Запитання для перевірки

Максимальна сума балів за письмову відповідь на одне за­питання — 3 з.о.

1) Дайте загальну характеристику мислення.

2) Чи збігаються поняття "мислення" та "інтелект"?

3) Які ви знаєте мисленнєві операції?

4) У чому полягає специфіка аналізу через синтез?

5) Порівняйте особливості розвитку мислення в онтогенезі та у філогенезі.

6) На яких засадах класифікують види мислення?

7) Що таке оперативне мислення?

8) Що таке оперативний образ?

9) Чим відрізняються інтуїтивне та дискурсивне мислення?

10) Якими є основні інтелектуальні властивості творчої особистості?

11) У чому полягає суть гіпотези лінгвістичної відносності?

12) Якими є основні особливості внутрішнього мовлення?

13) Що таке широта мислення? Глибина? Імпульсивність?

14) Яку роль відіграє в діяльності швидкість протікання мислен-нєвих процесів?

15) Що таке рефлексивна позиція щодо задачі, яка розв'язується?

Теми рефератів

1. Походження розумових дій та операцій.

2. Мислення та розв'язування задач.

3. Принцип єдиного інтелекту і становлення мислення професіо­нала.

4. Регулююча функція оперативного образу.

5. Особистісна зумовленість мислення.

6. Проблема мисленнєвих стратегій.

7. Критичність мислення та його продуктивність.

8. Експертні системи в сучасній науці й техніці.

9. Комп'ютерна метафора та її роль у розумінні механізмів інте­лекту людини.

10. Формування інтелектуальної активності особистості.

Рекомендована література

1. Айзенк Г.Ю. Проверьте свои интеллектуальньїе способнос-ти.—Рига, 1992.

2. Богоявленская Д.Б. Интеллектуальная активносте как пробле­ма творчества.—Ростов, 1983.

3. Брунер Дж. Психология познания.— Москва, 1977.

4. Величковский Б.М. Современная когнитивная психология.— Москва, 1982.

5. Вьіготский Л.С. Мншление й речь // Собр.соч.: В 6 т.— Мос­ква, 1984. Т. 2.

6. Грановская Р.И., Березная И.Я. Интуиция й искусственньїй интеллект.—Ленинград.1991.

7. Давьідов В.В. Види обобщения в обучении.— Москва, 1972.

8. Ильясов И.И. Система звристических приемов решения за­дач.— Москва, 1992.

9. Костюк Г.С. Мислення і його розвиток. Про психологію розу­міння // Навчально-виховний процес і психічний розвиток осо­бистості.—Київ, 1989.

10. Немов Р.С. Психология: В 2 кн.— Москва, 1994.

11. Пиаже Ж. Речь й мьішление ребенка.— Москва, 1994.

12. Солсо Р.Л. Когнитивная психологам.— Москва, 1996.

13. Теплов Б.М. Ум полководця // Избр. тр.: В 2 т.— Москва, 1985. Т. 1.

14. Тихомиров О.К. Психология мьішления.— Москва, 1984.

15. Уотермен Д. Руководство по зкспертнмм системам.—«- Моск­ва, 1989.

Дискусія: "Штучний інтелект очима психолога"

Максимальна оцінка — 45 з.о.

Запитання до дискусії

1) Чи отримуємо ми за допомогою ЕОМ нові відомості про лю­дину?

2) Чи може у свідомості кібернетиків відбутися небезпечне змішу­вання понять?

3) Як ви вважаєте: комп'ютери засвоюють функції, які притаманні лише людині?

4) Як ви розумієте думку про те, що комп'ютери все менше здатні моделювати людське мислення?

Методики діагностики мислення.

Ригідність мислення

Методи вирішення арифметичних дій.

Мета: виявлення особливостей прояву ригідності при розв'я­занні арифметичних задач.

Обладнання: секундомір, умови кількох задач.

Тренувальна задача: дано дві посудини — 29 та 3 літри. Як відміряти рівно 20 літрів води?

1.	Дано три посудини води?	14, 59, 10 літрів. Як виміряти рівно 25 л
2.	Дано три посудини води?	14, 163,25 літрів. Як виміряти рівно 99 л
3.	Дано три посудини води?	28, 43, 10 літрів. Як виміряти рівно 5 л
4.	Дано три посудини води?	31, 61, 4 літрів. Як виміряти рівно 22 л
5.	Дано три посудини води?	18, 59, 7 літрів. Як виміряти рівно 27 л
6.	Дано три посудини води?	23, 49, 3 літрів. Як виміряти рівно 20 л
7.	Дано три посудини води?	15, 39, 3 літрів. Як виміряти рівно 18л
8.	Дано три посудини води?	28, 76, 3 літрів. Як виміряти рівно 25 л
9.	Дано три посудини води?	28, 48, 4 літрів. Як виміряти рівно 12л
10.	Дано три посудини води?	14, 36, 8 літрів. Як виміряти рівно 6 л

Процедура проведення

Експериментатор просить досліджуваного розв'язати 10 про­стих арифметичних задач. У кожній задачі пропонується за допо­могою трьох різних посудин різного об'єму відміряти потрібну кількість рідини. На посудинах немає ніяких поділок. Задача розв'­язується письмово. На розв'язання задач дається не більше двох хвилин.

Після розв'язання тренувальної задачі експериментатор кож­них дві хвилини дає нову задачу. Задачі 1-5 називаються установ­чими. Вони можуть бути розв'язані тільки більш складним методом (наприклад, поступовим вирахуванням обох менших чисел із великого: 59 - 14 - 10 - 10).

Задачі 6, 7, 9, 10 називаються критичними, оскільки вони ма­ють два розв'язання: складне і більш просте. Задача 8 допускає тільки одне не розв'язаним (28/-3). Розв'язання задач 6 та 7*склад-ним методом (способом) свідчить про чуття піддослідного та фікса­цію установки, а 9 та 10 про стійкість установки.

Індикатором ригідності мислення досліджуваних є нерозв'я-зання задачі 8. А досліджувані, котрі не розв'язали цю задачу, нале­жать до групи флексибільних.