14. Зарубіжний досвід забезпеч. Самостійності мб.

Розглянемо деякі аспекти заруб. досвіду функціонув. с-ми самостійних МБ:

1) види МБ у федеративних країнах визначаються на основі законодавства кожного суб’єкту федерації; в унітарних державах їх с-ма встановлюється на основі єдиного заг.-держ. законодавства.

В усіх країнах немає єдиної бюдж. с-ми та єдиної бюдж. класифікації. Не формується також єдиного зведеного загальнодерж. Б. Кожен рівень влади має власний самостійний і відокремлений від них же Б.

Бюджети АТО нижчого рівня в заруб. країнах не включ. до бюджетів вищого рівня. Тому не здійсн. зведення бюдж. ресурсів.

2) закономірним для всіх заруб. країн є поділ МБ на 2 самостійних функціональних види МБ:

1- місц. поточні (адміністративні) Б.;

2 – МБ розвитку (інвестиційні).

Кожен із зазначених Б. має власні доходи і власні видатки.

Законодавство більшості країн забороняє викор. доходів Б. розвитку на видатки поточних бюджетів.

3) в законодавстві багатьох країн викор. практика виконання додаткового Б. і приєднаних Б., напр., у Франції дод. Б. за своєю природою є уточнюючим осн. Б. Його прийняття дає можливість не вносити змін до осн. бюджету. Крім того, забезпечує зв’язок між осн. Б. поточного і попереднього фін. років, оскільки в поточному бюдж. році включ. залишки і дефіцити Б. попереднього фін. року.

Приєднані Б. відображають фін операції окремих місц. громадських служб, які мають фін. самостійність, надають платні послуги, але не мають статусу юрид. особи (водопостач., благоустрій і т. д.). Складання приєднаного Б. дозволяє спрямовувати доходи відповідної служби на її фінансування.

4) для заруб. країн х-рна як правило 3 або 4-ьох рівнева с-ма Б. (Швеція, Норвегія, Фінляндія, Франція, Німеччина, США, у Сх. Європі – більшість 3-ьохрівневі).

Правові основи виконання МБ.

Процес виконання МБ є найважливішим етапом бюдж. процесу на місц. рівні. Бюдж. процес скл. із заходів, що охоплюють розробку, виконання і оцінку плану з надання послуг і виконання основних ф-цій органів місц. самоврядув.

БКУ визнач. 4 стадії бюдж. процесу: 1) складання проекту Б.; 2) розгляд і прийняття рішення про МБ; 3) виконання Б., в тому числі внесення змін; 4) підготовка та розгляд звіту про виконання Б. і прийняття рішення щодо нього.

Осн. завданнями бюдж. процесу є доп. суб’єктам щодо ухвалення слушних рішень у сфері надання бюдж. послуг та сприяння координації діяльності всіх його учасників.

Учасниками бюдж. процесу на місц. рівні є:

- фін. органи; - місцеві ради; - органи держ. казначейства; - держ. податкова служба Укр.; - КРУ; - розпорядники бюдж. коштів усіх рівнів.

Х-ними рисами бюдж. процесу є:

1 – довгострокова перспектива; 2 – зв’язок з ін. загальностратегічними перспективами розвику; 3 – зосередження бюдж. рішень на результатах і наслідках; 4 – забезпечується ефектив. співпраця із зацікавленими учасниками бюдж. процесу; 5 – реаліз. мотивація і стимулювання керівного рівня бюдж. процесу.

Головні принципи бюдж. процесу:

1) встановлення заг. цілей для ухвалення рішень;

2) розробка підходів до досягнення цілей;

3) розробка Б., що узгоджується з підходами для досягнення цілей, вважаючи на обмеженість ресурсів;

4) оцінка ефективності і її коригування з метою заохочення наближення до цілей.

Процес виконання МБ має забезпечувати:

- досягнення конкретних результатів діял. відповідно до визначених завдань;

- точність прогнозув. показників Б. щодо доходів та видатків;

- ефектив. адміністрування щодо поповнення доходної частини Б.;

- оптимальність прийняття рішень щодо спрямув. рес. МБ за напрямами діял.;

- доягнення фін. самодостатності органів місц. самоврядув.;

- досягнення певного рівня забезпечення соц. потреб населення, територій за рах. власних коштів і оптимальних міжбюдж. трансфертів;

- ефектив. викор. запозичених ресурсів.

Процедури виконання МБ чітко регламентовані правовими нормами – конституція Укр., БКУ і ЗУ «Про місц. самоврядув.», а також актами і постановами Кабміну, Мінфіну і Держ. Казначейства. А орг-ція бюдж. процесу на місц. рівні регламентується главою 12 (ст.75-80) БКУ.

Згідно зазначених правових актів місцеві Б. АРК і міські Б. можуть прийматися з дефіцитом виключно в частині дефіциту Б. розвитку. Зазначений дефіцит покривається за рах. запозичень. Затвердження обл., районних, районних у містах, сільських і селищних Б. з дефіцитом не допускається.

Для покриття тимчасових касових розривів, які виникають під час виконання заг. фонду МБ, рада міністрів АРК і місц. виконавчі органи відповідних рад можуть отримувати короткострокові позички у фін.-кред. установах на термін до 3-ьох місяців, але в межах поточного бюдж. періоду. Порядок їх отримання визнач. мінфіном, а надання позичок з одного Б. іншому забороняється.

Запозичення до МБ здійсн. на визначену мету і підлягає обов’язковому поверненню. Видатки на обслугов. боргу здійсн. за рах. коштів заг. фонду Б. і не можуть щорічно перевищувати 10% видатків заг. фонду МБ протягом будь-якого бюдж. періоду, коли планується обслугов. боргу.

Якщо в процесі погашення осн. суми боргу, обумовленої договором між кредитором і позичальником є порушення графіку погашення з вини позичальника, відповідна рада (позичальник) не має права здійсн. нові запозичення протягом наступних 5-ти років.

Зазначені правові норми викладено в ст. 78 БКУ щодо виконання МБ.

Практика свідчить, що проблеми, які виникають на стадії виконання МБ – це ті фактори, які не враховані на стадії їх формування. Тому дотримання принципів економності, ефектив., і дієвості є осн. завданнями орг-ції і управління виконанням МБ.