Лекція №11 «Народогосподарський підхід в обґрунтуванні природоохоронних заходів». План

Вступ……………………………………………………………………………..3

1. Економічний, екологічний і соціальний результати природоохоронної діяльності ………..……………………………………………..4

II. Народногосподарський підхід в обґрунтуванні природоохоронних заходів………………………………………………………………………………..6

1. Визначення чистого економічного ефекту…………………………….6

2. Поняття загальної (абсолютної) економічної ефективності………….7

3. Показник порівняльної економічної ефективності природоохоронних витрат………………………………………………………………………………..10

4. Врахування фактора часу при визначенні економічної ефективності………………………………………………………………………...12

5. Розрахунок економічного ефекту від скорочення захворюваності населення внаслідок запобігання забрудненню навколишнього середовища………………………………………………………………………….12

6. Розрахунок ефективності економії мінеральної сировини………….13

Висновок………………………………………………………………………..15

Список літератури…………………………………………………………….17

Вступ

Проведення природоохоронних заходів в галузях народного господарства, зокрема в промисловості і у сільському господарстві вимагає значних капітальних вкладень (одноразові витрати) та експлуатаційних (поточних) витрат. Зараз потреба в капітальних вкладеннях значною мірою перевищує можливості державного бюджету і витрачати їх слід таким чином, щоб одержати максимально можливу віддачу, дати найбільший економічний ефект. Тому й виникла необхідність у визначенні економічної ефективності природоохоронних заходів.

Ефективність природоохоронної діяльності зменшується через недостатню узгодженість госпрозрахункових показників із загальною системою управління виробництвом.

На різних рівнях господарювання (в масштабі суспільства, галузі, підприємства) виникає необхідність вироблення різних показників ефективності виробництва і охорони природного середовища. Специфіка природоохоронної діяльності полягає в тому, що її ефективність може бути розрахована лише на рівні народного господарства. Це означає, що і відповідний показник повинен бути ефективним не лише з точки зору підприємства або галузі, а насамперед з точки зору народного господарства.

Недоврахування цієї вимоги спричиняє загострення екологічної ситуації. Екологічні ж інтереси підприємств через їх відносне відособлення можуть бути певною мірою відмежовані від інтересів суспільства. Тому відносини між суспільством і кожним трудовим колективом з приводу охорони природи повинні будуватися за принципом: те, що вигідно суспільству, повинно бути вигідно підприємству. Тоді підприємство буде поставлено в економічні умови, які змушуватимуть ефективно використовувати природні, матеріальні і трудові ресурси з метою найкращого задоволення суспільних потреб.

I.Економічний, екологічний і соціальний результати (ефекти) природоохоронної діяльності.

Економічна ефективність заходів щодо оздоровлення навколишнього середовища в першу чергу оцінюється за критерієм підвищення ефективності суспільного виробництва.

Проектований і планований комплекс природоохоронних заходів повинний забезпечувати досягнення двох цілей:

1) дотримання нормативних вимог до якості навколишнього середовища, що відповідають інтересам здоров’я людей і охорони середовища з урахуванням перспективних змін, обумовлених розвитком виробництва і демографічних зрушень;

2) одержання максимального народногосподарського економічного ефекту від поліпшення стану навколишнього середовища, заощадження і більш повного використання природних ресурсів.

Ступінь досягнення вищезгаданих цілей визначається за допомогою показників загального екологічного і соціально-економічного результатів чи ефектів природоохоронних заходів.

Загальний екологічний результат полягає у:

• зменшенні негативного впливу на навколишнє середовище, поліпшенні його стану;

• зниженні обсягів забруднень, що надходять у середовище;

• збільшенні кількості і поліпшенні якості придатних до використання земельних, лісових і водних ресурсів.

Загальний соціально-економічний результат полягає в підвищенні рівня життя населення, ефективності суспільного виробництва і збільшенні національного багатства країни. Він визначається рядом конкретних соціальних і економічних результатів.

Соціальні результати полягають у:

• поліпшенні фізичного розвитку населення;

• скороченні захворюваності;

• збільшенні тривалості життя і періоду активної діяльності;

• поліпшенні умов праці і відпочинку;

• підтримці екологічної рівноваги, включаючи збереження генетичного фонду;

• збереженні естетичної цінності природних і антропогенних ландшафтів, пам’яток природи, заповідних зон і інших охоронних територій.

Екологічні результати полягають у:

• зменшенні обсягів забруднення довкілля;

• поліпшенні якості довкілля.

Економічні результати природоохоронних заходів полягають у:

• економії чи запобіганні втрат природних ресурсів;

• живої й упредметненої праці у виробничій і невиробничій сферах народного господарства, а також у сфері особистого споживання, що досягаються завдяки їхньому здійсненню.

Іншими словами можна сказати, що економічним результатом природоохоронних заходів є сума таких величин:

• відверненого економічного збитку від забруднення навколишнього середовища, тобто не виробничих, завдяки зменшенню забруднення навколишнього середовища, витрат у матеріальному виробництві, невиробничій сфері і витрат населення;

• приросту економічної (грошової) оцінки природних ресурсів, що заощаджуються за рахунок реалізації природоохоронних заходів;

• приросту грошової оцінки реалізованої продукції, одержаного за рахунок повної утилізації сировинних, паливно енергетичних і інших матеріальних ресурсів в результаті здійснення природоохоронних заходів.