Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Tema_4.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
49.99 Кб
Скачать

V. Допуск членів фондової біржі та інших осіб до біржових торгів

1. Уповноваженими представниками членів фондової біржі можуть бути лише фізичні особи, які мають сертифікат фахівця з торгівлі цінними паперами, отриманий у встановленому законодавством порядку.

2. Фондова біржа веде перелік членів фондової біржі, учасників торгів та їх уповноважених представників.

3. Перелік членів фондової біржі повинен передбачати щонайменше такі дані: найменування та код за ЄДРПОУ члена фондової біржі; місцезнаходження, номер телефону, факсу та e-mail члена фондової біржі; номер, дату видачі та строк дії ліцензії торговця цінними паперами; дату набуття статусу члена фондової біржі.

4. Перелік уповноважених представників учасників біржових торгів повинен передбачати щонайменше такі дані: прізвище, ім'я, по батькові представника; найменування члена фондової біржі або учасника біржових торгів, якого він представляє; найменування та дату видачі документа, на підставі якого представнику надано право укладати біржові контракти (угоди); строк повноважень представника, який не може перевищувати строку дії сертифіката фахівця з торгівлі цінними паперами, отриманого в установленому законодавством порядку.

Зокрема, з п. 4 Розділу 5 Положення про функціонування фондових бірж чітко можна прослідкувати, що однією з умов допуску до біржових торгів є власне «найменування та дата видачі документа, на підставі якого представнику надано право укладати біржові контракти (угоди)».

Власне, таким документом може виступати договір доручення.

Завдання 2

Проаналізуйте правовий статус страхових посередників. Див. Положення про порядок провадження діяльності страховими посередниками, затв. постановою Кабінету Міністрів України № 1523 від 15.12.1996р.

Страховий посередник - одна із трьох головних дійових осіб на страховому ринку поряд зі страхувальником і страховиком. Страхова індустрія використовує різні типи посередників та їх комбінації. Посередницькі функції можуть виконувати: персонал страхових компаній, агенти, брокери, банки, туристичні агентства, відділення зв'язку, агентства нерухомості, автосалони тощо.

Закон України "Про страхування" дає таке визначення посередників: "Страховики можуть здійснювати страхову діяльність через страхових посередників (страхових агентів і страхових брокерів).

Страхові агенти - громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика та виконують частину його страхової діяльності (укладання договорів страхування, одержання страхових платежів, виконання робіт, пов'язаних з виплатами страхових сум і страхового відшкодування). Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за комісійну винагороду на підставі договору із страховиком.

Страхові брокери - громадяни або юридичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють посередницьку діяльність на страховому ринку від свого імені на підставі доручень страхувальника або страховика.

Діяльність страхових агентів і страхових брокерів багато в чому має спільні риси, але юридичний статус таких осіб різний. Страховий агент є уповноваженим страховика і діє згідно з агентською угодою на визначеній території. Страховий брокер, навпаки, є уповноваженим страхувальника або страхової компанії, що бажає перестрахувати ризики за взятими на себе зобов'язаннями. Клієнт доручає брокерові здійснювати всі необхідні дії, пов'язані з управлінням своїми договорами страхування (перестрахування) і розміщенням їх у страховій компанії на вибір брокера. Незалежність брокера від страховика або пе-рестраховика (тобто від другої сторони угоди) - ключова відмінність брокера від агента. Саме незалежність брокера є гарантом того, що він, обираючи страхову компанію для свого клієнта, керується виключно інтересами останнього.

У різних країнах світу співвідношення між кількістю агентів та брокерів, що діють на страховому ринку, помітно різні. На одних ринках переважають агенти, на інших - брокери. Наприклад, нідерландський страховий ринок називають "брокерським", У Франції 42 % страхових продуктів зі страхування життя продається через банки. Брокери Великої Британії забезпечують 70 % страхування, відмінного від страхування життя, та 44 % страхування життя. У Німеччині 50 % ризиків у промисловості страхується за посередництвом кептивних брокерів, а 65 % страхування життя та автомобільного транспорту провадять страхові агенти. Має значення те, як історично розвивався страховий ринок у тій чи іншій країні, особливості законодавчої системи, національні традиції та деякі інші фактори.

Види діяльності, що їх здійснюють страхові агенти та страхові брокери, згідно з Міжнародною стандартною галузевою класифікацією всіх видів економічної діяльності належать до розділу "Фінансове посередництво". Нині існує третій переглянутий варіант цієї класифікації, який підготовлено Департаментом міжнародних та соціальних питань статистичного управління Організації Об'єднаних Націй в 1990 році.

У міжнародній практиці використовують узагальнене визначення діяльності страхових брокерів та страхових агентів.

Діяльність страхових брокерів визначена як професійна діяльність осіб, які, діючи з повною свободою вибору підприємства, зводять разом, з метою страхування або перестрахування, осіб, що мають потребу в страхуванні або перестрахуванні, тоді як страхові або перестрахові підприємства виконують підготовчу роботу для укладання договорів страхування або перестрахування і, де це доречно, надають допомогу в застосовуванні і виконанні таких договорів, зокрема в разі виникнення вимог страхового відшкодування.

Діяльність страхових агентів визначена як професійна діяльність осіб, що мають інструкцію з одного чи більшої кількості контрактів або уповноважені діяти від імені та за дорученням (або лише за дорученням) одного чи більше страхових підприємств з надання, пропонування і виконання підготовчої роботи для укладання або з укладання договорів страхування чи з надання допомоги в застосовуванні та виконанні таких договорів, зокрема при виникненні вимог страхового відшкодування.

Загалом вважається, що страхові компанії несуть повну фінансову відповідальність за дії (професійні) своїх агентів. При цьому постає ряд проблем, коли йдеться про агентів, які працюють на кілька компаній. Щодо страхових брокерів існують деякі види гарантій покриття їхньої професійної відповідальності. Найпоширенішим, а в багатьох країнах обов'язковим, є страхування професійної відповідальності страхових брокерів. Існує також вид гарантії у формі банківського депозиту. В Україні досі не існує механізму надання фінансових гарантій з боку страхових посередників.

З розвитком та поглибленням відносин на страховому ринку України роль страхових посередників зростатиме, що піде на користь як страхувальникам, так і страховикам. При цьому забезпечуватиметься постійне поліпшення якості страхових продуктів за рахунок налагодження тісніших взаємостосунків страхових посередників і страхувальників.

Задача 1.

За договором доручення, укладеним між громадянином А. та адвокатською фірмою, адвокат Т. представляв інтереси А. в суді по справі про відшкодування шкоди, завданої при виконанні трудових обов’язків. Рішення суду першої інстанції, яким А. було відмовлено в задоволенні позовних вимог переглядалося в апеляційному порядку і не було скасовано.

Вважаючи, що адвокат Т. непрофесійно захищав інтереси А., останній пред’явив до нього вимогу про повернення сум за надання юридичної допомоги та компенсацію моральної шкоди.

Вирішіть спір.Чи є оплатним договір доручення в даній ситуації? Яка форма договору доручення?

Керуючись ст. 906 ЦК у випадку якщо судом буде встановлено, що адвокат Т. дійсно непрофесійно захищав інтереси громадянина А., то у цій частині позов слід задовольнити.

Але! Відповідно до ст.1004 ч1. Повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.  Тому ст.1002

1. Повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

П. 2 Ч.2 Ст..1007

 2. Довіритель зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором:  

2) відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення.

Щодо компенсації моральної шкоди, до відповідно до ст. 23 ЦК, на мою думку тут нема підстав для задоволення позову в цій частині.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)” від 31.03.95 р. (зі змінами та доповненнями) під моральною шкодою потрібно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

На жаль, наш законодавець не дає офіційного тлумачення правового поняття “приниження” честі, гідності та ділової репутації. Проте у п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію” від 28.03.2007 р. № 01-8/184 зазначено, що приниженням ділової репутації суб’єкта господарювання (підприємця), тобто фізичної чи юридичної особи, є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької ) діяльності у зв’язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

На підставі аналізу вище наведеного положення можна зробити висновок, що під приниженням честі та гідності фізичної особи потрібно розуміти поширення недостовірної інформації про таку особу, членів її сім’ї або близьких родичів, внаслідок чого вона зазнала фізичних чи душевних страждань.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31.03.95 р. (зі змінами та доповненнями) при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з’ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинового зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Задача 2.

Юрисконсульту ТзОВ “Мрія” видана довіреність на ведення справ в судах.На пропозицію судді юрисконсульт ТзОВ як його представник уклав мирову угоду з громадянином Х. За умовами мирової угоди ТзОВ частково відмовлялося від стягнення з Х. завданої шкоди на суму 500 грн.

Дізнавшись про умови мирової угоди, з якою ТзОВ не погоджувалося, його директор видав наказ про стягнення з юрисконсульта 500 грн.

Проаналізуйте ситуацію. Ознайомтеся із змістом Глави 12 Цивільного процесуального кодексу України.

Яке співвідношення довіреності та договору доручення? Який вид представництва має місце в даній ситуації?

Представництво, яке ґрунтується на договорі доручення, може здійснюватися за довіреністю. Проте довіреність не тотожна договору доручення. Співвідношення між ними таке: договір доручення є підставою видачі довіреності. Наприклад, матеріально відповідальній особі може бути видана довіреність для вчинення дій, пов'язаних безпосередньо з виконанням нею трудових обов'язків

Для належного виконання умов договору доручення необхідно, щоб довіритель видав повіреному довіреність, форма якої повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин, на вчинення якого укладений договір доручення (ст. 245 ЦК). Видача довіреності є одним з обов'язків довірителя (ст. 1007 ЦК). За ст. 1003 ЦК у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. З огляду на це виникає питання про різницю між довіреністю та договором доручення. Згідно зч. З ст. 244 ЦК довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами. Основною метою довіреності є засвідчення факту уповноваження особи на вчинення певних юридичних дій. Натомість основною метою договору доручення є визначення умов такого уповноваження.

ст. 1004

Стаття 1004. Виконання доручення  

     1. Повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.  

     2. Повіреному, який діє як комерційний представник (стаття 243 цього Кодексу), довірителем може бути надано право відступати в інтересах довірителя від змісту доручення без попереднього запиту про це. Комерційний представник повинен в розумний строк повідомити довірителя про допущені відступи від його доручення, якщо інше не встановлено договором.  

Все залежить від того чи є він комерційним представником.

Задача 3.

Гр.А. доручив гр.В. продати будинок, видавши довіреність. Сторони домовилися, що будинок необхідно продати за ціною найбільш вигідною для гр.А., але у жодному разі ця ціна не може бути меншою ніж 80 тис.грн.

Гр.В. продав будинок за 60 тис.грн. і отримані кошти передав гр.А.

Гр.А. заявив вимогу до гр.В. про відшкодування збитків у сумі 20 тис. грн., мотивуючи це тим, що гр.В. порушив умови договору доручення, продавши будинок за заниженою ціною. Гр.В. відмовився виконати вимогу, заявивши, що він відступив від змісту договору доручення, бо цього вимагали інтереси довірителя: покупців не було впродовж багатьох тижнів; потім з’явився покупець, який погоджувався лише на ціну 60 тис.грн.

Гр.А. звернувся до суду.

Вирішіть спір.

ч.1 ст 1004

Повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

Оскільки, довіритель в такому зацікавлений не був, то йому має бути відшкодована шкода відповідно до ч. 1 ст..906 ЦКУкраїни

Стаття 906. Відповідальність виконавця за порушення договору про надання послуг  

     1. Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Задача 4.

Між гр.Г. і гр.К. було укладено договір доручення, згідно з яким громадянина К. було уповноважено придбати автомобіль. Гр.К. придбав автомобіль і заявив вимогу до гр.Г. оплатити надані послуги.

Гр.Г. відмовився оплатити надані послуги, мотивуючи це тим, що у договорі доручення про плату не згадувалося. Гр.К. натомість відмовився передавати автомобіль і сказав, що сам буде користуватися ним, поки йому не заплатять за виконану роботу.

Гр.Г. звернувся до суду з вимогою про відібрання автомобіля.

Вирішіть спір.

Стаття 1002. Право повіреного на плату  

     1. Повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.  

     2. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.  

Ч. 4 ст. 1007

4. Довіритель зобов'язаний виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.

13

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]