Короткий теоретичний коментар до теми:

Приступаючи до вивчення цієї специфічної теми студенти, в першу чергу, повинні пояснювати базові загальнотеоретичні положення та сферу правового регулювання некомерційного господарювання та юридичні критерії розмежування господарської (комерційної) від негосподарської (некомерційної) діяльності, а звідси і відповідних суб’єктів господарського права.

Ключовим у розумінні цієї теми є теза про те, що негосподарські організації завжди мають некомерційний статус і складають основу некомерційного сектора, що є невід'ємною частиною ринкового господарства і дозволяє компенсувати так називані недосконалості ринку. Навпроти, господарські організації можуть бути як комерційними (підприємства і їхні об'єднання, господарські товариства, виробничі кооперативи), так і некомерційними (товарні біржі, споживчі кооперативи, торгово-промислові палати, саморегульовані організації професійних учасників ринку цінних паперів і ін.).

Студенти повинні звернути увагу, що в умовах ринкової економіки визначальну роль грають розходження не в галузевій приналежності організації, складі використовуваних ресурсів чи вироблених продуктів (послуг), а в логіку господарського поводження, зумовлюваної комерційним чи некомерційним статусом суб'єкта господарювання.

Слід знати, що негосподарські організації, як і суб'єкти підприємницької діяльності, повинні створюватися в організаційно-правових формах, що не суперечать законодавству. Порядок створення, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації суб’єктів окремих форм некомерційної господарської діяльності визначаються ГК України та спеціальними законами, які повинні бути досліджені в межах цієї теми.

Студентам слід проаналізувати організаційно-правові форми (види) таких негосподарських організацій, як об’єднання громадян, релігійна організація, благодійний (інший некомерційний) фонд, установа, у тому числі бюджетна, негосподарське об'єднання юридичних осіб (асоціація, союз) тощо. Слід наголосити, що найчастіше в господарські відносини розглянуті організації вступають у процесі споживання результатів господарської діяльності інших суб'єктів. Але споживчими господарськими операціями далеко не вичерпується зміст їхньої господарської правосуб'єктності: якщо це дозволено установчими документами, вони самі можуть виробляти товари (підсобні господарства, учбово-виробничі майстерні і т.п.), виконувати роботи (наприклад, науково-дослідні і дослідно-конструкторські), надавати платні послуги (освітні, медичні, культурні й ін.).

При дослідженні питань теми студентам слід ознайомитись із поняттям організаційно-господарських відносин, як є відносини, що складаються між суб’єктами господарювання та суб’єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю. До господарських організацій, які здійснюють управління господарською діяльністю, в т.ч. і координацію такої діяльності, належать Кабінет Міністрів України та господарські міністерства та відомства, статус яких повинен бути досліджений студентами. Студенти повинні звернути увагу, що володіючи загальною компетенцією, ці органи у своїй діяльності широко використовують таку форму керівництва, як нормативне регулювання.

Важливим при вивченні теми є практичне закріплення уявлень студентів про систему та види благодійних та інших неприбуткових організацій, їх характерні риси, порядок та особливості їх господарської діяльності. Особливістю правового статусу благодійних та інших неприбуткових організацій є те, що вони мають спеціальне правове регулювання, яке повинно бути досліджено студентами. Характерні риси неприбуткових організацій, які повинні бути опрацьовані студентами: установчий документ, порядок створення та специфіка реєстрації, вправі здійснювати неприбуткову господарську діяльність, спрямовану на виконання статутних цілей та завдань, можливість чи заборона створення підприємницьких організацій та участі в таких організаціях, у разі здійснення діяльності у вигляді надання послуг, виконання робіт, підлягають обов’язковій сертифікації чи ліцензуванню тощо.