2. Нумерація як засіб структурування наукового дослідження

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою першої частини дипломної роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних – проставляють у правому верхньому куті без крапки в кінці. Такі структурні частини, як Зміст, Перелік умовних скорочень (позначень, термінів), Вступ, Висновки, Список використаної літератури не мають порядкового номера. Слід звернути увагу, що всі аркуші, на яких розміщено згадані структурні частини, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їхні заголовки, тобто не можна набирати: «1. ВСТУП» або «Розділ 6. ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «Розділ», після цифри крапку не ставлять.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу (заголовка другого ступеня) складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу в розділі, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу також мусить стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому самому рядку наводять заголовок другого ступеня.

Аналогічно нумерують заголовки третього ступеня (пункти) – у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу та власне пункту, між якими ставлять крапки. В кінці номера також повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок третього ступеня, який, у свою чергу, набирають у підбір до тексту (про це йшлося вище).

Підпункти (заголовки четвертого ступеня) нумерують у межах кожного пункту за такими самими правилами, як і попередні.

Примітка 1. Часто дипломники, поділяючи розділи на кілька ступенів рубрикації, забувають таке правило: якщо є підрозділ 1.1, то обов’язково мусить бути підрозділ 1.2 (відповідно: пункт 1.1.11.1.2). Не може бути єдиного підрозділу, єдиного пункту. Якщо неможливо створити підрозділ 1.2 (пункт 1.1.2), то виникає питання доцільності рубрики «1.1» («1.1.1»), а отже, й про те, наскільки вірно побудовано дипломну роботу, тобто слід подумати про іншу її композицію.

Примітка 2. В редакційно-видавничій діяльності застосовують інший принцип нумерації рубрик. Заголовки першого ступеня пагінують римськими цифрами, другого – одинарними арабськими, третього – подвійними арабськими, четвертого – потрійними. Якщо ступенів рубрикації ще більше, то «найвищий» заголовок озаглавлюють прописними кириличними (інколи латинськими) буквами, потім – римські цифри, далі – одинарні арабські і т.д. Це робиться для того, щоб уникнути на нижніх щаблях рубрикації галереї цифр. Схематично це виглядає так [9].

Частина А

Розділ I

Глава 1

Пункт 1.1.

Підпункт 1.1.1.

а)

Рисунки і таблиці в дипломній роботі подають безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці (якщо посилання внизу сторінки). Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках дипломної роботи, включають до загальної пагінації сторінок. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу (заголовка першого ступеня) і порядкового номера рисунка в розділі, між якими ставиться крапка, наприклад: «Рис. 1.2» (другий рисунок першого розділу). Після номера крапку не ставлять, якщо далі немає підрисункового підпису, і ставлять, якщо він є:

Рис. 1.2

Рис. 1.2. Ааааааааааа.....

Кегль підрисункового підпису – основний (кг 14). Якщо в розділі дипломної роботи подано лише одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Примітка 3. У книговидавничій практиці єдину в книзі (а при поглавній нумерації єдину в главі) ілюстрацію, таблицю, інший елемент не нумерують. Підрисунковий підпис роблять меншим кеглем.

Таблиці, як і рисунки, пагінують послідовно (за винятком поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці, який набирається кг 14, Bold, малими буквами (крім першої великої), з виключкою по центру (без абзацного відступу), без крапки в кінці, розміщують слово Таблиця із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу та порядкового номера таблиці в розділі, між якими ставиться крапка, наприклад: Таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу). Після номера крапка не ставиться. Якщо в розділі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При перенесенні частини таблиці на іншу сторінку відтворюється її головка, над якою пишуть, виключаючи вправо, кг 14, курсивом, Продовження табл. ____ і вказують номер таблиці. Над останньою частиною таблиці пишуть Закінчення табл. ____ . Стовпчики не нумерують, назва не повторюється. Кегль головки та хвостовика – основний. Текст головки ніколи не набирається прописними буквами чи розрядкою.

Примітка 4. У видавництвах хвостовик таблиці набирають кеглем на порядок нижчим, а головку – на два.

Якщо виникає потреба помістити до таблиці примітки, в яких наводять довідкові та пояснювальні дані, то їх нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Розташовують їх відразу під таблицею з відбивкою в один інтервал; набір – кг 12–13. Якщо приміток до таблиці кілька, то після слова Примітки ставлять двокрапку й розміщують їх таким чином:

Примітки: 1. Ааааааа...;

2. Бббббб...;

3. Ввввввв..... .

Одна примітка не нумерується і після слова Примітка (яке набирається накресленням Bold Italic) ставлять крапку.

Примітка. Ггггггггггггггггггггггггггггггггггггггггггггггггггггггггггггггггггггггггггг

ггггггггггггггггггггггггггггггггг