5. Розмір страхового резерву, що створюється за рахунок збільшення витрат фінансової установи, не може перевищувати для банків:

а) 10%;

б) 15%;

в) 20%;

г) 50%.

6. Операції банку, пов’язані з випуском і розміщенням власних незабезпечених боргових цінних зобов’язань – це:

а) пасивні депозитні операції;

б) пасивні інвестиційні операції;

в) пасивні кредитні операції;

г) активні операції.

7. Відповідно до Податкового кодексу України об’єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є:

а) прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат;

б) оподатковуваний прибуток, який визначається шляхом зменшення скоригованих валових доходів на суму валових витрат та амортизаційних відрахувань;

в) скоригований валовий дохід;

г) чистий прибуток.

Література: [1, 2, 12, 18, 20, 21]

Тема 3. Особливості оподаткування страхових компаній Основні теоретичні поняття теми

Об'єктом оподаткування від діяльності страховика є прибуток від провадження його діяльності. До нього застосовується основна ставка податку на прибуток підприємств – 16%, з урахуванням перехідних положень.

Датою збільшення доходів від страхової діяльності є дата виникнення відповідальності платника податку - страховика перед страхувальником за укладеним договором, що випливає з умов договорів страхування/перестрахування незалежно від порядку сплати страхового внеску, визначеного у відповідному договорі (крім довгострокових договорів страхування життя та інших договорів страхування, укладених на строк більше одного року, договорів страхування, укладених відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення»).

За договорами довгострокового страхування життя та іншими договорами страхування, укладеними на строк більше одного року, договорами страхування, укладеними відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» дохід у вигляді частини страхового внеску визнається в момент виникнення у платника податку права на отримання чергового страхового внеску відповідно до умов зазначених договорів.

Визначення прибутку страховика, що здійснює страхування життя має свої особливості. Об'єктом оподаткування від провадження страхової діяльності зі страхування життя є:

прибуток від страхової діяльності з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення є прибуток від страхової діяльності, визначений відповідно до ст. 156 Кодексу та який оподатковується за ставкою 0%, в разі виконання наступних вимог до укладення таких договорів:

договір довгострокового страхування життя - договір страхування життя строком на п'ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п'яти років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов'язаних із смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому платник податку - роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя.

Якщо договір довгострокового страхування життя чи з недержавного пенсійного забезпечення протягом перших п'яти років його дії розривається з будь-яких причин, крім випадку, передбаченого абзацом третім цього підпункту, до закінчення мінімального строку його дії або до настання відповідного страхового випадку, встановлених Податковим кодексом та іншим законодавством, в результаті чого відбувається часткова страхова виплата, виплата викупної суми чи повне припинення зобов'язань страховика за таким договором перед таким платником податку або порушуються інші вимоги, встановлені Кодексом до таких договорів, то платник податку, який збільшив витрати, зобов'язаний включити до складу своїх доходів за відповідний звітний період суму таких попередньо сплачених платежів, внесків, премій із нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день виникнення у страхувальника податкового зобов'язання з податку, що виникає внаслідок такого збільшення доходів, обчислених з урахуванням суми такого податкового зобов'язання, що розраховується з початку податкового періоду, що настає за періодом, у якому такий платник податку вперше збільшив витрати на суму таких страхових платежів у межах такого договору, до дня подання податкової декларації за наслідками податкового періоду, на який припадає факт такого дострокового розірвання або порушення таких інших вимог. При цьому викупна сума або її частина, яка повертається платнику податку страховиком, не включається до складу доходів такого платника податку.

Перехідними положеннями Податкового кодексу передбачено, що за результатами діяльності протягом одного року з дня набрання чинності розділом ІІІ Податкового кодексу страховики, які отримують доходи від провадження страхової діяльності, крім діяльності з виконання договорів з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», а також від діяльності, що не пов’язана зі страхуванням, обчислюють та сплачують податок на прибуток таким чином:

протягом звітного податкового року страховики щокварталу сплачують податок за ставкою 3% суми страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, отриманих (нарахованих) страховиками – резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування, співстрахування та перестрахування ризиків на території України або за її межами;

за результатами звітного року страховики розраховують розмір податку на прибуток за новими правилами, але не сплачують його.

Відповідно до Розділу V Податкового кодексу України «Податок на додану вартість» надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Ключові слова і терміни:

Страхування; перестрахування; страховик; договір довгострокового страхування життя; договір недержавного пенсійного забезпечення; доходи страховика; витрати страховика; дата збільшення доходів.

Перелік питань, які виносяться на самостійне опрацювання:

1. Організаційно-правові засади здійснення та оподаткування страхової діяльності.

2. Доходи та витрати страхових компаній

3. Формування прибутку страхової компанії.

4. Механізм оподаткування діяльності страхових компаній.