13. Структурована кабельна система

Структуро́вана ка́бельна систе́ма (СКС) — ієрархічна кабельна система, що включає в себе всі необхідні пасивні компоненти для створення середовища передачі інформації: телекомунікаційні кабелі, з'єднувальні патч-корди, пасивне комутаційне обладнання.

Структурованою кабельною системою (СКС) називається кабельна система:

що має стандартизовану структуру і топологію,

яка використовує стандартизовані елементи (кабелі, розніми, комутаційні пристрої тощо),

забезпечує стандартизовані параметри (швидкість передавання даних, загасання і інш.),

керована (адмініструється) стандартизованим чином.

Завдання

СКС є універсальним і гнучким вирішенням задачі побудови кабельної інфраструктури будівлі, причому ця інфраструктура адаптована до даної будівлі і здатна підтримувати найширший діапазон застосувань (сервісів).

Застосування

СКС може використовуватись не лише в локальних мережах та телефонії, а також для передачі сигналів в системах контролю, моніторингу, управління господарськими службами будівлі (охоронна та пожежна сигналізації, системи відеоспостереження тощо). Основними стандартами на кабельне обладнання приміщень є американський ANSI/TIA/EIA-568 та міжнародний ISO/IEC 11801.

Структурована кабельна система представляє свого роду «конструктор», за допомогою якого проектувальник мережі будує потрібну йому конфігурацію зі стандартних кабелів, з'єднаних стандартними роз'ємами й комутирують на стандартних кросових панелях. При необхідності конфігурацію зв'язків можна легко змінити — додати комп'ютер, сегмент, комутатор, вилучити непотрібне обладнання, а також поміняти з'єднання між комп'ютерами й концентраторами.

Ця система може бути побудована на базі вже існуючих сучасних телефонних кабельних систем, у яких кабелі, що представляють собою набір звитих пар[1], прокладаються в кожному будинку, розводяться між поверхами, на кожному поверсі використається спеціальна кросова шафа, від якої проводи в трубах і коробах підводять до кожної кімнати й розводяться по розетках. На жаль, у нашій країні далеко не у всіх будинках телефонні лінії прокладаються скрученими парами, тому вони непридатні для створення комп'ютерних мереж, і кабельну систему в такому випадку потрібно будувати заново.

Склад системи

Типова ієрархічна структура структурованої кабельної системи включає:

горизонтальні підсистеми (у межах поверху);

вертикальні підсистеми (усередині будинку);

підсистему кампуса (у межах однієї території з декількома будинками).

Горизонтальна підсистема з'єднує кросову шафу поверху з розетками користувачів.

Вертикальна підсистема з'єднує кросові шафи кожного поверху із центральною апаратною будинку. Наступним кроком ієрархії є підсистема кампуса, що з'єднує кілька будинків з головною апаратною всього кампуса. Ця частина кабельної системи звичайно називається магістраллю (backbone).Використання структурованої кабельної системи замість хаотично прокладених кабелів дає підприємству багато переваг.

У СКС входять: концентратори, панелі перемикань, стійки, розетки та інші елементи, що дозволяють побудувати цілісну мережу, і отримати чітку документацію, яка спрощує управління, і тим скорочує час простою мережі, а також реконфігурування (без переробки існуючої проводки) та супровід системи.

Архітектура

Характеристики, переваги, вигоди (ХПВ)

Прийняті принципи архітектурної організації структурованих кабельних систем визначили їхню універсальність, яка відповідає найвищим вимогам. Широка номенклатура та висока якість виробів визначили високу популярність СКС. Вони використовуються не лише при розведенні силових електроліній та модернізації внутрішньої телефонної мережі, а й при побудові комунікацій систем автоматизації та управління технологічним обладнанням, прокладання ліній охоронно-пожежної сигналізації, комп'ютерних мереж та інформаційних систем, включаючи системи голосової та відео зв'язку, передачі комп'ютерних даних, охоронного та промислового телебачення і т. д. Вирізняють такі риси СКС:

Універсальність. Структурована кабельна система при продуманій організації може стати єдиним середовищем для передачі комп'ютерних даних у локальній обчислювальній мережі, організації локальної телефонної мережі, передачі відеоінформації й навіть передачі сигналів від датчиків пожежної безпеки або охоронних систем. Це дозволяє автоматизувати багато процесів контролю, моніторингу й керування господарськими службами й системами життєзабезпечення підприємства.

Збільшення терміну служби. Строк морального старіння добре структурованої кабельної системи може становити 10-15 років.

Зменшення вартості додавання нових користувачів і зміни їх місць розташування. Відомо, що вартість кабельної системи значна й визначається в основному не вартістю кабелю, а вартістю робіт з його прокладки. Тому більш вигідно провести однократну роботу із прокладки кабелю, можливо, з більшим запасом по довжині, в кілька разів виконувати прокладку, нарощуючи довжину кабелю. При такому підході всі роботи з додавання або переміщення користувача зводяться до підключення комп'ютера до вже наявної розетки.

Можливість легкого розширення мережі. Структурована кабельна система є модульною, тому її легко розширювати. Наприклад, до магістралі можна додати нову підмережу, не чинячи жодного впливу на наявні підмережі. Можна замінити в окремій підмережі тип кабелю незалежно від іншої частини мережі. Структурована кабельна система є основою для розподілу мережі на легко керовані логічні сегменти, тому що вона сама вже розділена на фізичні сегменти.

Забезпечення ефективнішого обслуговування. Структурована кабельна система полегшує обслуговування й пошук несправностей у порівнянні із шинною кабельною системою. При шинній організації кабельної системи відмова одного із пристроїв або сполучних елементів приводить до важкої локалізації відмови всієї мережі. У структурованих кабельних системах відмова одного сегмента не діє на інші, тому що об'єднання сегментів здійснюється за допомогою концентраторів. Концентратори діагностують і локалізують несправну ділянку.

Надійність. Структурована кабельна система має підвищену надійність, оскільки виробник такої системи гарантує не тільки якість її окремих компонентів, але і їхню сумісність.

****************************************************************************************Структурована кабельна система або СКС - це універсальна телекомунікаційна інфраструктура приміщення або групи приміщень, яка дозволяє інтегрувати в єдине ціле комп'ютерні та телефонні мережі, а також системи безпеки. Основне призначення СКС полягає в передачі сигналів всіх типів, включаючи медійні файли, мовні повідомлення і повідомлення датчиків системи безпеки. До складу СКС входить набір мідних і оптичних кабелів, крос-панелі, з'єднувальні шнури, кабельні роз'єми, модульні гнізда інформаційних розеток і допоміжне обладнання.СКС є інтегрованою системою з тривалим терміном служби, здатної передавати різнотипні сигнали, забезпечувати безперебійну роботу декількох поколінь комп'ютерних мереж, підключати будь-яке устаткування локальних мереж і мовних додатків. При цьому СКС реалізує широкий діапазон швидкості передачі даних (від 100 Кбіт / сек мовних додатків до 10 Гбіт / сек).Звичайно, мінуси СКС не настільки очевидні. Хоча власники великих офісних і виробничих приміщень та керуючі компанії будівель, яким доводилося прораховувати вартість проектування та монтажу структурованих кабельних мереж, чудово обізнані про їх мінусах.Мінуси СКС безпосередньо пов'язані з їх плюсами. Наприклад, надійність і довговічність сучасних кабельних систем обумовлена ​​їх надмірністю, а також високою якістю і, відповідно, вартістю робіт з проектування та монтажу СКС.Надмірність проявляється двояко - якісно і кількісно.По-перше, якість мереж, їх пропускна спроможність і продуктивність, як правило, значно перевищують поточні потреби власника будівлі. Йому навіть може здатися, що він неабияк переплачує. Однак саме цей «запас міцності» лежить в основі довговічності і надійності СКС. Покоління комп'ютерів та іншої оргтехніки стрімко змінюють один одного, зростає продуктивність мережних пристроїв, багаторазово підвищується швидкість передачі даних. В результаті навантаження на мережу збільшується в геометричній прогресії.Кабельна інфраструктура будинку повинна забезпечити безперебійну роботу, як мінімум, трьох-чотирьох поколінь комп'ютерів і мережевих пристроїв. Якщо власник приміщення вирішити заощадити на принципі надмірності СКС, зневажити ним, то вже в найближчому майбутньому високі темпи розвитку інформаційних технологій і телефонії приведуть його до витрат на удосконалення існуючої СКС. Мало того, чергова необхідність в дорощуванні та посиленні мережі буде виникати регулярно. А працювати в стані постійного ремонту неприємно, малопродуктивних і затратно.Крім того, для створення СКС використовуються самі надійні і довговічні комплектуючі, що теж відбивається на вартості системи.По-друге, певний запас закладається і в довжину СКС, в кількість точок входу, під якими маються на увазі роз'єми для підключення до системи кабелів телефонних і факсимільних апаратів, датчиків і контрольних панелей систем безпеки, персональних комп'ютерів, серверів та інших пристроїв. Відповідно, і кількість потенційних робочих місць теж береться із запасом.Запас необхідний ще й тому, що монтаж СКС здійснюється на стадії будівництва будівлі або, як мінімум, капітального ремонту, тому подальша модернізація СКС в готовій споруді викликає великі організаційні та фінансові складнощі. Таким чином, у всіх відносинах вигідніше відразу зробити гарний заділ як у кількості, так і в якості структурованих кабельних систем.Але зачепив небезмежний. Національні стандарти, які сьогодні відповідають європейським, визначають рамки СКС в межах 50-50 000 користувачів та 1 000 000 кв. м офісної площі.Як бачимо, всі мінуси СКС зводяться до високої вартості їх проектування та монтажу, яка помітно перевищує вартість монтування комп'ютерних і телефонних мереж по окремості.«Тому коли мова йде про невеликих приміщеннях, де навантаження на комунікації невелика і немає передумов до її збільшення, ми рекомендуємо нашим клієнтам обмежитися більш економічним монтажем телефонних, комп'ютерних та сигналізаційних мереж - окремо, не інтегруючи їх у єдину структуру, - говорить Олександр Давидчук , заступником директора ДК «АМ-Центр». - Однак для великих приміщень з численними точками входу витрати на проектування СКС і монтаж СКС повністю окупаються в процесі їх експлуатації, завдяки винятковій надійності структурованих кабельних систем і простоті їх експлуатації.Не забувайте і про те, що пропускна здатність автономних комп'ютерних і телефонних мереж абсолютно непорівнянна зі структурованими кабельними системами. Пропускна здатність СКС на тлі традиційних мереж просто величезна. Тому вже на стадії розробки проекту СКС робиться все, щоб необхідність в їх подальшій багаторазової модернізації не виникала ».Все вищесказане зовсім не означає, що СКС взагалі не піддаються модернізації в процесі експлуатації. Навпаки, вони надають широкі можливості по подальшій інтеграції пристроїв різного типу в існуючу систему. Приваблює і простота створення нових точок входу. При цьому дислокація існуючих робочих місць може вільно змінюватися, а співробітники мають можливість безперешкодного переміщення всередині будівлі без зміни персональних даних (адрес, телефонних номерів, паролів, прав доступу, класів обслуговування і т.д.).Створення кабельної інфраструктури займає від декількох тижнів до декількох місяців. Підрядник виконує проектування, монтаж СКС, здійснює тестування, виявляє та усуває приховані дефекти.«Чим вище категорія системи, тим в більшій мірі якість мереж залежить від монтажу СКС, - пояснює Олександр Давидчук, заступником директора ДК« АМ-Центр ». - Щоб повністю реалізувати можливості СКС, потрібно забезпечити мінімальну розбалансування симетричних пар в процесі монтажу роз'ємів, витримати радіуси вигину при прокладці кабелів, не допускати перетяжки кабельних джгутів.Є багато правил, які в обов'язковому порядку дотримується грамотний монтажник. Зокрема, перепади напруги вкрай небажані для локальних мереж (ЛВС). В процесі монтажу локальної мережі силові кабелі прокладаються паралельно слабкострумовим, при цьому необхідно витримувати мінімально допустимі відстані спільної прокладки, а також враховувати безліч інших деталей.За бажанням замовника ми проводимо тестування і сертифікацію СКС. Тестування дозволяє підтвердити якість монтажу СКС, виявити приховані дефекти, переконатися в забезпеченні нормальної роботи мережевих протоколів, гарантувати відповідність стандартам. ГК «АМ-Центр» проводить роботи в області СКС на підставі стандарту EIA/TIA-568В (кабельні лінії та компоненти категорії 3 і 5е), з використанням обладнання таких фірм-виробників, як Rittal, ZPAS, Siemon, Hyperline, Defem, DKC та ін ».Всі етапи створення структурованої кабельної системи - проектування, монтаж СКС і тестування - мають рівноцінну значущість. На кожній стадії, в разі непрофесійного підходу, можна розгубити напрацювання попередніх етапів. Людський фактор здатний звести нанівець переваги найсучасніших технологій та обладнання. Але є страховка і від цього чинника. Рецепт простий: хочете отримати передбачуваний результат - довіряйтеся професіоналам.

14.Топологія шина. + і -. Намалювати схему.

Топологія шини

В цьому випадку комп'ютери з'єднуються один з одним коаксіальним кабелем за схемою «монтажного АБО» (рис. 1b). Інформація, що передається від одного комп'ютера мережі іншому, розповсюджується, як правило, в обидві сторони. Основними перевагами такої схеми є дешевизна й простота розводки кабелю приміщеннями, можливість майже миттєвого широкомовного звертання до всіх станцій мережі. Головний недолік спільної шини полягає в її низькій надійності: будь-який дефект кабелю чи якого-небудь із численних роз'ємів повністю паралізує всю мережу. Іншим недоліком спільної шини є її невисока продуктивність, так як при такому способі з'єднання в кожний момент часу тільки один комп'ютер може передавати дані в мережу. Тому пропускна здатність каналу зв'язку завжди поділяється тут між усіма станціями мережі.

Робота в мережіТопологія загальна шина передбачає використання одного кабелю, до якого підключаються всі комп'ютери мережі. Отправляемое небудь робочою станцією повідомлення поширюється на всі комп'ютери мережі. Кожна машина перевіряє кому адресоване повідомлення, - якщо повідомлення адресовано їй, то обробляє його. Приймаються спеціальні заходи для того, щоб при роботі із загальним кабелем комп'ютери не заважали один одному передавати і приймати дані. Для того, щоб виключити одночасну посилку даних, застосовується або «несучий» сигнал, або один з комп'ютерів є головним і «дає слово» «МАРКЕР» іншим комп'ютерам такої мережі.Шина самою своєю структурою припускає ідентичність мережного устаткування комп'ютерів, а також рівноправність всіх абонентів. При такому з'єднанні комп'ютери можуть передавати інформацію тільки по черзі, - послідовно - тому що лінія зв'язку єдина. В іншому випадку пакети переданої інформації будуть спотворюватися в результаті взаємного накладення (тобто відбудеться конфлікт, колізія). Таким чином, в шині реалізується режим напівдуплексного (half duplex) обміну (в обох напрямках, але по черзі, а не одночасно (тобто послідовно а не паралельно)).У топології «шина» відсутній центральний абонент, через який передається вся інформація, що збільшує надійність «шини». (При відмові будь-якого центра перестає функціонувати вся керована ним система). Додавання нових абонентів у «шину» досить просте і зазвичай можливо навіть під час роботи мережі. У більшості випадків при використанні «шини» потрібно мінімальна кількість сполучного кабелю в порівнянні з іншою топологією. Правда, потрібно врахувати, що до кожного комп'ютера (крім двох крайніх) підходять два кабелі, що не завжди зручно.«Шині» не страшні відмови окремих комп'ютерів, тому що всі інші комп'ютери мережі продовжать нормально обмінюватися інформацією. Але так як використовується тільки один загальний кабель, - у разі його обриву порушується робота всієї мережі. Тим не менш може здатися, що «шині» обрив кабелю не страшний, оскільки в цьому випадку залишаються дві повністю працездатні «шини». Однак через особливості поширення електричних сигналів по довгих лініях зв'язку необхідно передбачати включення на кінцях шини спеціальних пристроїв - Термінаторів.Без включення термінаторів в «шину» сигнал відбивається від кінця лінії й спотворюється так, що зв'язок по мережі стає неможливим. Таким чином при розриві або ушкодженні кабелю порушується узгодження лінії зв'язку, і припиняється обмін навіть між тими комп'ютерами, які залишилися фізично з'єднаними між собою. Коротке замикання в будь-якій точці кабелю «шини» виводить з ладу всю мережу. Хоча в цілому надійність «шини» все ж порівняно висока, так як вихід з ладу окремих комп'ютерів не порушить працездатність мережі в цілому, пошук, тим не менш, несправності в «шині» утруднений. Зокрема: будь-яка відмова мережевого обладнання в «шині» дуже важко локалізувати, тому що всі мережеві адаптери включені паралельно, і зрозуміти, який з них вийшов з ладу, не так-то просто. При побудові великих мереж виникає проблема обмеження на довжину лінії зв'язку між вузлами, - в такому випадку мережа розбивають на сегменти. Сегменти з'єднуються різними пристроями - повторювачами, концентраторами або хабами. Наприклад, технологія Ethernet дозволяє використовувати кабель завдовжки не більше 185 метрів.

Переваги

Невеликий час установки мережі;

Дешевизна (потрібно кабель меншої довжини і менше мережевих пристроїв);

Простота настройки;

Вихід з ладу однієї робочої станції не відбивається на роботі всієї мережі.

Недоліки

Неполадки в мережі, такі як обрив кабелю або вихід з ладу термінатора, повністю блокують роботу всієї мережі;

Утрудненість виявлення несправностей;

З додаванням нових робочих станцій падає загальна продуктивність мережі.

15.Накреслити схему, визначити + і – топології кільце!

Топологія «Кільце» - це топологія, в якій кожен комп'ютер з'єднаний лініями зв'язку тільки з двома іншими: від одного він тільки отримує інформацію, а іншому тільки передає. На кожній лінії зв'язку, як і у випадку зірки, працює тільки один передавач і приймач. Це дозволяє відмовитися від застосування зовнішніх термінаторів. Важлива особливість кільця полягає в тому, що кожен комп'ютер ретранслює (відновлює) сигнал, тобто виступає в ролі репітера, тому загасання сигналу в усьому кільці не має ніякого значення, важливо тільки загасання між сусідніми комп'ютерами кільця. Чітко виділеного центру в цьому випадку немає, всі комп'ютери можуть бути однаковими. Однак досить часто в кільці виділяється спеціальний абонент, який управляє обміном або контролює обмін. Зрозуміло, що наявність такого керуючого абонента знижує надійність мережі, тому що вихід його з ладу одразу ж паралізує весь обмін.

Строго кажучи, комп'ютери в кільці не є повністю рівноправними (на відміну, наприклад, від шинної топології). Одні з них обов'язково отримують інформацію від комп'ютера, який веде передачу в цей момент, раніше, а інші - пізніше. Саме на цій особливості топології і будуються методи управління обміном по мережі, спеціально розраховані на «кільце». У цих методах право на наступну передачу (або, як ще кажуть, на захоплення мережі) переходить послідовно до наступного по колу комп'ютера.

Підключення нових абонентів у «кільце» звичайно зовсім безболісно, хоча і вимагає обов'язкової зупинки роботи всієї мережі на час підключення. Як і у випадку топології «шина», максимальна кількість абонентів у кільці може бути досить велика (до тисячі і більше). Кільцева топологія зазвичай є найбільш стійкою до перевантажень, вона забезпечує впевнену роботу з самими великими потоками переданої в мережі інформації, тому що в ній, як правило, немає конфліктів (на відміну від шини), а також відсутній центральний абонент (на відміну від зірки).

Тому що сигнал у кільці проходить через всі комп'ютери мережі, вихід з ладу хоча б одного з них (або його мережевого встановление) порушує роботу всієї мережі в цілому. Точно так само будь-який обрив або коротке замикання в кожному з кабелів кільця робить роботу всієї мережі неможливою. Кільце найбільш вразлива до пошкодження кабелю, тому в цій топології зазвичай передбачають прокладку двох (або більше) паралельних ліній зв'язку, одна з яких перебуває у резерві.

водночас велика перевага кільця полягає в тому, що ретрансляція сигналів кожним абонентом дозволяє суттєво збільшити розміри всієї мережі в цілому (іноді до декількох десятків кілометрів). Кільце щодо цього істотно перевершує будь-яку іншу топологію.

Недоліком кільця (у порівнянні із зіркою) можна вважати те, що до кожного комп ’ ютера мережі необхідно підвести два кабелі.

Іноді топологія «кільце» виконується на основі двох кільцевих ліній зв'язку, які передають інформацію в протилежних напрямках. Мета подібного рішення - збільшення (в ідеалі вдвічі) швидкості передачі інформації. До того ж при пошкодженні одного з кабелів мережа може працювати з іншим кабелем (правда, гранична швидкість зменшиться).

Крім трьох розглянутої основний, базової топології нерідко застосовується також мережева топологія «дерево» (tree), яку можна розглядати як комбінацію декількох зірок. Як і у випадку зірки, дерево може бути активним, або справжнім (мал. 5), і пасивним (мал. 6). При активному дереві в центрах об'єднання декількох ліній зв'язку знаходяться центральні комп'ютери, а при пасивному - концентратори (хаби).

Кільцева топологія відповідає конфігурації мережі, в якій кожен вузол пов'язаний з двома іншими, а спільний канал утворює кільце:

Переваги:

• " проста логічна організація;

• " відсутність перевантажень середовища передавання.

Недолік

• як і в шинній топології, пов'язаний з наявністю одного спільного каналу - пошкодження з'єднання між двома вузлами виводить з ладу всю мережу.

16. Накреслити схему, визначити + і – топології зірка

Топологія зірки відповідає конфігурації мережі, в якій усі вузли з'єднані з центральним вузлом (концентратором):

У мережах зіркоподібного типу, звичайно, центральний вузол відповідає за маршрутизацію пакетів та локалізацію несправностей (приклад такої мережі - телефонна мережа).

Переваги:

" легкість управління;

" надійність роботи та можливість швидкого виявлення дефектів;

" нескладне додавання в мережу нового вузла.

Недоліки:

" вимагає надлишкової кількості кабелю;

" пошкодження концентратора спричиняє вихід з ладу всієї мережі.

Мережева топологія зірка (star), при якій до одного центрального комп'ютера приєднуються інші периферійні комп'ютери, причому кожен з них використовує свою окрему лінію зв'язку

Зірка - це єдина топологія мережі з явно виділеним центром, до якого підключаються всі інші абоненти. Обмін інформацією йде винятково через центральний комп'ютер, на який лягає більше навантаження, тому нічим іншим, крім мережі, він, як правило, займатися не може. Зрозуміло, що мережне устаткування центрального абонента повинно бути істотно складнішим, чим устаткування периферійних абонентів. Про рівноправність всіх абонентів (як у шині) у цьому випадку говорити не доводиться. Звичайно центральний комп'ютер самий потужний, саме на нього покладають всі функції по керуванню обміном. Ніякі конфлікти в мережі з топологією зірка в принципі неможливі, тому що керування повністю централізоване.

Якщо говорити про стійкість зірки до відмов комп'ютерів, то вихід з ладу периферійного комп'ютера або його мережного встаткування ніяк не відбивається на функціонуванні мережі, зате будь-яка відмова центрального комп'ютера робить мережу повністю непрацездатною. У зв'язку із цим повинні прийматися спеціальні заходи щодо підвищення надійності центрального комп'ютера і його мережної апаратури.

Обрив кабелю або коротке замикання в ньому при топології зірка порушує обмін тільки з одним комп'ютером, а всі інші комп'ютери можуть нормально продовжувати роботу.

На відміну від шини, у зірці на кожній лінії зв'язку перебувають тільки два абоненти: центральний й один з периферійних. Найчастіше для їхнього з'єднання використовується дві лінії зв'язку, кожна з яких передає інформацію в одному напрямку, тобто на кожній лінії зв'язку є тільки один приймач й один передавач. Це так звана передача точка-точка. Все це істотно спрощує мережне встаткування в порівнянні із шиною й рятує від необхідності застосування додаткових, зовнішніх термінаторів.

Проблема загасання сигналів у лінії зв'язку також вирішується в зірці простіше, ніж у випадку шини, адже кожен приймач завжди одержує сигнал одного рівня. Гранична довжина мережі з топологією зірка може бути вдвічі більше, ніж у шині (тобто 2*Lпр), тому що кожний з кабелів, що з'єднує центр із периферійним абонентом, може мати довжину Lпр.

Серйозний недолік топології зірка складається у жорсткому обмеженні кількості абонентів. Звичайно центральний абонент може обслуговувати не більше 8-16 периферійних абонентів. У цих межах підключення нових абонентів досить просте, але за ними воно просто неможливе. У зірці припустиме підключення замість периферійного ще одного центрального абонента (у результаті виходить топологія з декількох з'єднаних між собою зірок).

У центрі мережі з даною топологією міститься не комп'ютер, а спеціальний пристрій - концентратор або, як його ще називають, хаб (hub), що виконує ту ж функцію, що й репітер, тобто відновлює сигнали й пересилає їх в усі інші лінії зв'язку.

Виходить, що хоча схема прокладки кабелів подібна активній зірці, фактично мова йде про шинну топологію, тому що інформація від кожного комп'ютера одночасно передається до всіх інших комп'ютерів, а ніякого центрального абонента не існує. Безумовно, пасивна зірка дорожче звичайної шини, тому що в цьому випадку потрібний ще й концентратор. Однак вона надає цілий ряд додаткових можливостей, пов'язаних з перевагами зірки, зокрема, спрощує обслуговування й ремонт мережі. Саме тому останнім часом пасивна зірка усе більше витісняє зірку, що вважається малоперспективною топологією.

Можна виділити також проміжний тип топології між активною й пасивною зіркою. У цьому випадку концентратор не тільки ретранслює сигнали, але й робить керування обміном, однак сам в обміні не бере участь (так зроблено в мережі 100VG-AnyLAN).

Велике достоїнство зірки (як активної, так і пасивної) полягає в тому, що всі точки підключення зібрані в одному місці. Це дозволяє легко контролювати роботу мережі, локалізувати несправності шляхом простого відключення від центра тих або інших абонентів (що неможливо, наприклад, у випадку шинної топології), а також обмежувати доступ сторонніх осіб до життєво важливих для мережі точок підключення. До периферійного абонента у випадку зірки може підходити як один кабель (по якому йде передача в обох напрямках), так і два (кожний кабель передає в одному із двох зустрічних напрямків), причому останнє зустрічається набагато частіше.

Загальним недоліком для всіх топологій типу зірка (як активної, так і пасивної) є значно більша, ніж при інших топологіях, витрата кабелю. Наприклад, якщо комп'ютери розташовані в одну лінію, то при виборі топології зірка знадобиться в кілька разів більше кабелю, чим при топології шина. Це істотно впливає на вартість мережі в цілому й помітно ускладнює прокладку кабелю.