6.Поняття фін.Автономії (фа) місцевих органів влади.

ФА- це база самоврядування територіальних колективів, самостійності всіх рівнів місцевої влади.Фактично- це самоврядування у сфері фінансів.Відомо, що місц.фінанси-це с-ма формування, розподілу та використання місцевою владою фін.ресурсів для забезпечення покладених на них ф-ій і завдань, тобто, саме такий підхід до орг.-ї фінансів ми розуміємо, коли говоримо про фінанси місцевих органів влади.

Принцип автономності реалізується в тому, що таку с-му кожен місцевий орган самоврядування створює сам.Він обирає її модель, внутрішню с-ру, визнач.співвідношення між окремими її елементами.

ФА-є осн.формою реалізації принципів місцевого самоврядування. Відокремлення завдань центральної влади від завдань, що покладаються на місцевий р-нь, обумовлює потребу у таких фін.джерелах, на які може впливати місцева влада.Такий підхід передбачає «Європейська хартія про місцеве самоврядування».Для країн, які підписали хартію, встановлено вимогу визначати наявність органів місцевого самоврядування, уповноважених приймати рішення, які користуються широкою автономією щодо компетенцій, порядок здійснення цих комптенцій та засобів необхідних для виконання своїх компетенцій.

ФА місцевих органів влади є фінансовою незалежністю цих органів при виконанні своїх ф-їй.Саме вона в сукупності з організаційною і адміністративною незалежністю є передумовою ефективного розв»язання органами місцевого самоврядування покладених на них ф-ій.таким чином головним критерієм, що засвідчує ФА місцевих органів влади є наявність у них прав прийняття рішень у сфері власних фінансів.Якщо такого права не передбачено у зак-ві, то місцева влада фінансової автономії не має.

7.Межі та кількісні показники фінансової автономії (фа).

Рівень ФА місцевих органів влади може бути визначено системою кількісних показників. Розглянемо основні з них:

1-показник питомої ваги видатків на реалізацію власних повноважень.

2- показник питомої ваги обов'язкових видатків (х-є обсяг завдань, які забезпечуються місцевими органами влади під контролем державної влади на р-ні встановлених нею єдиних державних стандартів).

3- показник питомої ваги видатків на фінансування делегованих повноважень (відображає обсяг завдань держ.влади, що делегується нею для забезпечення ф-ій місцевими органами влади).

4- показник питомої ваги власних доходів в доходах місц.бюджету (вказує а ступінь залежності доходних джерел місцевих органів влади від їх власної діяльності і власних рішень і є найбільшим універсальним показником рівня самостійності місцевих бюджетів).

5- показник питомої ваги власних і закріплених доходів у доходах місцевих бюджетів (показує р-нь самостійності місцевих бюджетів з урахуванням переданої їм державою на довгостроковій основі додаткової дохідної бази).

6- показник питомої ваги доходів місцевих бюджетів від місцевих податків і зборів (х-є частину доходів бюджетів, що формуються за рахунок податкі в і зборів, що встановлююься місцевими органами влади).

7- показник питомої ваги незв'язних субсидій (дотації) в доходах місцевих органів влади: відображає обсяг фінансової зовнішньої допомоги місцевим органам влади, яка не обумовлена метою і завданнями. Така допомога може розглядатися як засіб для зміцнення власної дохдної бази місцевих органів влади.

Важливим показником ФА є коефіцієнт податкоспроможності адмін.-територіальної одиниці (АТО). Кп=Пт/сер. Пк, Пт-податкоспроможність території; сер.Пк-середня податкоспром.країни (розраховується Мінфіном)

Пт=ПНмб/ΣДмб, ПНмб-податкові надходження місцевого бюджету; ΣДмб- загальні доходи місцевих бюджетів.

Пт-це показник, який характеризує абсолютний обсяг ВВП, який виробляється в її межах на душу населення і який може бути об'єктом комунального оподаткування.

Якщо Кп>1, то територія є фінансовим донором. Якщо Кп<1, то територія отримує фінансову допомогу у процесі фінансового вирівнювання, є реципієнтом.

Кп є показником автономії місцевих органів влади від заходів фінансового вирівнювання його доходів і видатків, які здійснюються центральною владою.

9.Міжнародні стандарти організації місцевих фінансів.

Україна, як суверенна держава, у 1995 році стала членом Ради Європи, таким чином взяла на себе зобов'язання будувати місцеві фінанси відповідно до міжнародних стандартів їх орг.-ї.

Основні принципи орг.-ї місцевих фінансів згідно з між нар.стандартами, зазнач.у наступних міжнародних правових актах з питань місцевого самоврядування:

1-Європейська хартія про місцеве самоврядування (жовтень 1995):

-органи місцевого самоврядування мають право, в межах загальнодержавної економіки, вільно розпоряджатися достатніми власними коштами (місцеві органи влади не може бути позбавлено свободи визначати першочергові витрати);

-фін.ресурси органів місцевого самоврядування потрібно визначати відповідно до компетенцій передбачених Конституцією і законом.

-хоча б частина фін.ресурсів органів місцевого самоврядування має надходити за рахунок місцевих податків і зборів, ставки яких ці органи визначають в межах закону.

-фін.системи, які забезпечують надходження фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування мають бути різноманітними і гнучкими для збереження відповідності реальним витратам при здійсненні їх повноважень.

-встановлюється необхідність запровадження процедур фінансового вирівнювання чи еквівалентних заходів призначених для коригування наслідків нерівномірного розподілу потенційних джерел фінансування, їх фінансового тягаря, для захисту фінансово слабких органів місцевого самоврядування.

-встановлюється необхідність відповідним чином погоджвати з органами самоврядування виділених їм перерозподілю вальних коштів.

-по можливості, субсидії які надаються органами місцевого самоврядування не можуть призначатися для фінансування певних (об'єктів), проектів.

-з метою фінансування інвестицій, органи місцевого самоврядування мають право на доступ до внутрішнього ринку позичкового капіталу.

2-Всесвітня декларація місцевого самоврядування (вересень 1985р.): аналогічні принципи до основних принципів «Європейської хартії про місцеве самоврядування» .

3-Європейська хартія міст та Європейська декларація прав міст. (1992р.):

-місцеві органи влади зобов'язані забезпечити економічний розвиток своїх регіонів.

-економічний і соціальний розвиток є взаємопов'язаними.

-місто в економічному і соціальному плані розвитку є частиною свого регіону.

-економічне зростання і розиток залежить від інфраструктури достатньої для організації, підтримки і розвитку такого зростання.

-співробітництво між державними і приватними секторами є важливим компонентом у економічному зростанні і розаитку.

4-декларація про принципи місцевого самоврядування в країнах СНД (1993р.):

-органи місцевого самоврядування мають право на матеріально-фінансові ресурси, що відповідають їх повноваженням а також достатні, щоб забезпечити державні соціальні стандарти для населення.

-встановлюють право представницького органу місцевого самоврядування самостійно приймати місцевий бюджет.

-визнання необхідності фінансового вирівнювання.