
- •Лекція №11 «Народогосподарський підхід в обґрунтуванні природоохоронних заходів». План
- •I.Економічний, екологічний і соціальний результати (ефекти) природоохоронної діяльності.
- •II. Народногосподарський підхід в обґрунтуванні природоохоронних заходів.
- •1. Визначення чистого економічного ефекту.
- •2. Поняття загальної (абсолютної) економічної ефективності.
- •3. Показник порівняльної економічної ефективності природоохоронних витрат.
- •4. Врахування фактора часу при визначенні економічної ефективності.
- •5. Розрахунок економічного ефекту від скорочення захворюваності населення внаслідок запобігання забрудненню навколишнього середовища.
- •6. Розрахунок ефективності економії мінеральної сировини.
- •Висновок
- •Список літератури
- •Розв’язання
3. Показник порівняльної економічної ефективності природоохоронних витрат.
При розробці довгострокових прогнозів, програм з охорони навколишнього середовища в регіоні, проектуванні природоохоронних об’єктів і комплексів виникає необхідність вибрати найбільш ефективні варіанти технічних рішень, що забезпечують заданий рівень якості навколишнього середовища (при Р - const) для всіх порівнянних варіантів, Р - економічний результат.
Показником економічної ефективності порівнянних варіантів у цьому випадку є мінімум сукупних експлуатаційних витрат і капітальних вкладень, приведених до річної розмірності з урахуванням фактора часу.
При порівнянні варіантів вибирається той, що відрізняється мінімальною величиною приведених до річної розмірності витрат за формулою:
;
(4)
Умовою проведення розрахунків порівняльної ефективності витрат на природоохоронні заходи є вибір їхніх варіантів у межах однієї і тієї ж території, де досягається однакова якість навколишнього середовища.
Порівнювані варіанти повинні відповідати вимогам, що передбачаються системою державних стандартів за умовами праці, технологічними і економічними показниками, комплексному використанню відходів і вторинних ресурсів.
При порівнянні варіантів, що розрізняються тривалістю будівництва об’єктів і комплексів, варто враховувати ефекти від їхнього дострокового введення в експлуатацію.
У випадку зіставлення двох чи більше варіантів будівництва, частина з яких не відповідає вимогам, встановленим нормативами якості навколишнього середовища, у проекті останніх варто передбачити реалізацію додаткових технічних рішень, що дозволяють усунути ці розходження за допомогою суспільно визнаних засобів.
У якості додаткових до показників загальної економічної ефективності природоохоронних витрат використовуються показники їх екологічної і соціальної ефективності.
Екологічна ефективність природоохоронних витрат визначається шляхом віднесення величини екологічних результатів до витрат, які викликані.
Екологічні результати розраховуються за різницею показників негативного впливу на навколишнє середовище, за різницею показників стану навколишнього середовища до і після проведення заходу.
Соціальна ефективність природоохоронних витрат вимірюється відношенням натуральних показників, що виражають соціальні результати, до витрат, що потрібні для їхнього досягнення.
4. Врахування фактора часу при визначенні економічної ефективності.
При розрахунках витрат і ефекту від впровадження планованих природоохоронних заходів на тривалу перспективу варто враховувати фактори, що згодом можуть вплинути на ці величини:
зміна стану навколишнього середовища, яка викликана зростанням виробництва, проведенням комплексу природоохоронних заходів;
зміна чисельності населення, що проживає в умовах запланованого стану навколишнього середовища;
підвищення вимог до якості навколишнього середовища;
подальший ріст великих міст і міських агломерацій, збільшення їхньої кількості і чисельності проживаючого в них населення;
зміна вартості будівельно-монтажних робіт і устаткування;
розвиток науки і техніки, створення нових технічних засобів і технологій, що зменшують негативний вплив виробничої діяльності на навколишнє середовище;
зростання обсягу виробленої па одиницю часу чистої продукції чи іншого показника обсягу продукції, за яким обчислюється продуктивність праці;
підвищення продуктивності сільськогосподарських і лісових угідь, зміна рибних запасів;
зростання згодом економічної цінності мінерально-сировинних, земельних і інших ресурсів.