1.Формування науки про мф.

Наука про МФ є окремою самост. галуззю фін. науки, процес її форм-я відбувався в 2-х осн. напрямках:

1) історично спочатку виникла наука про держ. фінанси, пізніше з неї відокремилося самост. вчення про МФ. Т. ч., поняття МФ виникло на противагу категорії державні.

2) вчення про МФ як наука розвивалося в процесі розширення розуміння предмета фін. науки, коли фін. госп-во територ. колективів, яке до цього вважалося приватним, було включене до складу публ. фін. госп-ва.

Вчення про МФ як сукупність теорем. положень про фін. госп-во та фін. д-сть місцевих органів влади сформувалося в 19 ст. в Німеччині. Це було пов’язано із завершенням становлення в б-сті країн Зх Європи і Пн Америки органів місц. самоврядування, регіональних органів влади і конституц. визнанням їх прав. В Росії процес форм-я теорії про МФ як окремої галузі фін. науки розпочався після земської реформи 1864 р.. В УНР під керівництвом ЦР 17-18 рр. робилися спроби укранізації земського і міського самоврядування із збереженням його інститутів і фін. основ.

Відродження МФ розпочалося в ост. період Горбачовської перебудови 90-х рр.., коли ще в тодішньому СРСР було визнано інститут місц. самоврядування. В середньовічних державах, містах громади мали право повної автономії і не входили до складу заг. с-ми організації держ. влади. В суч. Правових державах місц. органи влади входять до заг. с-ми організації держ. влади, а їх компетенція визначається центр. рівнем.

Але й на сьогодні залишається і зростає перелік завдань, які держава передає на місц. і регіон. рівень. Для цього необхідні відпов. ресурси, що і є об’єкт. причиною функц-я МФ. Осн. теорії, що пояснюють суть і природу МФ і місц. самоврядування:

1) теорія природних прав общини – сформована в роки Великої Французької революції 1789 року, баз. на ідеї, що об’єктивно існують природні права общини за аналогією до природних прав людини і громадянина.

2) держ. теорія місц. самоврядування – сформована в сер. 19 ст. нім. школою юристів. В її основі теза про те, що органи місц. самоврядування є органами держ. управління, тобто є агентами держави і створюються з метою реалізації її завдань на місцях.

3) теорія громадського самоврядування (муніципального дуалізму) - сформ. в Німеччині в 2 пол. 19 ст., синтезує положення попер. 2-х теорій, відстоює ідею, що органи місц. самоврядування мають власну природну, а отже, суверенну компетенцію виключно у сфері неполіт. відносин.

У 20 ст. сталися значні зміни в організації місц. самоврядування б-сті європ. країн і відбулася його уніфікація. Так, у 1985 р. було підписано Європ. Хартію про місц. самоврядування, яка заклала загальноєвроп. принципи організації МФ. В листопаді 1986 р. до Європ. Хартії приєдналася і Україна. Якщо причиною функц-я фінансів взагалі є поява держави і товарно-грошових відносин, то причиною виникнення МФ є наявність те ритор. колективів, відокремлення їх функцій і завдань, які покладаються на їх органи влади.

2.Сутність МФ та причини їх появи

МФ є однією з провідних ланок загальнодерж. фінансів. Функц-я МФ пов’язане із забезпеченням необх. фін. ресурсами місц. рад та органів місц. самоврядування, метою д-сті яких є сприяння соц.-екон. розвитку територій та задоволення суп. інтересів і потреб. Через МФ активно реалізується соц. політика держави через:

1) фінанси-я установ і організацій, освіти, к-ри, охорони здоровя, фіз.. к-ри, молодіжної політики, соц. забезпечення і захисту населення.

2) викор-я місц. фін. ресурсів на заходи щодо охорони навкол. прир. середовища, підтримки і відновлення памяток природи і к-ри, які перебувають у віданні відп. органів влади, на впорядкування міст, селищ, сіл, утримання і капремонт житлового фонду і об’єктів комунального призначення, мережі шляхів відп. територ. підпорядкування.

Місц. фін. ресурси – фонди коштів, які створ-ся і викор-ся для забезпечення соц.-екон. розвитку регіону. Форм-я фін. ресурсів значною мірою залежить від масштабів та ефективності екон. комплексу країни та її регіонів.

Серед гол. чинників, які безпосередньо визначають обсяги фін. ресурсів, утворених на рівні регіону є:

1) галузева структура регіон. комплексів та їх дохідність, які визначають обсяги податк. бази.

2) відмінності між регіонами в рівнях соц.-ек. розвитку.

3) ефективність викор-я місц. ресурсів багатоцільового призначення (трудових, водних, земельних). 4) рівень розвитку соц. і виробн. інфраструктури сільської місцевості. 5

) рівень забруднення навк. прир. середовища, який призводить до диференціації обсягів витрат у сфері надання держ. і громадських послуг та цін на ці послуги.

Для викон-я покладених обов’язків місц. представницькі та виконавчі органи влади формують, розподіляють і використовують централізовані (мобілізовані до бюджету) кошти. Екон. відносини, що при цьому виникають, відображають:

1) рух коштів при форм-і дохідної і видатк. частини місц. бюджетів;

2) міжбюдж. розрахунки;

3) форм-я і викор-я регіон. спец. фондів;

4) місц. позики і лотереї;

5) ств-я і функціон-я доброчинних фондів.

Всі зазначені екон. відносини мають розподільчий і перерозп. х-р, оскільки з рухом коштів змінюється і їх власник. Про МФ як перерозподільчу категорію можна говорити з точки зору збаланс-я доходів і видатків місц. бюджетів. Характ. рисою їх є те, що оскільки в процесі розподілу і перерозподілу бере участь значна к-сть суб’єктів розподілу, то кожен з них прагне задовольнити свої потреби якомога в більшій мірі, часто за рахунок зменшення коштів іншого суб’єкта.

Тому ці відносини завжди носять суперечливий х-р. Об’єктивними передумовами виникнення МФ є розвиток продукт. сил територій, який відбувається до законів розвитку сусп-ва і неминуче впливає на форм-я фін. відносин та демокр. засад форм-я держави. МФ є об’єкт. формою екон. відносин, що пов’язані з розподілом і перерозподілом в-сті ВВП, в процесі розвитку яких відбувається форм-я і викор-я фондів грош. коштів, призначених для задоволення соц.-екон. потреб територій.

3. МФ як с-ма.

Важливою з точки зору методології є структуризація місц. фін. ресурсів. Центр. ланкою місц. фін. ресурсів є доходи місц. бюджетів, серед яких виділяють осн. наст. джерела надходжень:

1) загальнодерж. податки і збори;

2) місц. податки і збори;

3) надходження від приватизації майна. 4) інші.

Оскільки рівень соц.-екон. розвитку територій різний, їх доходи вирівнюються за доп. таких інструментів як трансферти (дотації, субсидії, субвенції), отримані з бюджетів вищого рівня. Другою ланкою місц. фін. ресурсів є кошти суб’єктів госп-я – фін. ресурси під-в комун. власності, комун. банків і ін. фін.-кред. установ і фін. ресурси під-в різних форм власності, які викор-ся для фінанс-я соц.-культ. і житлово-комун. об’єктів.

Однією із складових с-ми МФ є суб’єкти і об’єкти. Гол. суб’єктом МФ є те ритор. громада, органи місц. самоврядування, правовий статус яких закріплено в Конституції Укр.. У розв. країнах гол. суб’єктом є муніципалітети, департаменти, провінції, округи і ін. АТО. Об’єктами МФ є фін. ресурси, які мобілізуються, розподіляються і викор-ся місц. органами влади для викон-я покладених на них функцій і завдань. В с-мі МФ виділяють ще 3-ю ланку – спец. регіон. фонди, джерелом форм-я яких є запозичені фін. ресурси та добровільні внески фіз.. і юрид. осіб.