та інвестуються в легальну економіку, щоб у правоохоронних органів не виникло підозр стосовно законності їх походження – це …

а) розміщення;

б) розшарування;

в) інтеграція;

г) правильної відповіді немає.

6. „Найпопулярніші” способи, за допомогою яких злочинці розміщують брудні кошти в фінансові системи, включають:

а) штучне завищення торгової виручки (маніпуляція з цінами) при реалізації товарів;

б) встановлення контролю з боку злочинної організації над фінансовими установами або над діяльністю їх персоналу;

в) організована закупівля фінансових інструментів за готівку;

г) всі відповіді правильні.

7. Стадія, на якій відбувається трансформація злочинно набутих доходів в різноманітні активи та їх подальше розсіювання з метою маскування реальних джерел походження капіталів – це …

а) розміщення;

б) розшарування;

в) інтеграція;

г) правильної відповіді немає.

Література: [12, 14, 16].

Т.9. Зарубіжний досвід оподаткування фінансових установ Основні теоретичні поняття теми

Ринок фінансових послуг функціонує в Україні не достатньо ефективно, однією з причин цього вважається недосконалий механізм оподаткування. У зв’язку з цим, реформуючи власну систему оподаткування діяльності фінансових установ, варто звернутися до досвіду розвинених країн та країн, членів колишнього Радянського союзу, особливо враховуючи факт вступу України до СОТ.

Зокрема, цікавим є досвід країн Європейського Союзу щодо оподаткування недержавного пенсійного забезпечення, оскільки на заході такі установи вже давно займають важливе місце у фінансовій системі цих країн. Реформування моделей пенсійного забезпечення країн-членів Європейського Союзу (далі – ЄС) та становлення системи регулювання діяльності з додаткового (недержавного) пенсійного забезпечення на рівні інституцій ЄС збігається в часі зі схожими змінами в Україні. Ця схожість полягає як у спрямованості трансформацій у пенсійній сфері, так і у виборі інструментів вирішення проблем, що постали. Тому достатньо актуальним і цікавим видається окреслення основних процесів, що мають місце в ЄС та стосуються ролі й механізмів функціонування додаткових пенсійних схем на єдиному ринку країн-членів.

У країнах-членах Європейського Союзу надходження або виплати, пов’язані з пенсійним забезпеченням, можуть бути оподатковані або звільненні від оподаткування на одній з трьох стадій:

– здійснення пенсійних внесків;

– отримання інвестиційного доходу, доходу від капіталу;

– здійснення пенсійних виплат.

В основному виплати за договорами недержавного пенсійного забезпечення оподатковуються у будь-якому вигляді (цілою сумою, періодичні виплати), хоча й за різними ставками та можливими пільгами.

В зарубіжних країнах часто використовуються вищі ставки податків при оподаткуванні фінансових доходів. Фактично у більшості західних країн нині застосовується відповідна градація при оподаткуванні доходів фізичних осіб: для доходів у межах прожиткового мінімуму – нульова ставка; для трудових доходів найманих працівників – у межах 15-20%; для трудових підприємницьких доходів – 20-25% (але ставка оподаткування знижується до нуля у випадку реінвестування прибутків); для доходів із вкладення капіталів – 25-30% від загальної (валової) суми доходів; для незароблених доходів (подарунків, спадщини, виграшів за лотереями тощо) застосовуються максимальні ставки оподаткування, що досягають іноді 50-75%

У світовій практиці застосовуються різні методи пільгового оподаткування банків:

− зниження ставок оподаткування на тривалий час діяльності банку. Наприклад, у Франції новоствореним банкам надаються пільги щодо сплати податку з компаній протягом п'яти років. Перші два роки податок взагалі не сплачується, на третій рік – лише 25 % ставки, четвертий рік – 50 %, п'ятий рік –75 % і тільки на шостому році ставка становить 100 %;

− надання податкового кредиту, причому це стосується різних податкових платежів;

− визначення неоподатковуваного мінімуму доходів. Це стосується не лише фізичних осіб при визначенні та розрахунку прибуткового податку, а й банків при сплаті усяких податкових платежів (ПДВ, на доходи тощо);

− повне звільнення банків від сплати податкових платежів. Найбільш відомим є звільнення від оподаткування відсотків, які виплачуються за позиками місцевих органів влади (США);

− податкові пільги окремим банкам, які надаються для їх підтримки та подальшого розвитку;

− при проведенні банками фінансових операцій, таких як благодійні відрахування, підтримка лікарень, відрахування у різні фонди релігійних організацій. У більшості країн такі кошти не підлягають оподаткуванню;

− пільги на окремі види витрат. Це стосується коштів, які сплачуються у різні соціальні фонди (пенсійний, соціального страхування, безробітних та ін.).

Проте, використання світового досвіду не можна здійснювати без його адаптації до сучасних умов розвитку українського фінансового ринку.

Ключові слова і терміни:

Фінансові установи; банки; недержавні пенсійні фонди; доходи від фінансових операцій; податкове навантаження; податкові пільги; зарубіжний досвід.

Перелік питань, які виносяться на самостійне опрацювання:

1. Оподаткування фінансових установ в країнах ЄС.

2. Особливості оподаткування фінансових установ в країнах СНД.

3. Американський досвід оподаткування фінансових установ та можливості його використання в Україні.